Рижих Сергій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рижих.
Ф
Сергій Рижих
Особисті дані
Повне ім'я Сергій Володимирович Рижих
Народження 12 вересня 1979(1979-09-12) (44 роки)
  Горлівка, Донецька область. УРСР
Зріст 187 см
Вага 78 кг
Громадянство Україна Україна
Росія Росія
Позиція нападник
Юнацькі клуби
Україна «Шахтар» (Горлівка)
Україна УОР ім. С. Бубки (Донецьк)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1997 Україна «Авангард-Індустрія» 34 (3)
1998—2000 Україна «Металіст» (Х) 31 (2)
1998—2000 → Україна «Металіст-2» (Х) 52 (11)
2001—2005 Росія «СКА-Енергія» 149 (44)
2005 Україна «Закарпаття» 10 (2)
2006—2007 Росія «Балтика» 54 (10)
2008 Росія «Салют-Енергія» 7 (0)
2008—2009 Росія «Металург» (Л) 18 (5)
2009 → Україна «Металург-2» (Л) 1 (0)
2009 Україна «Закарпаття» 2 (0)
2009—2010 Україна «Харків» 12 (0)
2010 Росія «СКА-Енергія» 9 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1997—2000 Україна Україна U-19

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Сергій Володимирович Рижих (нар. 12 вересня 1979, Горлівка[1], Донецька область. УРСР) — російський та український футболіст, нападник, по завершенні кар'єри — футбольний тренер.

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

1997—2000[ред. | ред. код]

Футболом розпочинав займатися в горлівської ДЮСШ (перший тренер — Олександр Недайвозов[2]), потім вступив до Донецького училища олімпійського резерву, де був направлений в групу до тренера Віктора Смолянинова[1]. Після завершення навчання футболістом активно цікавився «Шахтар-2», але Рижих вважав за краще стати гравцем команди «Авангард-Індустрія» (Ровеньки), яку тренував Олег Смолянинов (однофамілець тренера донецького УОР)[1]. У Ровеньках нападник провів півтора сезони, за цей час команда вийшла з другої ліги до першої. Під час зимової перерви в чемпіонаті 1997/98 Сергій Рижих, Віталій Лоц і Дмитро Логвінов на запрошення Михайла Фоменка перейшли з «Авангарду» в харківський «Металіст»[2]. За три роки перебування в Харкові Рижих не мав стабільного місця в основному складі, частіше виходив на заміну[2].

2001—2005[ред. | ред. код]

Після закінчення контракту з «Металістом» відправився в команду другої ліги чемпіонату Росії «СКА-Енергія» (Хабаровськ), яку на той час очолив Олег Смолянинов[1]. У Хабаровську провів чотири з половиною роки. У трьох сезонах ставав найкращим бомбардиром «СКА-Енергії». У 2001 році, коли хабаровчане завоювали путівку в першу лігу, став кращим бомбардиром зони «Схід»[1], пропустивши при цьому через травму останні матчі першості й перехідні поєдинки проти «Уралмашу»[3]. Влітку 2005 року Смолянинов вирішив відмовитися від послуг форварда[3].

2005—2010[ред. | ред. код]

Восени 2005 року повернувся в Україну, де став гравцем ужгородського «Закарпаття». У цей час перше коло чемпіонату України було в розпалі. Рижих встиг зіграти в десяти матчах і відзначитися двома голами[1]. Взимку зайнявся пошуком нового клубу. Перебував у тренувальному таборі одеського «Чорноморця»[1], але з часом уклав контракт з калінінградською «Балтикою».

Після «Балтики» перебрався в «Салют-Енергію» (Бєлгород), потім трохи пограв за липецкий «Металург». Далі перебрався в Україну, де виступав в першій лізі за ФК «Харків». Відіграв за цю команду один сезон. Після того, як команда оголосила про своє банкрутство, деякий час перебував у статусі вільного агента[3]. Через деякий час футболістові подзвонили з Хабаровська з пропозицією приїхати на збори «СКА-Енергії» в Анапу, де в перерві між першим і другим колами тренувалися команда. Після зборів з Рижих був укладений контракт до кінця сезону[3][4]. У Хаборовску Сергій Рижих приєднався до Віталія Лоца і В'ячеслава Запояски, які утворили в команді тріо колишніх гравців «Металіста»[5].

24 серпня 2010 року в календарному матчі з «Волгою» Рижих забив свій 45 м'яч у складі далекосхідників (31 з них — у першому дивізіоні), ставши третім у списку бомбардирів команди в першості Росії слідом за Василем Кармазіненком та Олексієм Поддубським[3].

Після завершення сезону намагався працевлаштуватися в барнаульскому «Динамо», бєлгородському «Салюті» в Михайла Фоменка[6] та українській ФК «Полтава»[7], але з жодною з вище вказаних команд не зміг укласти контракт.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

З 2012 по 2015 рік працював тренером у другій команді харківського «Геліоса» — «Геліос-Академії»[8], яка виступала в аматорському чемпіонаті Харківської області. Паралельно в її складі виходив на поле[9]. З квітня 2015 року — помічник головного тренера «Геліоса»[10].

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

Викликався до юнацької збірної, яку очолював Віктор Догадайло. До переїзду в Хабаровськ викликався на збір молодіжної збірної України[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж и Сергей Рыжих: «Мечтаю сыграть в лиге чемпионов» (рос.). Офіційний сайт ФК «Чорноморець». 11 січня 2006. Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 25 жовтня 2014.
  2. ↑ а б в Сергей Рыжих: «Не то что забить — я не надеялся даже выйти на поле» (рос.). Юрій Остроумов, «Команда». 22 квітня 2000. Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 25 жовтня 2014.
  3. ↑ а б в г д Сергей Рыжих: «Моя задача – играть и забивать мячи» (рос.). «Спортивный Хабаровск». 30 серпня 2010. Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 4 червня 2019.
  4. ↑ Сергей Рыжих вернулся в Хабаровск (рос.). Андрей Москаленко, OneDivision.ru. 4 серпня 2010. Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 25 жовтня 2014.
  5. ↑ Три бывших игрока «Металлиста» отправились в Москву (рос.). Николай Брынза, Football.ua. 8 січня 2010. Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 25 жовтня 2014.
  6. ↑ Сергей Рыжих присоединился к «Салюту» (рос.). Андрей Юдин, OneDivision.ru. 19 березня 2011. Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 25 жовтня 2014.
  7. ↑ Сергей Рыжих перебирается в «Полтаву»? (рос.). «SiteUA.org». 13 лютого 2012. Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 4 червня 2019.
  8. ↑ Досьє (рос.). на сайті ФК «Геліос» (Харків). Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 25 жовтня 2014.
  9. ↑ Спортивный директор «Металлиста» стал игроком «Гелиос-Академии» (рос.). Николай Брынза, Football.ua. 2 серпня 2013. Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 25 жовтня 2014.
  10. ↑ Рыжих Сергей Владимирович | ФК "Гелиос" Харьков. www.gelios.ua. Архів оригіналу за 13 червня 2017. Процитовано 1 червня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рижих_Сергій_Володимирович&oldid=40690254