Резніков Олександр Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Григорович Резніков
Народився 12 листопада 1939(1939-11-12) (84 роки)
Країна СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність науковець
Alma mater Одеський медичний інститут ім. М. І. Пирогова
Галузь патофізіолог-ендокринолог
Заклад Інститут ендокринології та обміну, речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор медичних наук
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений діяч науки і техніки України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Державна премія УРСР у галузі науки і техніки

Олександр Григорович Резніков (нар. 12 листопада 1939, м. Одеса) — український науковець в області фізіології і патофізіології ендокринної системи, доктор медичних наук (1974), професор (1984), Заслужений діяч науки і техніки України, член-кореспондент НАН України (1991), академік НАМН України (2011), завідувач Відділу ендокринології репродукції та адаптації ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН України», співголова консультативно-експертної групи Державного експертного центру МОЗ України.

Біографія[ред. | ред. код]

Резніков О. Г. у 1962 році закінчив з відзнакою лікувальний факультет Одеського медичного інституту імені М. І. Пирогова і протягом наступних трьох років працював завідувачем Сухо-Єланецької сільської дільниці і головним лікарем у Миколаївській області. У 1965 році захистив кандидатську, 1974 року докторську дисертацію за спеціальністю «патофізіологія». З 1965 року на запрошення академіка В. П. Комісаренка почав працювати у новоствореному Київському НДІ ендокринології та обміну речовин МОЗ УРСР (натепер — ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН України»), де пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до завідувача відділу. Працював професором-дослідником на кафедрах фізіології Техаського університету (Даллас, США, 1990 р.), університетів Західного Онтаріо (Лондон, Канада, 1995) і Торонто (Канада, 1995—1996).

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Основними сферами наукових досліджень Резнікова О. Г. є фізіологія і патофізіологія ендокринної системи, нейроендокринологія репродукції та адаптації, ендокринна фармакологія. Експериментально обґрунтував і впровадив у медичну практику нові методи лікування раку простати, синдрому склерополікістозних яєчників, жіночої неплідності, гірсутизму. Під його керівництвом або за безпосередньою участю створено декілька лікарських засобів. Резніков О. Г. є автором теорії гормон-нейромедіаторного імпринтингу мозку, яка стала підґрунтям для нової галузі патофізіології — функціональної нейротератології. Він обґрунтував новий напрямок медицини — превентивну нейроендокринологію. В даний час продовжує низку досліджень стосовно віддалених наслідків впливу стресу та ендокринних дизрапторів на розвиток нейроендокринної системи внутрішньоутробного плоду. Автор понад 600 наукових публікацій (монографії, статті, підручники).

Науково-організаційна та викладацька діяльність[ред. | ред. код]

Резніков О. Г. приділяє багато уваги підготовці кваліфікованих наукових і лікарських кадрів: від читання лекційних курсів лікарям України і студентам Національного університету «Києво-Могилянська академія» до експертної оцінки наукових і дисертаційних робіт. Підготував 8 докторів і 25 кандидатів наук. Обіймав посади заступника голови та члена експертної ради і члена Науково-громадської ради ВАК України, заступника голови Наукової ради з теоретичної та профілактичної медицини НАМН України, виконував обов'язки президента Наукового товариства патофізіологів України. Експерт МОН України і Наукового фонду досліджень, член двох спеціалізованих рад із захисту дисертацій. Засновник і голова семінарів «Молекулярна медицина» НАНУ і НАМН України. Протягом багатьох років очолював проблемну комісію «Патологічна фізіологія та імунологія» МОЗ і НАМН України. Резніков О. Г. є членом бюро Відділення біохімії, фізіології та молекулярної біології НАН України, заступником голови Комітету з питань біоетики при Президії НАН України. Редактор-консультант Американського біографічного інституту.

Державні нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За заслуги» III ступеня (2018).
  • Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1976).
  • Заслужений діяч науки і техніки України (1999).
  • Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2009).

Наукові відзнаки[ред. | ред. код]

  • Почесний знак НАН України «За наукові досягнення» (2009).
  • Премія імені академіка О. О. Богомольця АН УРСР (1983).
  • Премія імені академіка В. П. Комісаренка НАН України (2013).
  • Академічні премії з теоретичної медицини АМН (1996) і НАМН України (2013).
  • Почесна грамота Президії НАН України (2005).
  • Почесні грамоти АМН (2003) і НАМН України (2014, 2015).
  • Медаль АМН України (2009).
  • Почесна грамота МОЗ України (2002).

Почесні звання[ред. | ред. код]

  • Почесний член Міжнародного товариства нейроендокринологів (1999)
  • Почесний професор ДУ «Інститут проблем ендокринної патології імені В. Я. Данилевського» НАМН України (2019)
  • Почесний професор ДУ «Інститут мікробіології та імунології імені І. І. Мечнікова» НАМН України (2012)

Вибрані монографії[ред. | ред. код]

  • Комиссаренко В. П., Резников А. Г. Ингибиторы функции коры надпочечных желез. — Киев: Наукова думка, 1972.
  • Резников А. Г. Половые гормоны и дифференциация мозга. — Киев: Наукова думка, 1982.
  • Резников А. Г., Варга С. В. Антиандрогены. — М.: Медицина, 1988.
  • Reznikov A. G. Hormone-Neurotransmitter Imprinting in the Neuroendocrine Control of Reproduction. — NY: Harwood Academic Publishers, 1994.
  • Vozianov A., Reznikov A., Klimenko I. Androgen Deprivation Strategy in Prostate Cancer. — Kyiv: Naukova Dumka; Ternopil: Ukrmedknyga, 2001.
  • Барабой В. А., Резніков О. Г. Фізіологія, біохімія і психологія стресу. — Київ: Інтерсервіс, 2013.
  • Резніков О. Г. Перинатальне програмування розладів ендокринних функцій і поведінки. — Київ: Наукова думка, 2019.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Імена України: Біографічний енциклопедичний словник / Гол. ред. Ю. Храмов. — Київ : Фенікс, 2007. — С. 427.
  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 9 : Поплужне — Салуїн. — С. 230.
  • Національна академія наук України, 1918—2008: персон. склад / В. М. Палій, Ю. О. Храмов; відп. ред. В. Л. Богданов; Центр дослідж.наук.-техн. потенціалу та історії науки імені Г. М. Доброва. — 5-е вид., допов. і випр. — Київ : Фенікс, 2008. — С. 206.
  • Академія медичних наук України. Збірник / Упорядник О. В. Пирогов; редкол.: О. Ф. Возіанов (голов. ред.); ред. В. А. Міхньов та ін. — Київ : Академпрес, 2007. — С. 191.
  • Who's Who in the World. — 29-th Edition. — New Providence: Marquis Who's Who LLC, 2009. — P. 2249. (англ.)
  • До ювілею О. Г. Резнікова // Фізіологічний журнал. — 2019. — Т. 65. — № 6. — С. 131—132.