Ровнер Пінхус Лазарович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ровнер Пінхус Лазарович
Народився 1875
Миколаїв, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер 1919
Діяльність політик
Партія Комуністична партія Української РСР

Пінхус Лазарович (Пінкус Лейзерович) Ровнер (Аким) (1875(1875), місто Миколаїв Херсонської губернії, тепер Миколаївської області — загинув 1919) — український радянський партійний діяч, один з керівників більшовицького підпілля в місті Миколаєві. Член ЦК КП(б)У в липні — жовтні 1918 р. і березні — серпні 1919 р. Кандидат в члени ЦК КП(б)У в жовтні 1918 — березні 1919 р. Член Організаційного бюро ЦК КП(б)У у березні — квітні 1919 р.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у місті Миколаєві, в родині єврейського шевця. Працював ковалем, потім слюсарем на Миколаївському суднобудівному заводі. У 1902 році прилучився до робітничого руху, а у 1903 році став членом РСДРП(б) (за іншими даними — член партії з 1901 року).

У 1903 році — член Миколаївського комітету РСДРП. У 1903 році був заарештований за поширення нелегальної літератури і належність до РСДРП. 6 серпня 1906 року знову був затриманий і підданий в адміністративному порядку арешту на три місяці, а після відбуття покарання висланий в Олонецьку губернію.

У 1908 році повернувся в Миколаїв. Займався відновленням діяльності Миколаївського комітету РСДРП, розгромленого в роки політичної реакції. У цей час використовував партійний псевдонім «Аким». У 1908 році спільно з Андрєєвим став редактором підпільної партійної газети «Борьба» у місті Миколаєві.

Надалі неодноразово заарештовувався за участь в революційній діяльності, відбував покарання у в'язницях міст Ломжі, Миколаєва, Одеси. Був відправлений на поселення в Єнісейську губернію. Звільнений після перемоги лютневої революції 1917 року. Переїхав до міста Петрограда, а потім в Миколаїв, де став одним з лідерів Миколаївського комітету РСДРП, організаторів проголошення радянської влади в місті 15 січня 1918 року.

17 березня 1918 року Миколаїв зайняли австрійські війська, а вже 20 березня 1918 року проти австро-німецьких військ почалося повстання миколаївських більшовиків, яке тривало до ранку 25 березня і було жорстоко придушене. Миколаївська партійна організація зазнала великих втрат. Для відновлення її діяльності була створена підпільна ініціативна група у склад якої входив також і Ровнер (Аким або Акимов). Потім перебував на підпільній роботі на Одещині.

У 1919 році — член Організаційного бюро ЦК КП(б)У, потім на партійній роботі в Миколаєві. У липні 1919 року працював особливим уповноваженим ЦК КП(б)У з оборонних робіт у Миколаєві, був організатором губернської ради оборони.

У серпні 1919 року перебував у розпорядженні Революційної військової ради 11-ї радянської армії. У кінці серпня 1919 року загинув у одному з боїв в околицях міста Бірзули (за іншими даними — міста Рибниці) на Одещині.

Джерела[ред. | ред. код]