П-19

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
П-19
Основна інформація
Призначення рухома двокоординатна РЛС чергового режиму
Країна СРСР СРСР
Виробник Нижньогородський науково-дослідний інститут радіотехніки[1]
Параметри
Роки експлуатації 1974 —
Статус експлуатується

П-19 «Дунай» — (індекс ГРАУ — 1РЛ134, за класифікацією МО США і НАТО — Flat Face B — мобільна двокоординатна станція радіолокації дециметрового діапазону хвиль.

Призначення[ред. | ред. код]

РЛС П-19 призначена для своєчасного виявлення та супроводу повітряних об'єктів, у межах зони видимості, визначення державної належності та видачі їх координат (дальність, азимут) споживачам інформації про повітряну обстановку.[2]

Технічні характеристики[3][ред. | ред. код]

Характеристики П-19
Робочий діапазон частот 830 … 882 МГц[4]
Імпульсна потужність 300 кВт
Максимальна дальність виявлення 160 км
Зона огляду за висотою, м 6 000

Комплектація[ред. | ред. код]

Двоє американських військових накривають маскуючою сіткою радіолокаційного розсіювання агрегатну машину (машину №2) РЛС П-19 під час навчання RED FLAG-Alaska. 2008 рік

До складу станції входять:

1. Апаратна машина (машина №1) з кузовом К-4 на автомобілі ЗІЛ-131, в якому розміщені: радіолокаційна апаратура, апаратура сполучення з іншими РЛС, наземний радіолокаційний запитувач свій-чужий (1Л23-6), апаратура знімання та передачі даних, а також комплект вимірювальної апаратури, апаратура та радіозв'язку.

2. Агрегатна машина (машина №2) з антенно-щогловим пристроєм на автомобілі ЗІЛ-131, на платформі якого розміщені два агрегати живлення АБ-16-Т/230/4-400-М1 та механізм обертання антени.

До складу радіолокаційної апаратури РЛС П-19 функціонально входять такі пристрої та системи:

  • антенно-фідерний пристрій;
  • передавальний пристрій;
  • система автопідстроювання та перебудови частоти;
  • система селекції рухомих цілей;
  • система індикації;
  • система синхронізації;
  • приймальний пристрій;
  • система радіолокаційного розпізнавання мети;
  • система електроживлення;
  • система сполучення;
  • система знімання та передачі даних;
  • контрольно-вимірювальна та тренувальна апаратура;
  • система управління, комутації та контролю;
  • апаратура знімання та передачі даних.

Усі пристрої та системи станції розміщені на двох автомобілях ЗІЛ-131.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. РЛС прошлых лет | ОАО "ФНПЦ «ННИИРТ» [Архівовано 2014-03-11 у Wayback Machine.]
  2. РАДИОЛОКАЦИОННАЯ СТАНЦИЯ П-19Ш ТЕХНИЧЕСКОЕ ОПИСАНИЕ ЕИ1.001.015 ТО/с Часть I (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 листопада 2015.
  3. Радиолокационные станции П-15 и П-19. Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 2 листопада 2015.
  4. Radartutorial: Радиолокационная станция П-19 «Дунай» [Архівовано 2018-04-24 у Wayback Machine.]
  5. УСТРОЙСТВО РЛС 1РЛ134 (П-19). Процитовано 26 лютого 2024.