Реджінальд Фессенден

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Реджинальд Фессенден,

батько радіомовлення

Ре́джінальд О́брі Фе́ссенден (Reginald Aubrey Fessenden, *6 жовтня 1866 Іст Болтон, Квебек — †22 липня 1932 Бермудські острови) — канадський винахідник найбільш відомий завдяки роботі по започаткуванню радіомовлення.

Найважливіші його досягнення:

  • 1900 перша передача голосу по радіо
  • 1906 перша двостороння радіопередача через Атлантику
  • 24 грудня 1906 перша розважальна та музична передача радіомовлення

Він є другою людиною, після Томаса Едісона, за кількістю зареєстрованих патентів.

Життя[ред.ред. код]

Реджинальд Обрі Фессенден народився 6 жовтня 1866 в Іст Болтоні, провінція Квебек, Канада. Він був старшим з чотирьох дітей в сім'ї Джозефа Еліша Фессендена та Клементіни Тренхольм Фессенден. Джозеф Фессенден був священником англіканської церкви в Канаді, та на протязі багатьох років сім'я переїжджала з місця на місце по провінції Онтаріо. Підростаючи, Реджинальд став взірцевим учнем. В 1877 році у віці одиннадцяти років він почав відвідувати заняття в Трініті колледжі в Порт-Хоуп, Онтаріо, та вчився там два роки. Коли йому було чотирнадцать років, колледж Бішопа в Ленноксвіллі запропонував Реджинальду посаду вчителя з математики. В той час колледж Бішопа був школою при університеті Бішопа, розташовувався на тій же территорії та в тих же будівлях. В червні 1878 року в школі навчалось 43 хлопчика. Таким чином, хоча Фессенден був ще підлітком, він вже викладав математику для маленьких дітей в школі, одночасно сам навчаючись зі студентами в университеті Бішопа. Загальне число тих що навчаються в університеті в 1883-84 навчальному році було двадцать пять студентів (все чоловічої статі). У віці вісімнадцяти років Фессенден залишив університет без присудження степені, хоча він зробив практично всі необхідні роботи. Через відсутність степені Фессенден постраждав пізніше при влаштуванні на роботу. Коли в Університеті Мак-Гілла в США було створено електротехнічне відділення, Фессендена не затвердили на посаду голова відділення, віддав перевагу американському коллезі зі степенню.

Наступні два роки він працював в якостіе головного та єдиного вчителя в інституті Вітні на Бермудських островах. В цей час він був заручений з Хелен Тротт. Вони одружились в вересні 1890, а пізніше зявився син, Реджинальд Кеннеллі Фессенден.

Класичну освіта Фессендена не дала йому достатній об'єм научної та технічної підготовки. Зацікавлений в підвищенні своєї кваліфікації в області електротехніки, він переїхав в 1886 році в Нью-Йорк, в надії отримати роботу у відомого винахідника Томаса Едісона. Як потім Фессенден розповідав у своїй автобіографії, з першої спроби він отримав відмову, так на його слова в заявлені: "Не знаю нічого про електрику, але швидко навчаюсь", Едісон відповів: "У меня хватає людей, які нічого не розуміють в електриці". Однак Фессенден проявив настирність, та до кінця року був нанятий на посаду помічника випробувача на машинобудівний завод Едісона, який виробляв обладнання для прокладки підземних електричних мереж. Він швидко довів свою цінність та отримав ряд підвищень з перекладом на більш відпоівдальну роботу. В кінці 1886 року Фессенден почав працювати безпосередньо під керівництвом Едісона в новій дослідній лабораторії в Западном Оранджі, штат Нью-Джерсі. Тематика проектів була широкою, потрібно було знаходити вирішення проблем в області хімії, металургії та електрики. Тем не менш, в 1890 році, зіштовхнувшись з фінансовими проблемами, Едісон вимушений був звільнити більшість працівників лабораторії, в тому числі тп Фессендена.

Зі своїм богатим практичним досвідом Фессендену не склало праці знайти роботу в ряді компаній-виробників, а в 1892 році він отримав призначення в якості професора в недавно створений відділ електротехніки в університеті Пердью (Purdue) в Западном Лафайєті, штат Індіана, завдяки тому, що він допоміг корпорації "Вестінгауз" встановити освітлення на Всесвітній Виставці в Чікаго. Невдовзі після цього Джордж Вестінгауз сам наняв Фессендена на знову створеннну посаду голови електротехнічного відділу Західного Університета Пенсільванії, сучасний університет Піттсбурга.

Праця[ред.ред. код]

Трансміттер. 1906

В кінці 1890-х років в друці стали появлятися повідомлення про успіхи Гульельмо Марконі в розробці практичних радіоприймачів та передатчиків. Фессенден вирішив тоже поекспериментувати в цій області, та невдовзі прийшов до висновку, що він може розробити досить більш ефективную систему, чим передатчик на іскровому розряднику в поєднанні з приймачем типу когерер, за які боролись Олівер Лодж та Марконі.

Патенти[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • Пестриков В. М. Эра безламповых устройств беспроводной передачи информации: монография/В. М. Пестриков. - Севастополь: Вебер, 2011, - 185с.


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.