Ровинський Вікентій Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ровинський Вікентій Павлович
Народився 5 жовтня 1786(1786-10-05)
Духовщинський повіт, Смоленське намісництво, Російська імперія
Помер 1855[1][2]
Поховання Спас-Угли
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність драматург, поет
Мова творів білоруська

Герб дворян Ровинских.jpg

Вікентій Павлович Ровинський (також Равинський, 17861855) — білоруський поет, вважається автором першої поеми сучасною білоруською літературною мовою — «Енеїда навиворіт»[3], що робить його внесок аналогічним до внеску у розвиток української літератури І. П. Котляревського.

Походив з дворян Духовщиньского повіту Смоленської губернії, син колезького радника, Духовщинського городничого Павла Васильовича Ровинського і Феодосії Семенівни Халютіной. Брав участь в кампаніях 1805 року 1806—1807, Вітчизняній війні 1812 року і закордонному поході російської армії. Ад'ютант генерала Д. С. Дохтурова. 1816 року вийшов у відставку в чині полковника[4]. Служив в Міністерстві фінансів. Керував удільними конторами в Пензі і Костромі.

Сім'я[ред. | ред. код]

Був одружений з Параскою Яківною Римською-Корсаковою, батько десяти дітей. Старший брат, Олександр Павлович (1778—1838) — полковник і учасник наполеонівських воєн, московський поліцмейстер (1815—1830).

Примітки[ред. | ред. код]