Регіна Лочмеле
| Регіна Лочмеле | |
.jpg) | |
| Народження: |
19 листопада 1966 (57 років) Севастополь, Українська РСР, СРСР |
|---|---|
| Країна: | Латвія |
| Освіта: | Латвійський університет |
| Партія: | Соціал-демократична партія «Згода»d |
Регіна Лочмеле-Луньова (латис. Regīna Ločmele-Luņova; нар.19 листопада 1966, Севастополь) — латвійська журналістка, громадський діяч, депутат 12-го та 13-го Латвійського сейму від партії «Злагода».
Народилася 1966 року в Севастополі, в сім'ї офіцера Чорноморського флоту Яніса Лочмеліса та його дружини Лариси[1]. У 1970-х роках разом з батьками та молодшою сестрою Юлією переїхала жити до Риги[2].
Навчалася в середній школі в Ризі, яку закінчила 1983 року[3], потім вступила в Латвійський університет, здобувши 1988 року спеціальність журналіста. Працювала на Латвійському телебаченні, вела програми новин[4], працювала на радіо[5].
Після відновлення незалежності Латвії вступила до Інституту міжнародних відносин при ЛУ і 1994 року його закінчила[3].
З 1997 року займалася бізнесом, стала виконавчим директором (до 2007) фірми з організації концертів VIP-Promotion, входила в правління охоронного центру Ягуар (2003—2008)[6].
2007 року здобула ступінь магістра соціальних наук у науці управління[3][7].
2007 року в Сочі взяла участь у конкурсі краси для заміжніх жінок «Mrs. World»[8], а також зустрілася з Рамзаном Кадировим у Чечні[9].
Працювала також у «Rigas namu pārvaldnieks» керівником відділу зв'язків з громадськістю[10].
У 2014 році була обрана депутатом Сейму за списками партії «Згода». 2015 року прокуратура порушила кримінальну справу проти Лочмеле-Луньової разом з іншими підозрюваними у несплаті податків і легалізації незаконно отриманих коштів. Вона відкинула звинувачення, але мандат депутата склала[11].
2017 року була обрана до Ризької думи від об'єднаного списку «Злагоди» та руху «Честь служити Ризі!»[12].
2018 року кримінальну справу стосовно неї припинили через відсутність складу злочину[13].
У жовтні 2018 року на парламентських виборах була знову обрана депутатом Сейму та стала головою підкомісії з житла комісії з держуправління та справ самоврядування.
У травні 2019 року балотувалася на виборах до Європейського Парламенту, але не була обрана.
2013 року після 21 листопада обвалення супермаркету в Ризькому мікрорайоні «Золітуд», внаслідок якого загинули 54 особи, 23 дитини віком від 2 місяців до 18 років залишилися сиротами, Регіна активно допомагала постраждалим і членам їхніх сімей. Створила й очолила товариство «Золітуде 21.11», яке представляло інтереси постраждалих у державних і громадських інстанціях, а також у суді у кримінальній справі проти підозрюваних у винності у цій трагедії[14].
2015 року випустила двома мовами книгу пам'яті загиблих і постраждалих «Пам'ятай Золітуді»[15].
2017 року обрана до правління громадської організації власників квартир та орендарів землі «Tauta pret zemes baroniem» («Народ проти земельних баронів»), мета якої — допомогти мешканцям багатоквартирних будинків захистити свої права у примусовій оплаті оренди землі, денаціоналізованої під такими будинками рішенням Сейм, і скупованою низкою підприємців, які перетворили примусову оренду на вигідний бізнес. 2017 року подали кілька позовів до судів про оскарження стягнення платежів за оренду землі заднім числом. 28 червня виграно перший процес[16].
12 квітня 2018 року Конституційний суд Латвії за заявою власників землі, розглянувши справу № 2017-17-01, визнав такими, що не відповідають Конституції, зміни до Закону про приватизацію житлових будинків, які встановлювали орендну плату не вище 5 % від кадастрової вартості земельної ділянки у 2018 році, зі зниженням 2019-го до 4 % і 2020-го — до 3 % у разі, якщо власники землі та власники квартир не змогли домовитися між собою про розмір орендної плати. Таким чином власники отримали можливість застосовувати ставку, що раніше діяла, 6 %, оскільки необхідні зміни в законі прийняті не були. І вони почали вимагати підвищені суми, додаючи до них ще й ПДВ 21 %, пропонуючи також власникам квартир у будинках, що стоять повністю чи частково на чужій землі, укладати з її власниками індивідуальні договори. Товариство «Народ проти земельних баронів» роз'яснювало, що це незаконно[17].
Регіна Лочмеле-Луньова. Пам'ятай про Золітуду. Книга пам'яті жертв Золітудської трагедії. / Видання товариства «Zolitūde 21.11». // Рига, 2015. — 206 с. SBN 978-9934-14-718-0.
- ↑ Регина Лочмеле: «Я умею любить!». Архів оригіналу за 13 березня 2019. Процитовано 25 липня 2020.
- ↑ Слово чести адмирала. Архів оригіналу за 17 червня 2017. Процитовано 25 липня 2020.
- ↑ а б в Regīna Ločmele-Luņova — 12. Saeimas vēlēšanas. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 25 липня 2020.
- ↑ Par Nacionālās radio un televīzijas padomes locekļa kandidatūrām
- ↑ Uz Saeimu pretendē sportisti, mākslinieki un žurnālisti. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 30 липня 2020.
- ↑ APSARDZES CENTRS JAGUĀRS, SIA
- ↑ Zolitūdes traģēdijā cietušos informēs par izmeklēšanas norisi|publisher=LSM.lv. Архів оригіналу за 21 червня 2014. Процитовано 25 липня 2020.
- ↑ Apsargu šefiene Regīna Ločmele gluži kā no TV ekrāna jaunības dienās — FOTO. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 25 липня 2020.
- ↑ Regīna LOČMELE par piedzīvojumiem konkursā «Misis Pasaule» Krievijā. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 25 липня 2020.
- ↑ Saeimā ievēlētie deputāti no sociāldemokrātiskās partijas «Saskaņa»
- ↑ Ločmele-Luņova nolēmusi nolikt deputāta mandātu. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 25 липня 2020.
- ↑ «Saskaņa» sociāldemokrātiskā partija, Partija «Gods kalpot Rīgai» vēlēšanas rezultāti. Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 11 липня 2022.
- ↑ Izbeidz kriminālprocesu pret RD deputāti Ločmeli-Luņovu
- ↑ Речь о чувстве справедливости — Лочмеле-Лунёва про дело о трагедии в Золитуде. rus.lsm.lv (рос.). Латвийские общественные медиа. 18 лютого 2020. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 14 березня 2021.
- ↑ Татьяна Андрианова (13 квітня 2016). Трагедии, написанные простыми людьми: листая книгу «Помни Золитуде». press.lv (рос.). Процитовано 14 березня 2021.
- ↑ Mēģina glābt likumu par zemi. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 25 липня 2020.
- ↑ Как не платить за кадастровый рэкет: рижане начали получать "письма счастья". Sputnik Латвия. Сегодня Неделя. 2 лютого 2020. Процитовано 14 березня 2021.
|
