Літературна Україна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Літературна Україна
Тип тижневик

Видавець ТОВ «Газета „Літературна Україна“»
Головний редактор Станіслав Бондаренко
Заснована 1927
Мова українська
Ціна договірна
Головний офіс м. Київ,
вул. Суворова, 3
Передплатний індекс (Укрпошта) 60974

Веб-сторінка:
litukraina.kiev.ua

«Літерату́рна Украї́на» — щотижневик, газета письменників України, відома своєю громадянською позицією і відстоюванням національних ідеалів, усестороннє, фахове літературно-критичне видання.

Довкола видання гуртується національна творча еліта.

Історія[ред.ред. код]

Газета заснована 21 березня 1927 року в Києві під назвою «Літературна газета» як орган ВУСПП. Протягом 1941—1942 років виходила в Харкові, Луганську, Уфі, Москві й називалася «Література і мистецтво». Із 1945 року — знову «Літературна газета», нинішня назва — з 1962 року.

Дісталося й «Літературній Україні» в часі гонінь на інтелігенцію — у жовтні 1949 року газета «Радянська Україна» опублікувала редакційну статтю «Літературна критика в „Літературній газеті“», в якій редакцію газети обвинувачували в «безпринципності та низькому ідейному рівні критичних статей».

Обов'язки головного редактора газети виконували Борис Коваленко, Іван Ле, Павло Усенко, Іван Кочерга, Леонід Новиченко, Антон Хижняк, Дмитро Цмокаленко, Павло Загребельний, Іван Зуб, Віталій Виноградський, Анатолій Хорунжий, Петро Перебийніс, Борис Рогоза, Василь Плющ, Михайло Сидоржевський, Віктор Грабовський.

На її сторінках друкують інформацію про творчу діяльність письменства України, нові літературні твори, критичні статті та рецензії.

Нині «Літературна Україна» — щотижнева газета, що оновлюється, стає сучасним виданням. Газета має передплатників не лише в Україні, а й у багатьох країнах за кордоном, зокрема у США, Аргентині та Австралії.

Головний редактор газети — поет і філолог Станіслав Бондаренко, заступник головного редактора — літературознавець, критик і публіцист Микола Іванов.

Редакційна колегія видання: Володимир Базилевський, В'ячеслав Брюховецький, Володимир Даниленко, Микола Жулинський, Осип Зінкевич, Сергій Козак, Іван Корсак, Юрій Мушкетик, Сергій Пантюк, Петро Перебийніс, Михайло Слабошпицький, Надія Степула, Юрій Щербак.

У 2012 році «Літературну Україну» занесено до Книги рекордів України як «найдавнішу україномовну українську літературну газету, що нині виходить».[1]

Редакція газети працює над виданням серії «Бібліотека газети „Літературна Україна“». На початок 2015 року побачило світ 11 випусків серії. У їх числі — збірка есеїстики Володимира Базилевського «Замах на Бога», збірка статей та матеріалів «Майдан Гідності», збірка інтерв'ю з Анатолієм Дімаровим «Його голос чути досі».[2] У 2016 році з ініціативи С.Бондаренка та М.Іванова було засновано нову видавничу лінію газети «Висока Полиця „ЛУ“». У серії вже вийшли книги «Поезія за крок від смерті — історія Станіслава Чернілевського» авторського дуету Миколи Іванова та Тетяни Шульги. Книгу було з успіхом презентовано під час «Львівського Книжкового Форуму».

1982 року редакцією газети «Літературна Україна» та Спілкою письменників України засновано премію імені Володимира Сосюри. Її вручають щороку за найкращу поетичну публікацію на сторінках «ЛУ» та за дослідження творчого спадку Володимира Сосюри.[3] У 2017 році планується широке відзначення знаквого 90-літнього ювілею газети.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]