Ракетно-космічний центр «Прогрес»
| рос. АКЦИОНЕРНОЕ ОБЩЕСТВО "РАКЕТНО-КОСМИЧЕСКИЙ ЦЕНТР "ПРОГРЕСС" | |
|---|---|
 | |
| Тип | Акціонерне товариство |
| Форма власності | Унітарне підприємство |
| Галузь |
Аерокосмонавтика Космічна наука |
| Попередник(и) | ЦСКБ-Прогрес |
| Засновано | 12 квітня 1996 року |
| Штаб-квартира | Самара |
| Виторг | ▲34 579 400 000 ₽ (2017)[1] |
| Операційний прибуток (EBIT) | 1 548 497 000 ₽ (2017)[2] |
| Чистий прибуток | ▲1 267 448 000 000 ₽ (2017)[2] |
| Активи | 98 790 158 000 ₽ (2017)[2] |
| Власний капітал | 28 497 072 000 ₽ (2017)[2] |
| Власник(и) | Росія |
| Співробітники | 17 703 осіб[3] |
| Холдингова компанія | Роскосмос[4] |
| samspace.ru | |
| Нагороди |
 |
 | |
 Ракетно-космічний центр «Прогрес» у Вікісховищі | |
Ракетно-космічний центр «Прогрес» (рос. Ракетно-космический центр «Прогресс»), раніше відомий як ЦСКБ-Прогресс (рос. ЦСКБ-Прогресс ), є російським акціонерним товариством, що входить до юрисдикції Державної корпорації Роскосмос і відповідає за космічну науку та аерокосмічні дослідження[5]. Він був розробником знаменитої ракети «Союз-ФГ», яка використовувалася для пілотованих польотів у космос, а також «Союз-У», яка використовувалася для запуску зондів без екіпажу[6].
Огляд[ред. | ред. код]
«Центр «Прогрес» був розробником і виробником ракет-носіїв серії «Союз ФГ», які використовувалися для запуску людей в космос, і серії «Союз-У», які використовувалися для запуску роботизованих космічних кораблів[7][8]. Комерційним маркетингом цих ракет-носіїв займалася компанія Старсем. До супутникової продукції «ЦСКБ-Прогрес» відносяться наукові супутники серії «Фотон» і «Фотон-М», військові супутники «Янтарь» і ресурсний супутник Землі «Ресурс ДК»[9].
Історія[ред. | ред. код]
У 1941 році державний авіаційний завод №1 було переведено з Москви до міста Самари, Росія, поблизу Волги. Завод під назвою Дукс був створений у 1917 році з використанням потужностей у Москві, які раніше використовувалися для виробництва велосипедів, мотоциклів та різних інших транспортних засобів. Перед Другою світовою війною завод виготовляв у Москві кілька моделей літаків, у тому числі МіГ-3. Під час війни завод виготовляв літаки Іл-2 та Іл-10. У 1946 році почалося виробництво реактивних винищувачів МіГ-9 і МіГ-15, а в 1954 році — бомбардувальники Ту-16.
2 січня 1958 року уряд Радянського Союзу наказав Державному авіаційному заводу №1 розпочати виробництво ракет Р-7.
Центральне спеціалізоване конструкторське бюро (ЦСКБ) створено 30 червня 1974 року. 6 липня 1983 року генеральним конструктором ЦСКБ був призначений Дмитро Козлов[10], який був головним конструктором Р-7 і заступником головного конструктора ОКБ-1.
Ракети[ред. | ред. код]
Супутники[ред. | ред. код]
- Біон
- Зеніт
- Фотон
- Ресурс
- Янтар
- Орлець
- Персона
- Піон-НКС
- Лотос
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Рейтинг крупнейших компаний России по объему реализации продукции — Expert RA.
- ↑ а б в г https://www.samspace.ru/upload/iblock/d8e/%D0%91%D1%83%D1%85%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F%20%D1%84%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%87%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%202017%20%D0%B3%D0%BE%D0%B4.pdf
- ↑ http://www.list-org.com/company/47470
- ↑ О мерах по созданию Государственной корпорации по космической деятельности "Роскосмос". Официальный интернет-портал правовой информации. Процитовано 15 квітня 2017.
- ↑ Samara-Space. Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 13 березня 2023.
- ↑ Space industry organizations in Russia and CIS. Roscosmos. Архів оригіналу за 27 вересня 2007.
- ↑ Soyuz-FG. Roscosmos. Архів оригіналу за 27 вересня 2007.
- ↑ Soyuz-U. Roscosmos. Архів оригіналу за 27 вересня 2007.
- ↑ Harvey, Brian (2007). The Rebirth of the Russian Space Program: 50 Years After Sputnik, New Frontiers. Springer. с. 277. ISBN 978-0-387-71354-0.
- ↑ Скончался бывший генконструктор "ЦСКБ-Прогресс" Дмитрий Козлов. Gazeta.ru. 7 березня 2009. Процитовано 1 квітня 2009.
|
