Раса (естетика)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гнівна раса в образі руйнівної люті богині Дурґа

Раса — категорія індійської естетики, чуттєве і емоційне переживання, яке здатна випробувати досвідчена в поезії, музиці, театрі та інших мистецтвах людина. Расу не можна створити, її можна лише викликати, вірно поєднуючи різноманітні бхави.
Термін уперше був обґрунтований у приписуваному Бгараті трактаті «Натья-шастра», де розглядалося вісім різновидів раси:

  • еротична (śṛṇgāra)
  • комічна (hāsya)
  • журлива (karuṇa)
  • гнівна (raudra)
  • героїчна (vīra)
  • пов'язана зі страхом (bhayānaka)
  • зневагою (bībhatsa)
  • подивом (adbhuta)[1] .

Найбільш повно розкрив концепцію філософ і адепт кашмірського шиваїзму Абхінавагупта в драматургії, піснях та інших виконавських мистецтвах. Абхінавагупта написав коментар до «Натья-шастри» і запропонував власне тлумачення, яке багато в чому підмінило початкову концепцію трактату. Абхінавагупта додав до восьми первинних рас ще одну — расу спокою (shantam).
Необхідною умовою раси вважалося суголосся естетичного суб'єкта (реципієнта) з персонажами драми чи поеми[1].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Літературознавча енциклопедія

Посилання[ред. | ред. код]