Карибська плита

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мапа Карибської плити

Кари́бська плита́ є тектонічною плитою океанічного типу, розташована у Центральній Америці є підмурівком Карибського моря і північного узбережжя Південної Америки. Має площу — 0,07304 стерадіан. Зазвичай у її складі розглядається Панамська плита.

Межі[ред.ред. код]

На півночі має трансформаційний кордон з Північноамериканською плитою, що прямує по межі — Беліз, Гватемала (розлом Мотагуа) і Гондурас в Центральній Америці, у напрямку на схід через жолоб Кайман далі на південь до південно-східного узбережжя Куби, і на північ від Гаїті, Пуерто-Рико, і Віргінські острови. Частина Пуерто-Риканського жолобу, найглибша частина Атлантичного океану (близько 8,400 метрів), лежить уздовж цієї межі. Пуерто-Риканський жолоб знаходиться в складному переході від границі субдукції на півдні до трансформаційної границі на заході.

Східна межа є зоною субдукції, але наразі межа між Північно- і Південно- Американськими плитами в Атлантиці невизначена, не зрозуміло, яка з них, або можливо обидві, зазнають субдукцію під Карибську плиту. Зона субдукції утворює вулканічну острівну дугу — Малі Антильські острови від Віргінських островів на півночі до островів біля узбережжя Венесуели на півдні. Ця межа містить сімнадцять діючих вулканів.

Вздовж геологічного комплексу південної межі Карибська плита взаємодіє з Південноамериканською плитою утворюючи Барбадос, Тринідад (обидві мають в підмурівку Південноамериканську плиту) і Тобаго (Карибська плита), і острови біля узбережжя Венесуели (включаючи Підвітряні Антильські острови) і Колумбію. Ця межа є частково результатом трансформаційних насувів, насувів й субдукціі. Багаті венесуельські нафтові поля, можливо є результатом цієї складної взаємодії плит.

Західна частина плити знаходиться під Центральною Америкою. Плита Кокос в Тихому океані зазнає субдукцію під Карибську плиту, під західним узбережжям Центральної Америки. Ця зона субдукції формує вулкани Гватемали, Сальвадору, Нікарагуа і Коста-Рики.

Походження[ред.ред. код]

Існує конкуруючі гіпотези, що до походження Карибської плити.

Перша стверджує що Карибська плита є великою магматичною провінцією, сформованою в Тихому океані десятки мільйонів років тому. Оскільки Атлантичний океан розширяється, Північна Америка і Південна Америка рушили на захід, і поверхня Тихого океану зазнала субдукції під західний край Американських континентів. Карибська плита менш щільна, ніж решта Тихоокеанської плити, не зазнала субдукції лишилась на місці і 2-3 мільйон роки тому утворила Панамський перешийок.

Інша теорія стверджує, що Карибська плита виникла як величезна Атлантична гаряча точка, які наразі не існує. Ця теорія вказує на абсолютний рух Карибської плити, спрямований на захід, а не на схід, що корегується з рухом Північно- і Південно- Американських плит[1]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]