Раковський Володимир Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Раковський Володимир Євгенович
Народився5 грудня 1900(1900-12-05)
Москва, Російська імперія
Помер10 грудня 1987(1987-12-10) (87 років)
ПохованняВостряковський цвинтар
Країна Російська імперія
 СРСР
Діяльністьнауковець
Alma materХімічний факультет МДУd
ЗакладТверський державний технічний університетd
Institute for Nature Managementd
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор хімічних наук і член-кореспондент АН БРСРd (1940)
БатькоРаковський Євген Володимировичd
Нагороди
орден «Знак Пошани»

Раковський Володимир Євгенович (рос. Раковский Владимир Евгеньевич; 19001987) — радянський спеціаліст з торфу, доктор технічних наук, професор, член-кореспондент АН БРСР. Відомий фундаментальними роботами в галузі твердих горючих корисних копалин, зокрема торфу.

Біографія

[ред. | ред. код]

Син Євгена Володимировича Раковського. Закінчив хімічний факультет МГУ (1925).

Працював зам. директора Інституту торфу (1938—1941). У 1940 році був обраний членом-кореспондентом АН БРСР. Директор Інституту торфу АН БРСР (1942—1948; 1960—1963). У 1949—1960 рр. — керівник лабораторії цього ж інституту. У 1948—1959 рр. В. Є. Раковський завідував кафедрою хімічної технології торфу Московського торф'яного інституту, в 1964—1969 рр. — зав. кафедрою Калінінського політехнічного інституту. Керівник лабораторії хімії торфу Московської філії ВНІІТП (1970—1979). Спеціаліст в галузі хімії та хімічної технології торфу.

Підготував понад 40 кандидатів і докторів наук. Автор понад 300 наукових публікацій.

Джерела

[ред. | ред. код]