Мистецтва
- Натюрморт із профілем Лаваля[en] Поля Гогена, 1886 рік
- Гравець на тамбурині на традиційному фестивалі танцю дебаа[en] на Майотті
- Церква Лас-Лахас, Нариньйо, Колумбія
- Виконавець бяньлянь[en]
- Титульна сторінка «Сонетів» Шекспіра у виданні Томаса Торпа[en] 1609 року
Мистецтва або творчі мистецтва — це широкий спектр людської діяльності, пов'язаної з творчим самовираженням, оповіддю та культурною участю. широкому спектрі медіа[en]. Будучи водночас динамічною та характерно сталою рисою людського життя, мистецтва розвинулися у дедалі більш стилізовані й складні форми. Це досягається завдяки тривалому й цілеспрямованому навчанню, підготовці або теоретичному осмисленню в межах певної традиції, між поколіннями й навіть між цивілізаціями. Мистецтва є засобом, через який люди формують окремі соціальні, культурні та індивідуальні ідентичності, а також передають цінності, враження, судження, ідеї, бачення, духовні смисли, способи життя та досвіду у часі й просторі.
Мистецтва поділяють на три основні галузі: образотворчі мистецтва, літературу та виконавські мистецтва. До образотворчих мистецтв належать архітектура, керамічне мистецтво, малюнок, кіномистецтво, живопис, фотографія та скульптура. До літератури належать художня проза, драматургія, поезія та проза. До виконавських мистецтв належать танець, музика і театр. Мистецтва можуть використовувати майстерність та уяву для створення матеріальних об'єктів і вистав, передавання вражень і досвіду, а також формування нових природних середовищ і просторів.
Мистецтва можуть стосуватися як звичних, популярних або повсякденних практик, так і більш витончених, систематизованих чи інституціоналізованих форм. Вони можуть бути окремими й самодостатніми або поєднуватися та переплітатися з іншими видами мистецтва, наприклад поєднанням візуального мистецтва з письмовим словом у коміксах. Окремі види мистецтва також можуть розвивати або доповнювати складніші мистецькі форми, як-от кінематографія. За визначенням, самі мистецтва відкриті до постійного переосмислення. Практика сучасного мистецтва, наприклад, свідчить про мінливість меж мистецтва, імпровізацію та експеримент, а також про рефлексивний характер і здатність мистецтва до самокритики й переосмислення власних умов створення, сприйняття та можливостей існування.
Будучи як засобом розвитку уважності й чутливості, так і самоцінністю («мистецтво заради мистецтва»), мистецтва можуть бути формою реакції на світ. Вони є способом перетворення людських реакцій і того, що люди вважають вартими цілями чи прагненнями. Від доісторичних печерних малюнків доби верхнього палеоліту[en] через давні та сучасні ритуальні форми до сучасного кінематографа мистецтва фіксують, втілюють і зберігають постійно мінливі взаємини людей між собою та зі світом.
Мистецтва вважаються різноманітними видами діяльності або об'єктами, створеними людьми з використанням майстерності, творчості та уяви в різних культурах і впродовж історії[1]. До таких видів діяльності належать живопис, скульптура, музика, театр, література та інші[2]. Мистецтво означає спосіб застосування людських творчих здібностей, зазвичай, але не обов'язково, у візуальній формі[3][4].
Водночас існують суперечки щодо того, чи слід класифікувати певний об'єкт або явище як твір мистецтва; їх називають класифікаційними суперечками щодо мистецтва[en]. Наприклад, у XX столітті такі суперечки виникали навколо кубістського та імпресіоністичного живопису, Фонтана Марселя Дюшана, кінематографа, надзвичайно точних імітацій банкнот Джеймса Стівена Джорджа Боґґса[en], концептуального мистецтва та відеоігор[5].

У Стародавній Греції мистецтво й ремесло позначали словом техне. Давньогрецьке мистецтво започаткувало шанобливе ставлення до тваринної форми та розвиток відповідних навичок для передавання мускулатури, постави, краси й анатомічно правильних пропорцій. Мистецтво Стародавнього Риму зображувало богів як ідеалізованих людей із характерними атрибутами, такими як блискавка Зевса). У візантійському та готичному мистецтві середньовіччя панівна церква наполягала на вираженні християнських тем через тісне переплетення церкви й держави в середньовічній Європі[en][6]. Азійське мистецтво[en] загалом розвивалося у стилі, подібному до західного середньовічного мистецтва, зокрема зосереджувалося на декоративних візерунках і локальному кольорі[a]. Характерною рисою цього стилю є те, що локальний колір визначається контуром; сучасним відповідником цього є контурний малюнок. Це помітно, зокрема, у мистецтві Індії, Тибету та Японії. Ісламське мистецтво уникає зображення живих істот, особливо людей і тварин, у релігійному контексті[7]. Натомість воно виражає релігійні ідеї через каліграфію та геометричні орнаменти[8].

У середні віки artes liberales («вільні мистецтва») викладалися в європейських університетах[en] як частина тривіуму — початкового циклу навчання, що охоплював граматику, риторику та логіку[9] — і квадривіуму, до якого входили «математичні мистецтва» — арифметика, геометрія, музика та астрономія[10]. У сучасній академічній класифікації мистецтва зазвичай відносять до гуманітарних наук або розглядають як їхню складову[11].
Види мистецтва традиційно поділяють на сім основних: живопис, архітектуру, скульптуру, літературу, музику, театр та кіно[12]. Деякі види мистецтва можуть походити від інших; наприклад, драма є літературою, поєднаною з акторською грою[13], танець — музикою, вираженою через рух[14], а пісня — поєднанням музики, літературного тексту та людського голосу[15]. У франкомовному мистецтвознавстві телебачення іноді називають «восьмим мистецтвом», а комікси — «дев'ятим мистецтвом», доповнюючи традиційний перелік «семи мистецтв»[16][17]. Такі культурні сфери, як гастрономія, лише іноді розглядаються як види мистецтва[18].
До образотворчих мистецтв належать архітектура, керамічне мистецтво, ремесла, дизайн, малюнок, кіномистецтво, зображення, живопис, фотографія, гравюра, скульптура та відео. Багато мистецьких дисциплін, таких як виконавські мистецтва, концептуальне мистецтво та текстильне мистецтво, також містять елементи образотворчих мистецтв поряд з елементами інших видів мистецтва. До образотворчих мистецтв також належать прикладні мистецтва[19], зокрема промисловий дизайн, графічний дизайн, дизайн одягу, дизайн інтер'єру та декоративне мистецтво[20].

Архітектура — це мистецтво і наука проєктування будівель і споруд. Деякі визначення охоплюють також ширше проєктування створеного людиною середовища — від макрорівня містобудування, міського проєктування та ландшафтної архітектури до мікрорівня створення меблів[21]. Архітектурне проєктування зазвичай повинно враховувати можливість реалізації та вартість будівництва для забудовника, а також функціональність і естетичність для користувача[22].
У сучасному вживанні архітектура є мистецтвом і дисципліною створення або виведення неявного чи явного плану складного об'єкта або системи[23]. Деякі види архітектури використовують простір, об'єм, фактуру, світло, тінь чи абстрактні елементи для досягнення естетичного ефекту[24]. Архітектурні твори можуть розглядатися як культурні та політичні символи або як витвори мистецтва. Роль архітекторів, хоча й змінюється з часом, залишається центральною у проєктуванні та створенні гармонійного середовища, в якому живуть люди[25].

Керамічне мистецтво — це мистецтво, створене з керамічних матеріалів[26], яке може набувати таких форм, як гончарні вироби, керамічні плитки, статуетки, скульптури та столовий посуд. Хоча деякі керамічні вироби вважаються образотворчим мистецтвом, інші належать до декоративного, промислового або прикладного мистецтва. У археології керамічні вироби також можуть розглядатися як артефакти. Кераміку проєктують, виготовляють і оздоблюють на гончарних або керамічних підприємствах. Деякі гончарні вироби належать до художньої кераміки[27]. У майстернях, де працює одна людина, керамісти або гончарі створюють студійну кераміку[en]. До кераміки не належать скло та мозаїки, виготовлені зі скляної тесери[en][28].
Концептуальне мистецтво — це мистецтво, у якому концепції або ідеї, закладені у творі, мають пріоритет над традиційними естетичними та матеріальними аспектами[29]. На початку свого вживання в 1960-х роках цей термін означав чітко визначену практику мистецтва, заснованого на ідеях, яка кидала виклик традиційним візуальним критеріям образотворчого мистецтва завдяки поданню твору у текстовій формі[30]. Завдяки асоціації з Молодими британськими митцями та Премією Тернера[en] в 1990-х роках[31] популярне вживання терміна, особливо у Великій Британії, стало синонімом усього сучасного мистецтва, що не спирається на традиційні навички живопису та скульптури[32].
Малювання — це спосіб створення зображення за допомогою різних інструментів та технік. Зазвичай воно передбачає нанесення слідів на поверхню шляхом натискання інструментом або переміщення інструмента по поверхні. Поширеними інструментами є графітові олівці, ручка та чорнило, пензлі з тушшю, воскові кольорові олівці, крейда[en], деревне вугілля, пастель і маркери. Також використовуються цифрові інструменти зі схожими ефектами. Головними техніками, що застосовуються в малюванні, є лінійний малюнок, штрихування[en], перехресне штрихування, довільне штрихування, хаотичне кругове штрихування, крапкування[en] та розтушовування. Художника, який досконало володіє малюнком, називають рисувальником або рисувальницею[33]. Малювання може використовуватися для створення творів мистецтва, які застосовуються в культурних індустріях, таких як ілюстрація, комікси та анімація. У франкомовній науці комікси часто називають «дев'ятим мистецтвом» (le neuvième art), додаючи їх до традиційних «семи мистецтв»[16].

Живопис вважають однією з форм самовираження[34]. Малюнок, жести (як, наприклад, в екшен-живописі[en]), композиція, оповідь (як у наративному мистецтві[en]) або абстракція (як в абстрактному мистецтві), поряд з іншими естетичними засобами, можуть слугувати для втілення експресивного й концептуального задуму митця[35]. Картини можуть бути присвячені найрізноманітнішим темам, зокрема фотографічним[36], абстрактним[37], наративним[38], символічним[en] (символізм)[39], емоційно-виразним (експресіонізм) або політичним (артивізм)[40]. Деякі сучасні художники, зокрема Жан Дюбюффе та Ансельм Кіфер, використовують для створення фактури своїх творів[en] різноманітні матеріали, такі як пісок, цемент, солома, деревина або пасма волосся[41][42].
Фотографія як вид мистецтва — це фотографії, створені відповідно до творчого задуму фотографа. Художня фотографія протиставляється фотожурналістиці, яка забезпечує візуальне висвітлення новинних подій, та комерційній фотографії, головною метою якої є реклама товарів або послуг[43].
Скульптура — це галузь образотворчого мистецтва, що створює тривимірні твори. Вона є одним із пластичних мистецтв[en]. Традиційно у скульптурі використовувалися довговічні техніки різьблення (видалення матеріалу) та ліплення (додавання матеріалу, наприклад глини), із застосуванням каменю, металу, кераміки, деревини та інших матеріалів. Однак зміни в художній практиці, що відбулися після модернізму, привели до майже повної свободи у виборі матеріалів і технік. Для створення скульптур можуть використовуватися найрізноманітніші матеріали: їх обробляють шляхом видалення матеріалу (наприклад, різьбленням), з'єднують за допомогою зварювання або ліплення, а також формують у формах чи відливають[44][45].
Прикладне мистецтво — це застосування дизайну та декоративного оформлення до повсякденних функціональних предметів з метою надання їм естетичної привабливості[46]. До прикладного мистецтва належать такі галузі, як промисловий дизайн, ілюстрація та комерційне мистецтво[47]. Термін «прикладне мистецтво» використовують для розмежування з образотворчим мистецтвом, яке визначають як мистецтво, спрямоване на створення об'єктів, що є естетично цінними або забезпечують інтелектуальне стимулювання, але не мають основного повсякденного практичного призначення. На практиці ці категорії часто перетинаються.
Література (також літературне мистецтво або мовне мистецтво) зазвичай визначається як сукупність письмових творів, які в західній культурі представлені переважно прозою (як художньою, так і нехудожньою), драматургією та поезією. У багатьох, якщо не в усіх, культурах світу художнє мовне вираження може також мати усну форму та охоплювати такі жанри як епос, легенда, міф, балада, інші форми усної поезії та народні казки. Комікси, що поєднують малюнки або інші види образотворчого мистецтва з літературною оповіддю, у франкомовній науковій традиції називають «дев'ятим мистецтвом» (le neuvième art)[16].

Виконавські мистецтва охоплюють танець, музику, театр, оперу, пантоміму та інші види мистецтва, у яких основним результатом є виконання людиною. Виконавські мистецтва відрізняються від таких дисциплін, як образотворче мистецтво та література, тим, що їхній твір потребує виконання для його сприйняття й переживання. Кожна дисципліна виконавських мистецтв має часовий характер, тобто твір виконується протягом певного проміжку часу. Загалом такі твори поділяють на ті, що можуть багаторазово відтворюватися (наприклад, за сценарієм або партитурою), і ті, що частково або повністю імпровізуються під час кожного виконання[48]. Митців, які представляють ці види мистецтва перед аудиторією, називають виконавцями, до них належать актори, фокусники, коміки, танцівники, музиканти та співаки. Виконавські мистецтва також спираються на працю інших митців і фахівців, зокрема авторів пісень і фахівців зі сценічного оформлення. Виконавці часто адаптують свій зовнішній вигляд[en] за допомогою таких засобів, як костюми та сценічний грим[49].
Танець загалом означає рухи людини, які використовують як форму самовираження або виконують у соціальному, духовному чи сценічному контексті[50][51][b]. Хореографія — це мистецтво створення танців[56], а людину, яка цим займається, називають хореографом[57]. Визначення того, що вважається танцем, залежить від соціальних, культурних, естетичних, мистецьких і моральних критеріїв та охоплює широкий спектр — від функціональних рухів (наприклад, у народному танці) до кодифікованих віртуозних технік, таких як балет. До спортивних дисциплін, пов'язаних із танцем, належать спортивна гімнастика, фігурне катання та артистичне плавання. У бойових мистецтвах «ката» часто порівнюють із танцем[58].

Музика визначається як вид мистецтва, засобом вираження[en] якого є поєднання звуків[59]. Хоча науковці погоджуються, що музика загалом складається з кількох основних елементів[en], їхні точні визначення є предметом дискусій[60]. До найчастіше виокремлюваних аспектів належать висота звуку (яка визначає мелодію та гармонію), тривалість[en] (зокрема ритм і темп), інтенсивність (зокрема динаміка) та тембр[61]. Хоча музику вважають культурною універсалією, її визначення[en] відрізняється в різних частинах світу, оскільки ґрунтується на різноманітних уявленнях про природу, надприродне та людство[62]. Музика поділяється на композицію та виконання, тоді як музична імпровізація може розглядатися як проміжна традиція[63]. Музику можна поділяти на жанри та піджанри, хоча межі між жанрами та взаємозв'язки між ними є тонкими, допускають індивідуальне трактування та є предметом суперечок[64].
Театр — галузь виконавського мистецтва, що полягає у відтворенні історій перед аудиторією за допомогою поєднання мовлення, жестів, музики, танцю, звуку та видовищних засобів[65]. Окрім традиційної форми з діалогами, театр охоплює такі форми, як опера (зокрема китайська опера), балет, пантоміма, кабукі та класичний індійський танець[en][66][67][68].
Існують сфери, у яких мистецькі твори поєднують кілька видів мистецтва, зокрема кінематограф, оперу та перформанс. Хоча опера часто класифікується як вид виконавського мистецтва, пов’язаний із музикою, саме слово є італійським і означає «твори», оскільки опера поєднує різні мистецькі дисципліни в єдиному мистецькому досвіді. У традиційній опері використовуються декорації, костюми, акторська гра лібрето, співаки та оркестр[69].

Композитор Ріхард Вагнер усвідомлював можливість поєднання багатьох мистецьких дисциплін у єдиному оперному творі, прикладом чого є його цикл Перстень Нібелунга. Він не вживав щодо своїх творів терміна «опера», натомість використовував поняття Gesamtkunstwerk[en] («синтез мистецтв» або іноді «музична драма»), наголошуючи на важливості літературних і театральних складових, які мали не менше значення, ніж музика. Іншою формою, що виникла у XVII столітті, є класичний балет, у якому оркестрова музика поєднується з танцем[70].
Інші твори кінця XIX, XX і XXI століть поєднали інші дисципліни в унікальний і творчий спосіб, наприклад мистецтво перформансу. Мистецтво перформансу — це перформанс у часі, який об'єднує будь-яку кількість інструментів, об'єктів і видів мистецтва в рамках попередньо визначеної або менш чітко визначеної структури, при цьому деякі елементи можуть бути імпровізовані. Мистецтво перформансу може виконуватись за сценарієм, або без сценарію, може бути випадковим або ретельно організованим; може мати місце навіть залучення аудиторії. Багато хто вважає Джона Кейджа більше артистом, ніж композитором, хоча він віддав перевагу останньому терміну. Він не складав музику для традиційних ансамблів. Композиція Кейджа Living Room Music[en], створена в 1940 році, є «квартетом» для невизначених інструментів, насправді немелодійних об'єктів, які можна знайти у вітальні типового будинку, звідси й походження назви[71].
Не існує чіткої межі між мистецтвом і культурою. Такі сфери культури, як гастрономія, іноді вважаються мистецтвом[18].
Відеоігри — це мультидисциплінарні твори, які включають безперечно художні елементи, такі як візуальні ефекти та звук, а також досвід, що виникає внаслідок природи їхньої інтерактивності. У спільноті відеоігор[en] точаться дебати щодо того, чи слід класифікувати відеоігри як вид мистецтва[en], а розробників ігор — ААА чи інді — слід класифікувати як митців[72]. Хідео Кодзіма, дизайнер відеоігор, якого вважають «художником ігор», стверджував у 2006 році, що відеоігри є типом послуг, а не формою мистецтва[73][74]. У соціальних науках економісти-культурологи показують, як відеоігри сприяють залученню до більш традиційних форм мистецтва[75]. У 2011 році Національний фонд мистецтв[en] включив відеоігри у своє визначення «твору мистецтва»[76], а Смітсонівський музей американського мистецтва представив виставку під назвою «Мистецтво відеоігор» у 2012 році[77].

Мистецька критика — це обговорення або оцінка мистецтва[78][79][80]. Художні критики зазвичай критикують мистецтво в контексті естетики або теорії краси[79][80]. Метою мистецької критики є пошук раціональної основи для оцінки мистецтва[78][79][80], але залишається сумнівним, чи може така критика вийти за рамки переважаючих соціально-політичних обставин[81].
Різноманітність мистецьких рухів[en] призвела до поділу мистецької критики на різні дисципліни, кожна з яких може використовувати різні критерії для своїх суджень[80][82]. Найпоширенішим поділом у сфері критики є історична критика та оцінка, різновид історії мистецтва, і сучасна критика робіт живих митців[78][79][80].
Незважаючи на уявлення про те, що критика є діяльністю з меншим ризиком, ніж створення мистецтва, думки про сучасне мистецтво підлягають корекції з плином часу[79]. Критиків минулого можна висміювати за те, що вони відкидали шанованих тепер митців (наприклад, ранні роботи імпресіоністів)[80][83][84]. В деяких випадках критики надавали зневажливі назви самим мистецьким напрямкам, але пізніше митці цього напрямку приймали ці зневажливі назви як знак пошани, напр. імпресіонізм, кубізм, при цьому первинне негативне значення було забуто[83][85][86]. Митці часто мали непрості стосунки зі своїми критиками. Зазвичай митцям потрібні позитивні відгуки критиків, щоб залучати глядачів для перегляду та придбання їхні робіт[79][87].
Існує багато різних чинників, які визначають судження про мистецтво, наприклад естетика, пізнання чи сприйняття. Естетична, прагматична, експресивна, формалістична, релятивістська, процесійна, імітаційна, ритуальна, когнітивна, міметична та постмодерністська теорії — лише деякі з багатьох теорій, які критикують і оцінюють мистецтво. Мистецька критика та оцінка можуть бути суб'єктивними, заснованими на особистих уподобаннях до естетики та форми, або на елементах і принципах дизайну та соціальному і культурному прийнятті[джерело?].
Мистецтво в освіті — це галузь освітніх досліджень[en] і практики, що ґрунтується на дослідженнях навчання через мистецький досвід. У цьому контексті мистецтво може включати театральну освіту (танець, драма, музика), літературу та поезію, оповідання, образотворчу освіту в кіно, ремеслах, дизайні, цифровому мистецтві, медіа та фотографії[88]. Мистецтво в освіті відрізняється від художнього виховання тим, що не стільки стосується викладання мистецтва, скільки зосереджене на:
- покращенні навчання за допомогою мистецтва
- застосовуванні навичок і знання, які розвиваються в художній діяльності, до інших сфер навчання
- виявленні та створенні розуміння людської поведінки, мислення, потенціалу та навчання, особливо через уважне спостереження за творами мистецтва та залучення до досвіду мистецтва
В історії та культурі існує тісний зв'язок між мистецтвом і політикою, особливо між різними видами мистецтва і владою. Реагуючи на події та політику, мистецтво набуває політичних, а також соціальних вимірів, стаючи центром суперечок і силою політичних і соціальних змін.
Цікавим спостереженням є те, що великий талант зазвичай має вільний дух. Прикладом може бути Бенксі, графіті-художник, який постійно конфліктує з владою і вважається «вільним духом» завдяки своїй роботі[89][90].
Мистецтво і політика продовжують бути тісно пов'язаними. Митці використовують свої роботи, щоб виражати свої політичні погляди та сприяти суспільним змінам. А уряди використовують мистецтво для просування власних планів[91].
- ↑ Простий колір об’єкта, наприклад основний червоний колір червоного вбрання, без урахування відтінків цього кольору, спричинених освітленням, тінню та відбиттям світла.
- ↑ Термін «танець» також використовують для позначення танцювальних рухів або послідовності рухів певної хореографії[52], окремої музичної форми чи музичного жанру[53], танцювального вечора[en][54], або руху неживих об'єктів (наприклад, «танець вод [...] був помітний більш ніж за милю навколо»)[55].
- ↑ Fernandez, 2024.
- ↑ Merriam-Webster, 2023.
- ↑ Oxford, 2016.
- ↑ Adajian, 2007.
- ↑ Deborah Solomon (14 грудня 2003). 2003: the 3rd Annual Year in Ideas: Video Game Art. The New York Times Magazine. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 18 лютого 2017.
- ↑ Thorson, 2020.
- ↑ Canby, 2005, p. 33.
- ↑ Canby, 2005, p. 21, 81.
- ↑ Onions, Friedrichsen, Burchfield, 1991, p. 994.
- ↑ Gilman, Peck, Colby, 1905.
- ↑ Henseler, 2020.
- ↑ Walker, Sylvia (26 жовтня 2021). What are the 7 Forms of Art? A Complete Overview. Contemporary Art Issue (англ.).
- ↑ Landauer, Jeff; Rowlands, Joseph. Esthetics - Drama. Importance Of Philosophy (англ.). Архів оригіналу за 6 серпня 2024. Процитовано 6 серпня 2024.
- ↑ Landauer, Jeff; Rowlands, Joseph. Esthetics - Dance. Importance Of Philosophy (англ.). Архів оригіналу за 21 січня 2025. Процитовано 21 січня 2025.
- ↑ Landauer, Jeff; Rowlands, Joseph. Esthetics - Song. Importance Of Philosophy (англ.). Архів оригіналу за 12 лютого 2025. Процитовано 12 лютого 2025.
- 1 2 3 Miller, 2007, p. 23.
- ↑ Ryynänen, 2020, p. 37.
- 1 2 Desai, DeSimone, Henig, 2013.
- ↑ Different Forms of Art – Applied Art. Buzzle.com (англ.). 11 грудня 2010. Архів оригіналу за 23 червня 2017.
- ↑ Centre for Arts and Design in Toronto, Canada (англ.). Georgebrown.ca. 15 лютого 2011. Архів оригіналу за 28 жовтня 2011. Процитовано 30 жовтня 2011.
- ↑ American Heritage Dictionary.
- ↑ Ching, 2012.
- ↑ Rechtin, Maier, 2000, p. 7.
- ↑ Demery, 2010.
- ↑ Evans, 2023.
- ↑ The Language of Ceramic Art (PDF). American Museum of Ceramic Art (англ.). с. 1—3. Архів (PDF) оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 1 червня 2024.
- ↑ Art Pottery Manufacturers and Collectors (англ.). 2 червня 2008. Архів оригіналу за 2 червня 2008. Процитовано 20 грудня 2022.
- ↑ As glass is not a ceramic, Twi global "how are glass ceramics and glass-ceramics-defined? [Архівовано 28 December 2023 у Wayback Machine.]
- ↑ Conceptual art. Tate (брит.). Архів оригіналу за 4 червня 2024. Процитовано 2 червня 2024.
- ↑ LeWitt, 1967, pp. 79–83.
- ↑ Huntsman, 2015, p. 221.
- ↑ Tate Britain | Turner Prize History | Issue: Conceptual Art (англ.). 11 грудня 2004. Архів оригіналу за 11 грудня 2004. Процитовано 20 грудня 2022.
- ↑ The definition of draftsman. Dictionary.com. Архів оригіналу за 29 жовтня 2016. Процитовано 29 жовтня 2016.
- ↑ Painting: A Visual Language of Self-Expression | Bing Nursery School. bingschool.stanford.edu (англ.). 25 вересня 2015. Архів оригіналу за 7 червня 2024. Процитовано 1 червня 2024.
- ↑ Perry, 2014, p. 85.
- ↑ The essential connection between photography and painting. ED KASHI (амер.). 3 жовтня 2022. Архів оригіналу за 1 червня 2024. Процитовано 1 червня 2024.
- ↑ Abstract art. Tate (брит.). Архів оригіналу за 29 березня 2024. Процитовано 1 червня 2024.
- ↑ Narrative. Tate (брит.). Архів оригіналу за 27 лютого 2024. Процитовано 1 червня 2024.
- ↑ Myers, Nicole (Серпень 2007). Symbolism | Essay | The Metropolitan Museum of Art | Heilbrunn Timeline of Art History. The Met's Heilbrunn Timeline of Art History (англ.). Архів оригіналу за 19 травня 2024. Процитовано 1 червня 2024.
- ↑ Artivism: Making a Difference Through Art | Art & Object. www.artandobject.com (англ.). Архів оригіналу за 3 березня 2024. Процитовано 1 червня 2024.
- ↑ Alchemy on Canvas: The Captivating World of Matter Painting. Online Art Lessons. Архів оригіналу за 26 грудня 2023. Процитовано 26 грудня 2023.
- ↑ Anselm Kiefer, By Mark Rosenthal (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 6 грудня 2023. Процитовано 26 грудня 2023.
- ↑ What is Commercial Photography?. www.falmouth.ac.uk (англ.). 8 серпня 2024. Архів оригіналу за 23 грудня 2023. Процитовано 23 грудня 2023.
- ↑ Vocabulary for Sculpture Materials (англ.). Архів оригіналу за 28 грудня 2023. Процитовано 28 грудня 2023.
- ↑ Four Basic Methods For Making A Sculpture Are (англ.). 21 липня 2021. Архів оригіналу за 28 грудня 2023. Процитовано 28 грудня 2023.
- ↑ Chilvers, 2004, p. 29.
- ↑ Define Applied art at Dictionary.com (англ.). Dictionary.com. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 8 травня 2018.
- ↑ Honderich, 2006.
- ↑ Durbin, Holly Poe. The Costume Designer's Toolkit: The Process of Creating Effective Design (англ.). Taylor & Francis. ISBN 9781000729146.
- ↑ Fraleigh, 1987, p. 3.
- ↑ OED, § 1.
- ↑ OED, § 2.
- ↑ OED, § 2b.
- ↑ OED, § 3.
- ↑ OED, § 4.
- ↑ Goodwin, Halfyard, 2011, § para. 1.
- ↑ Goodwin, Halfyard, 2011, § para. 3.
- ↑ O'Brien, Andrew (2010). The Little Bubishi: A History of Karate for Children (англ.). Strategic Book Publishing. с. 7. ISBN 9781609117177.
- ↑ Nettl, 2001, §I "3. General encyclopedias": "Можуть виникати розбіжності щодо необхідності чіткого визначення, однак усі ці праці виходять із того, що музика передбачає звуки та їхнє поєднання і є водночас мистецтвом і наукою".
- ↑ Gardner, 1983, p. 104.
- ↑ Owen, 2000, p. 6.
- ↑ Nettl, 2001, §I "5. Looking to the vernacular and to behaviour".
- ↑ Nettl, 2001, §III "5. Music among the arts".
- ↑ Nettl, 2001, §III "6. Classification or Typology".
- ↑ National Theater of the Deaf (NTD). www.lifeprint.com. Архів оригіналу за 6 грудня 2023. Процитовано 5 червня 2024.
- ↑ Brown, Steven (26 лютого 2024). The performing arts combined: the triad of music, dance, and narrative. Frontiers in Psychology. 15 1344354. doi:10.3389/fpsyg.2024.1344354. ISSN 1664-1078. PMC 10925613. PMID 38469212.
- ↑ Rajika Puri – Indian Dance & Theatre. www.rajikapuri.com. Архів оригіналу за 3 грудня 2023. Процитовано 5 червня 2024.
- ↑ The Art of Facial Makeup in Chinese Opera | Lan Su Chinese Garden. lansugarden.org. Архів оригіналу за 5 червня 2024. Процитовано 5 червня 2024.
- ↑ Sorabella, Jean (Жовтень 2004). The Opera | Essay. The Met's Heilbrunn Timeline of Art History (англ.). The Metropolitan Museum of Art. Архів оригіналу за 28 грудня 2023. Процитовано 28 грудня 2023.
- ↑ Au, Susan (2002). Ballet and Modern Dance (англ.). Thames and Hudson. ISBN 978-0-500-20352-1.
- ↑ James Pritchett. The Music of John Cage. Cambridge University Press, 1993. ISBN 0-521-56544-8 p.20
- ↑ Pratt, Charles J. The Art History… Of Games? Games As Art May Be A Lost Cause [Архівовано 9 травня 2022 у Wayback Machine.]. Gamasutra. 8 February 2010.
- ↑ Gibson, 2006.
- ↑ Parker, 2012, p. 42.
- ↑ Borowiecki, Prieto-Rodriguez, 2013, pp. 239–258.
- ↑ Barber, 2012.
- ↑ Parker, 2012, p. 46.
- 1 2 3 Art Criticism. Comprehensive Art Education (англ.). North Texas Institute For Educators on the Visual Arts. Процитовано 12 грудня 2013.
- 1 2 3 4 5 6 Gemtou, Eleni (2010). Subjectivity in Art History and Art Criticism (PDF). Rupkatha Journal on Interdisciplinary Studies in Humanities (англ.). 2 (1): 2—13. doi:10.21659/rupkatha.v2n1.02. Процитовано 12 грудня 2013.
- 1 2 3 4 5 6 Elkins, James (1996). Art Criticism. У Jane Turner (ред.). Grove Dictionary of Art. Oxford University Press.
- ↑ Kaplan, Marty. «The curious case of criticism.» Jewish Journal[en]. 23 January 2014.
- ↑ Tekiner, Deniz (2006). Formalist Art Criticism and the Politics of Meaning. Social Justice (англ.). 33 (2 (104) – Art, Power, and Social Change): 31—44. JSTOR 29768369.
- 1 2 Rewald, John (1973). The History of Impressionism (4th, Revised Ed.). New York: The Museum of Modern Art. p. 323 ISBN 0-87070-360-9
- ↑ Ackerman, James S. (Зима 1960). Art History and the Problems of Criticism. Daedalus (англ.). 89 (1 – The Visual Arts Today): 253—263. JSTOR 20026565.
- ↑ The Collection | MoMA (англ.).
- ↑ Fishman, Solomon (1963). The Interpretation of Art: Essays on the Art Criticism of John Ruskin, Walter Pater, Clive Bell, Robert Fry, and Herbert Read (англ.). University of California Press. с. 6.
- ↑ Seenan, Gerard (20 квітня 2004). Painting by ridiculed but popular artist sells for £744,800. The Guardian (англ.). Процитовано 12 грудня 2013.
- ↑ UNESCO, Road Map for Arts Education, 2006 (англ.).
- ↑ Syer, Joe. F**k the Police: The Theme of Disorder & Authority in Banksy’s Prints. MyArtBroker (англ.). Процитовано 6 лютого 2024.
- ↑ Agnihotri, Akanksha (9 листопада 2023). 'The Mystery of Banksy': The unauthorized exhibition. Hindustan Times (англ.). Процитовано 6 лютого 2024.
- ↑ The Art of War: Understanding How Art Was Used by Governments to Win Over People (англ.). 11 липня 2023. Архів оригіналу за 29 грудня 2023. Процитовано 6 лютого 2024.
Література
- Canby, Sheila R. (2005). Islamic art in detail (англ.). Cambridge, Mass: Harvard University Press. ISBN 978-0-674-02390-1. OCLC 69680120.
- Chilvers, Ian (2004). The Oxford Dictionary of Art (англ.) (вид. 3rd). Oxford: Oxford University Press. ISBN 978-0-19-860476-1.
- Ching, Francis D. K. (16 липня 2012). 7. Architecture: Form, Space, and Order (англ.). John Wiley & Sons. ISBN 978-1-118-00482-1.
- Fraleigh, Sondra Horton (1987). Dance and the Lived Body: A Descriptive Aesthetics (англ.). Pittsburgh: University of Pittsburgh Press[en]. ISBN 978-0-8229-7170-2.
- Gardner, Howard (1983). Frames of Mind: The Theory of Multiple Intelligences (англ.). New York: Basic Books. ISBN 978-0-465-02508-4.
- Henseler, Christine, ред. (5 червня 2020). Extraordinary Partnerships: How the Arts and Humanities are Transforming America (англ.). Lever Press. ISBN 978-1-64315-009-3.
- Honderich, Ted, ред. (2006). Performing Arts. The Oxford Companion to Philosophy (англ.) . Oxford University Press. doi:10.1093/acref/9780199264797.001.0001. ISBN 978-0-19-926479-7.
- Huntsman, Penny (2015). Thinking About Art: A Thematic Guide to Art History (англ.). Chichester, West Sussex, UK: Wiley. ISBN 978-1-118-90517-3.
- Miller, Ann (2007). Reading bande dessinée : critical approaches to French-language comic strip (англ.). Intellect Books. ISBN 978-1-84150-177-2.
- Goodwin, Noël; Halfyard, Janet (2011). Choreography. У Latham, Alison (ред.). The Oxford Companion to Music[en] (англ.) . Oxford: Oxford University Press. ISBN 978-0-19-957903-7. Архів оригіналу за 21 липня 2022. Процитовано 21 липня 2022.
(необхідна підписка) - Nettl, Bruno (2001). Music. Grove Music Online (англ.) . Oxford: Oxford University Press. doi:10.1093/gmo/9781561592630.article.40476. ISBN 978-1-56159-263-0. Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 29 травня 2022. (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Великобританії)
- Onions, Charles Talbut; Friedrichsen, George Washington Salisbury; Burchfield, Robert William (1991). The Oxford dictionary of English etymology (англ.). Oxford: at The Clarendon Press. ISBN 978-0-19-861112-7.
- Owen, Harold (2000). Music Theory Resource Book (англ.). Oxford and New York: Oxford University Press. ISBN 978-0-19-511539-0.
- Rechtin, Eberhardt; Maier, Mark W. (28 червня 2000). The Art of Systems Architecting (PDF) (англ.) (вид. Second). Boca Raton: CRC Press. ISBN 0-8493-0440-7. Архів (PDF) оригіналу за 16 квітня 2024. Процитовано 11 серпня 2024.
- Ryynänen, Max (2020). On the Philosophy of Central European Art: The History of an Institution and Its Global Competitors (англ.). Lanham: Rowman & Littlefield. ISBN 978-1-79363-418-4. OCLC 1229134245. Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 31 серпня 2021.
Статті
- Adajian, Thomas (2022). Edward N. Zalta (ред.). The Definition of Art. The Stanford Encyclopedia of Philosophy (англ.). Metaphysics Research Lab, Stanford University. Процитовано 29 липня 2024.
- Borowiecki, Karol J.; Prieto-Rodriguez, Juan (2013). Video Games Playing: A substitute for cultural consumptions?. Journal of Cultural Economics (англ.). 39 (3): 239—258. doi:10.1007/s10824-014-9229-y. S2CID 49572910.
- Demery, Ibrahim Mostafa El (1 березня 2010). Sustainable Architectural Design: Reviving Traditional Design and Adapting Modern Solutions. International Journal of Architectural Research: ArchNet-IJAR (англ.). Emerald. 4 (1). ISSN 1938-7806. Архів оригіналу за 7 червня 2024. Процитовано 12 серпня 2024 — через ResearchGate.
- Fernandez, Angel (30 квітня 2024). The Importance of Art. Tarrant County College District (англ.). Архів оригіналу за 1 червня 2024. Процитовано 3 серпня 2024.
- LeWitt, Solomon (Червень 1967). Paragraphs on Conceptual Art. Artforum[en] (амер.). Т. 5, № 10. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 12 травня 2020.
- Parker, Felan (12 грудня 2012). An Art World for Artgames. Loading... (англ.). 7 (11). ISSN 1923-2691. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 14 травня 2017.
- Perry, Lincoln (Літо 2014). The Music of Painting. The American Scholar (англ.). 83 (3).
Онлайн ресурси
- Barber, Bonnie (16 серпня 2012). Professor Mary Flanagan Participates in White House Consortium (англ.). Darthmouth News. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 13 травня 2020.
- Evans, George (16 лютого 2023). The Role Of Architects In Shaping Cities And Communities. Commercial Architecture Magazine (англ.). Архів оригіналу за 28 грудня 2023. Процитовано 12 серпня 2024.
- Gibson, Ellie (24 січня 2006). Games aren't art, says Kojima. Eurogamer (англ.). Gamer Network. Архів оригіналу за 9 березня 2015. Процитовано 7 березня 2015.
- Desai, Trex; DeSimone, Frank; Henig, Sarit (20 грудня 2013). The New Face of French Gastronomy – Knowledge@Wharton. knowledge.wharton.upenn.edu (англ.). Wharton School of the University of Pennsylvania. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 8 травня 2018.
- The Art of Video Games. SI.edu. Smithsonian American Art Museum. Архів оригіналу за 28 травня 2016. Процитовано 7 березня 2015.
- Conceptual art. Tate Glossary. Архів оригіналу за 20 березня 2015. Процитовано 7 березня 2015.
- FY 2012 Arts in Media Guidelines. Endow.gov. National Endowment for the Arts. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 7 березня 2015.
- Harper, Douglas (2016). Origin and meaning of architect by Online Etymology Dictionary (англ.). Online Etymology Dictionary[en]. Архів оригіналу за 19 березня 2016. Процитовано 29 жовтня 2016.
- Rowlands, Joseph; Landauer, Jeff (2001). Esthetics. Importance of Philosophy (англ.). Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 28 жовтня 2016.
- Thorson, Mark (1 вересня 2020). Byzantine and Medieval Art: Teaching Christianity (англ.). Bethel University Library Press. Архів оригіналу за 28 грудня 2023. Процитовано 7 серпня 2024.
- The American Heritage Dictionary entry: architecture. American Heritage Dictionary (англ.). Архів оригіналу за 7 серпня 2024. Процитовано 7 серпня 2024.
- dance, n.. OED Online. Oxford: Oxford University Press. Архів оригіналу за 2 жовтня 2023. Процитовано 21 липня 2022.
(необхідна підписка) - definition of art in English from the Oxford dictionary. Oxford Dictionaries (англ.). 30 липня 2016. Архів оригіналу за 1 вересня 2016. Процитовано 6 серпня 2024.
- Definition of THE ARTS. Merriam-Webster (англ.). 23 жовтня 2023. Архів оригіналу за 1 червня 2017. Процитовано 3 серпня 2024.
- Gilman, D. C.; Peck, H. T.; Colby, F. M., ред. (1905). . The New International Encyclopædia. Т. XVI — через Вікіджерела.
The quadrivium consisted of arithmetic, music, geometry, and astronomy.
- Barron, Christina (29 квітня 2012). Museum exhibit asks: Is it art if you push ‘start’?. The Washington Post. Архів оригіналу за 4 червня 2013. Процитовано 12 лютого 2013.
- Feynman, Richard (1985). QED: The Strange Theory of Light and Matter. Princeton University Press. ISBN 978-0691024172.
- Kennicott, Philip (18 березня 2012). The Art of Video Games. The Washington Post. Архів оригіналу за 4 червня 2013. Процитовано 12 лютого 2013.
