Рогоза Борис Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Борис Петрович Рогоза
150х204
Народився 16 лютого 1934(1934-02-16)
село Стави Кагарлицького району Київської області, УРСР
Помер 29 вересня 2004(2004-09-29) (70 років)
Київ
· цереброваскулярні хвороби[d]
Поховання Байкове кладовище
Громадянство СРСР СРСР, Україна Україна
Національність українець
Діяльність прозаїк, публіцист
Мова творів українська
Нагороди
Заслужений працівник культури України
Почесна грамота Верховної Ради України

Борис Петрович Рогоза (16 лютого 1934(19340216), село Стави Кагарлицького району Київської області — 29 вересня 2004) — український прозаїк, публіцист.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 16 лютого 1934 року в селі Стави Кагарлицького району Київської області в сім'ї учителя.

Закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Т. Г. Шевченка.

Працював у багатьох періодичних виданнях, зокрема «Правда Прилуччини», «Київська правда», «Комсомолець Полтавщини», «Молодь України». Деякий час був на комсомольській роботі, а потім — відповідальним секретарем журналу «Дніпро», директором видавництва «Радянський письменник», головним редактором «Літературної України». Вийшовши на пенсію, працював у редакції тижневика «Хрещатик», де, зокрема, вів популярну рубрику «Уроки державної мови».

Помер 29 вересня 2004 р. внаслідок інсульту на 71-му році життя, не опритомнівши після складної операції.[1]

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України. Заслужений працівник культури України.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]