Реституція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Реститу́ція (лат. restitutio відновлення) — поновлення порушених майнових прав, приведення їх до стану, що існував на момент вчинення дії, якою заподіяно шкоди, тобто повернення або відновлення матеріальних цінностей у натурі — тих же самих, або подібних, або речей такої самої вартості. Якщо їх неможливо повернути у натурі, то відшкодовується їх вартість у грошах. Інститут рестуції застосовується у цивільному праві щодо недійсних угод.

Автори альтернативного проекту Кримінального кодексу України («київський» проект, на відміну від «харківського» проекту) запропонували ввести інститут реституції до кримінального законодавства. За задумом авторів проекту, реституція має призначатися нарівні з основним покаранням за вчинений злочин, яким потерпілому заподіяно матеріальної шкоди.

У міжнародному праві реституцією є повернення за мирним договором майна, неправомірно вилученого під час війни однією державою з території іншої держави.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]