Радченко Зінаїда Федорівна
| Зінаїда Федорівна Радченко | |
|---|---|
| Народилася | 1839  Старі Дятловичі, Гомельський повіт, Могильовська губернія, Російська імперія |
| Померла | 5 (18) березня 1916 Нові Дятловичі, Гомельський повіт, Могильовська губернія, Російська імперія |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | фольклористка, етнографка |
Зінаї́да Фе́дорівна Ра́дченко (1839 р., с. Старі Дятловичі[1] — 5 (18) березня 1916, с. Нові Дятловичі[2]) — російська дворянка[3], українська і білоруська фольклористка, етнографічна дослідниця.
Дослідниця української та білоруської народної музики та фольклору. Опублікувала близько 700 білоруських і українських народних пісень (зокрема, 180 — з мелодіями).
Видавниця-редакторка збірників пісень:
- (рос.)«Гомельские народные песни (белорусские и малорусские)» (1888),
- (рос.)«Сборник малорусских и белорусских народных песен Могилевской губернии Гомельского уезда, Дятловичской волости» (1911).
- ↑ Календарь юбилейных и памятных дат на 2014 год по Гомельскому району (рос.)
- ↑ Военная археология Белоруссии (poisk-by.ucoz.ru/forum/6-659-1) (рос.)
- ↑ Вечное. Об изучении фольклора белорусско-русского пограничья [Архівовано 2015-09-24 у Wayback Machine.] (рос.)
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.. Словникова частина.
- Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 700 с. . — ISBN 5-88500-071-9. — С.499.
- Украинская советская энциклопедия. 2-е изд. (Под ред. М. Бажана) — в 12 т., 1978—1985.(рос.)