Резонанс Фермі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ідеалізована поява нормального режиму і обертон до і після резонансу Фермі. Під ідеалізованими спектрами ідеалізовані схеми рівнів енергії.

Резонанс Фермі (англ. Fermi resonance) — у коливальному спектрi молекули — аномальне зростання iнтенсивностi двох абсорбцiйних смуг у випадку, якщо вiдповiднi їм коливання мають достатньо близькi мiж собою частоти й той самий тип симетрiї.[1]

Література[ред.ред. код]

  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0

Примітки[ред.ред. код]

  1. Kazuo Nakamoto «Infrared and Raman Spectra of Inorganic and Coordination Compounds: Theory and Applications in Inorganic Chemistry (Volume A)» John Wiley, 1997. ISBN 0-471-16394-5


CHEM: Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.