Римо-католицька каплиця (Млинки)
| Римо-католицька капличка | |
|---|---|
 | |
| Стиль | функціоналізм |
| Належність | РКЦвУ |
| Стан | недіюча |
| Юрисдикція | Парафія св. Апостола Вартоломея (до 1941) |
| Адреса | вул. Братів Кицилів, 2 |
Римо-католицька каплиця на Млинках або Функціоналістська капличка — це римо-католицька каплиця на Млинках, збудована в кінці 1930-х на прохання місцевої польської громади при фінансуванні підприємства «Галіція».
Точна дата освячення та присвоєний титул невідомі.
Будівництво[ред. | ред. код]
Про будівництво майже нічого невідомо, окрім того, що воно проходило в 1930-х та закінчилося напередодні Другої світової війни.
Відомо, що за будівництвом був закріплений Фелікс Ляхович, який тоді посідав посаду керівника будівельних справ на дрогобицькій «Галіції». Його рукам належать всі розписи та вівтар каплиці.
Війна парафій[ред. | ред. код]
Млинківчани, будучи географічно та історично тісно пов'язаними із модричанами, не ідентифікували себе в окрему релігійну общину, ставлячи центральним у круговороті свого земного буття модрицьку церкву. Але згодом Млинки, стоячи на шляху авантюристів, що юрбами перли до нафтових та озокеритних пагорбів Борислава, стали домом для багатьох євреїв, німців (переважно австрійців, які сповідували католицизм) та поляків, які тягнулися до своїх общин у Дрогобичі.
У 1930-х конфлікт запалав по-новому, перетворившись на «війну парафій».
Поляки, які становили майже половину населення Млинок, були більшості парафіянами дрогобицького Костелу св. Апостола Варфоломея, а велика частина млинківчан працювало на дрогобицькій «Галіції». Було помітно як Млинки (адміністративно знаходилися під Модричами) поступово переходили під вплив Дрогобича, тож греко-католицька громада Млинок організувала комітет по збору грошей на будівництво каплиці, яка б підпорядковувалася модрицькій Церкві св. Дмитра, щоб географічно закріпити Млинки за модрицькою парафією.[1]
Польська громада, попри свідчення про приховування українською громадою розмаху справи, насторожилася та почала шукати канали фінансування будівництва власної каплиці. Так, користуючись тим, що на Млинках жило багато інженерів із «Галіції», громада вийшла на дирекцію рафінерії, яка погодилася профінансувати будівництво та виділила будівничий персонал під нього.
Сьогодення[ред. | ред. код]
Сьогодні каплиця недіюча та немає парафії, але місцеві доглядають за нею, підтримуючи її у лаконічному та охайному вигляді.
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Дорогий О. Як ми будували читальню і церкву в Млинках Шкільникових / О. Дорогий // ДЗІФ. — Т. І. — Ню Йорк-Париж-Сидней-Торонто, 1973. — С. 323.