Редліх Генріх Самуїлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Редліх Генріх Самуїлович
пол. Henryk Redlich

Народження 8 серпня 1838(1838-08-08)
Ласьк, Лодзинське воєводство, Республіка Польща[1]
Смерть 7 листопада 1884(1884-11-07)[2] (46 років)
  Берлін, Німецька імперія[3]
Діяльність художник, гравер
Вчитель Julius Thaeterd[3]
Роботи в колекції Фінська національна галерея і Національний музей у Варшаві
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону

CMNS: Редліх Генріх Самуїлович у Вікісховищі

Генріх Самуїлович Редліх (1840—1884) — польський художник та гравер; академік гравірування ІАХ.

Життєпис[ред. | ред. код]

Автопортрет Генрика Редліха, 1884 рік
Одна з робіт Генріха Редліха
Генрик Редліх, гравюра «Зигмунт Август з Любліни 1569 року» за картиною Яна Матейка «Люблінська унія»

Генріх Редліх народився 8 серпня 1838 року в місті Лаську поблизу Варшави в єврейській родині. Початкову освіту здобув у Бреславлі, потім, протягом двох років, працював у закладі одного літографа[4] .

Після цього він п'ять років вивчав портретний і побутовий живопис і частково гравірування — у Варшавській художній школі. Отримавши тут, в 1861 році, нагороду за гравюру, він поїхав до Дрездена та Мюнхена[5], де працював під керівництвом Юліуса Тетера[6] .

З 1866 по 1873 рік Генріх Самуїлович Редліх жив у Відні, а потім оселився у Варшаві, звідки переїхав до Берліна лише незадовго перед смертю. За роботи, що знаходилися на Паризькій всесвітній виставці 1878 року, він отримав велику золоту медаль[5] і орден Почесного Легіону, а в 1876 році був удостоєний Санкт-Петербурзької імператорською академією мистецтв звання академіка гравірування. На полотнах він писав портрети та альпійські краєвиди[7][6] .

Генріх Самуїлович Редліх помер у листопаді 1884 року на 48-му році життя в місті Берліні[8][6] .

З гравюр Редліха найвідоміші: Мадонна Темпі, з Рафаеля; «Вступ польського війська в Гартгузен в 1659 році», з І. Брандта; «Проповідь Петра Скарги перед царем Сигізмундом III», від Матейка; «Коперник, що викладає свою систему світу в присутності вчених», з В. Герсона (1876); Люблінська унія, з Матейком (1876); портрет Івана Тургенєва; портрет Краєвського; портрет Замойського (1878)[9][10][6][11] .

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Редлих, Генрих // Еврейская энциклопедияСПб: 1912. — Т. 13. — С. 356–357.
  2. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  3. а б Новицкий А. П. Редлих, Генрих Самуилович // Русский биографический словарь / под ред. А. А. ПоловцовСПб: 1910. — Т. 15. — С. 533.
  4. Exposition Universelle, Catalogue de la section russe. Paris. 1878
  5. а б Сомов А. И. Редлих, Генрих // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  6. а б в г А. Новицкий. Редлих, Генрих Самуилович // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
  7. Отчеты Императорской Академии Художеств за 1875—1876 и 1876—1877 гг.
  8. «Художественные новости» 1884 г., стр. 607.
  9. Тевяшов Е. Н. Описание нескольких гравюр и литографий, СПб. 1903 год.
  10. Ровинский Д. Подробный словарь русских граверов, СПб. 1895 г.
  11. Редлих // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 4 т. — СПб., 19071909. (рос.)

Література[ред. | ред. код]

  • Новицкий А. П. Редлих, Генрих Самуилович // Русский биографический словарь : в 25 томах. — СПб.—М., 1896—1918.
  • Дворкевич П. и Ситовский Н. Объяснительный путеводитель по художественному отделу Всероссийской выставки 1882 года в Москве, М. 1888 г., стр. 96, 97, 99 и 101.
  • Указатель выставки в залах музея Императорской Академии Художеств 1881 г., СПб. 1881.