Саркісян Роза Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роза Володимирівна Саркісян
Роза Саркісян в проекті "Жива бібліотека Харкова", 2015
Народилася 20 січня 1987(1987-01-20) (32 роки)
Степанакерт, Азербайджанська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність театральна режисерка, кураторка, головна режисерка Першого академічного українського театру для дітей та юнацтва
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Вистави «Так, мій фюрере!», «Вбити жінку», «Мій дід копав. Мій батько копав. А я не буду», «теорія великого фільтра», «Психоз 4.48»

Саркісян, Роза Володимирівна (20 січня 1987 року — місто Степанакерт, Нагорний Карабах) — українська театральна режисерка, кураторка.

З 2017 року головна режисерка Першого академічного українського театру українського для дітей та юнацтва[1](м. Львів)

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 20 січня 1987 в місті Степанакерт (Нагорний Карабах). В 1992 році разом з батьками переїхала до України.

В 2004 році поступила на соціологічний факультет Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. В 2009 році закінчила, отримавши диплом політичного соціолога[1]. Паралельно з освітою на соціологічному факультеті, в 2008 поступила в майстерню народного артиста України А. С. Барсегяна на кафедру режисуру драматичного театру театрального факультету Харківського національного університету мистецтв.

З 2011 року на професійній сцені. В 2012 році Роза закінчила кафедру режисуру, мала досвід роботи з Сєверодонецьким муніципальним театром, Російським академічним молодіжним театром[2], Московським театром «Театральний особняк», Удмуртським академічним театром російської драми, Харківським театром юного глядача, Варшавським театром " "Teatr Komuna // Варшава". З 2014 року захопилася рухом незалежного театру, створивши разом з театральним художником і режисером Діаною Ходячих, на базі Харківської муніципальної галереї театр DeFacto.[3] Один з потужних проектів якого «Так, мій фюрере!» Б. Швайгер, власне, був маніфестом режисерки, орієнтованої на формальні пошуки сучасного європейського театру. [4]

З 2014-2016 роки учасниця Лабораторно-освітнього проекту за підтримки EEPAP (Eastern European Performance Arts Platform). [5]

З 2016 року починає плідну співпрацю з драматургинею Іриною Гарець і "Театром сучасного діалогу" Театр сучасного діалогу в місті Полтава. Результатом співпраці стала постдокументальна вистава «теорія великого фільтру».

В 2016 році по двох сесіях міжнародного проекту «Мапи страху, мапи ідентичності» стала однією з режисерок вистави «Мій дід копав, мій батько копав, а я не буду».[6]

В 2017 році стала стипендіаткою Гауде Полонія (стипендія Міністерства культури Республіка Польща, м. Варшава). В рамках стипендії "Gaude Polonia", здійснила проект під керівництвом драматурга і куратора Йоанни Віховської, присвячений дослідженню функціонування незалежного театрального центру "Teatr Komuna // Варшава".[7]

З 2017 р. обіймає посаду головної режисерки Першого академічного українського театру українського для дітей та юнацтва (м. Львів)[8]

« Поява Р. Саркісян в у львівському театральному просторі позначила новий щабель культурного розвитку та світогляду керівників місцевих державних установ, що,

сказати б, почали «розгерметизовувати» окремі театри. програмовою виставою головної режисерки стали «Прекрасні, прекрасні, прекрасні часи» за Е. Єлінек, в роботі над текстом якої була запрошена драматургиня та кураторка з Польщі Й. Віховська. З приходом р. Саркісян пов’язана і поява на сцені Львівського театру для дітей «харківського десанту» — А. Вусика («Джалапіта» Е. Андієвської), І. Ципіної («Аліса у Дивокраї» Л. Керолла).

»

— “Український театр: шлях до себе” – дослідження стану театральної галузі в Україні

[2]


У жовтні 2017 року стала однією з трьох переможців конкурс молодої режисури від Британської ради в Україні «Taking the stage» з п'єсою Сари Кейн «Психоз 4.48».[3]

« Основними темами, яких торкається вистава, є смерть, сексуальність і гра з межею. Межею болю, норми, театральної форми, суспільного табу. Хоч епатаж тут і не є самоціллю, адже він – інструмент деконструкції міфу про місце жінки в суспільстві. У розумінні того, що ж відбувається на сцені, допомагає вивчення деяких фактів біографії та історії хвороби Сари Кейн. Адже режисерка перебуває у діалозі не так із текстом, як з особистістю авторки...

...Варто зауважити, що четверту стіну руйнують і будують у виставі як забажається. І відбувається це у ті моменти, коли ігрова ситуація «шикується» у патетичну позу. Форма дарк-кабаре, обрана режисеркою як стилістичний фрейм вистави, не передбачає пірнання в емоцію з головою (і без голови). Тут скоріше можна говорити про традиції Бертольда Брехта. Правду кажучи, брехтівський політичний театр, що ліг в основу сучасного європейського, в Україні є не досить освоєним. Роза є одним із тих небагатьох, хто послідовно і затято екстраполює брехтіанське відсторонення на наш музично-драматичний.

»

— Анастасія Гайшенець, "Смерть, сексуальність, божевілля, кетчуп"

Режисерка працює із синтезом театральних ігрових практик, постдокументального театру, кінематографу, музики і перформансу.[4]

Проживає в місті Львів.

Досвід діяльності[ред. | ред. код]

Театр[ред. | ред. код]
  • 2011, Трагіфарс «З широко розкритими очима» (за мотивами п'єс екзистенціалістів ХХ століття), Северодонецький міський театр драми — режисерка[5]
  • 2012, Бліц-вистава за п'єсою М. Жупанчича «Шокошопінг» (Харківський Будинок актора) — режисерка
    Перший театр, Львів, 2017, автор Анна Ютченко
  • 2012, Бліц-вистава за п'єсою А.Афанасьев — «ОЗВЕЗДАМОИХ» (Фестиваль дитячої драматургії «Прем'єра Про», Москва) — режисерка[6][7]
  • 2013, «Вдома» В. Розов, (Російський академічний молодіжний театр, Москва) — Лабораторія «Фестиваль, присвяченний 100-річчю В. С. Розова» — режисерка[8]
  • 2013, «Гамлет» за мотивами У. Шекспіра, Російський академічний драматичний театр Удмуртії (Іжевськ) — Лабораторія «Всесвіт Шекспіра» — режисерка[9][10]
  • 2014,  «12 песен о Свободе» (документальний перформанс) — перформерка[11]
  • 2014, «Так, мій фюрере», Б. Швайгер, музика О. Малацковська, незавершений концерт для однієї акторка, фортепіано та оркестру (театр DE FACTO, Харків) — режисерка[12][13]
  • 2014, «Часу немає. За склом», site-specific theatre, текст Володимир Снегурченко, Міжнародне бієнале сучасного мистецтва Non Stop Media 2014 (Харків) — режисерка[14]
  • 2014, перформанс «ВО(й)НА», проект-дослідження «ВІЙНА.ВОНА» (Харків) — режисерка[15]
  • 2015, «Музей світу. Музей війни», документальна вистава, текст Д. і Я. Гуменные (театр DE FACTO, Харків) — режисерка[16]
  • 2015, «Вбити жінку», перформанс-дослідження, фестиваль «СТАТИ/ГОРИЗОНТАЛЬ», кураторський проект Марини Конєвої «Дисморфобія» (Старий Цирк, Муніципальна галерея р. Харків) — режисерка
  • 2016, «Мій дід копав. Мій батько копав. А я не буду»[17][18] вистава, в рамах польско-українського перформативного проекту «Мапи страху. Мапи ідентичності» (ГогольФест, Київ) — співрежисерка разом з польско-британською режисеркою Агнешкою Блонською, драматурги Йоанна Віховська і Дмитро Левицький [19][20][21][22][23][24]
  • 2016, «Теорія великого фільтра» вистава в рамах проекту ОБСЄ та Суспільної служби України «Злочини на грунті упереджень» (Театр сучасного діалогу, Полтава) — режисерка[25][26].[27]
    Роза Саркісян і Йоанна Віховська, майстер-класс "Робота драматурга з режисером в постдраматичному театрі", Перший театр
  • 2017, «Перед війною. Війна. Після війни. Частина I», Театр «Комуна Варшава» (Варшава) — співдраматургиня разом з Йоанною Віховською, перформерка[28][29]
  • 2018, «Психоз 4.48» текст Сара Кейн, музика Олександра Малацковська, Київський театр "Актор" — режисерка[30][31][32][33]
  • 2018, "Прекрасні прекрасні прекрасні часи", (за темами твору Ельфріди Єлінек "За дверима"), драматургиня Йоанна Віховська, Перший театр, Львів - режисерка[34]
Кіно[ред. | ред. код]
  • 2017, «Людина з обличчям», анімаційний документальний короткометражний фільм за мотивами книги Варвари Барац — співрежисерка з Діаною Ходячих[35][36][37]
Кураторська робота, педагогічна діяльність[ред. | ред. код]
  • 2014, одна з засновниць незалежного проектного театру «Театр DeFacto» (Харків)[38]
  • 2015, Європейські театральні студії в Муніципальній галереї (Харків) — співкураторка[39][40]
  • 2015, Школа акторської майстерності AlterSchool (Харків) — викладачка акторської майстерності
  • 2016, (Non)fiction Lab, лабораторія перформативних досліджень та політичного театру — кураторка проекту, викладачка
  • 2016, «Квартира Міллер», мистецький проект частина проекту Фундації Центр сучасного мистецтва і онлайн журналу Korydor «Від першої особи: Пам'ять. Голос. Діалог» — одна з авторок проекту[41]
  • 2017, «Театральна лабораторія: за межами страху» (Запоріжська нова драма, Запоріжжя) — тренерка, режисерка
  • 2017, Фестиваль незалежного українського театру «Десант. ЮА» (Варшава) — співкураторка разом з Йоанною Віховською[42][43][44]
  • 2018, Літня школа акторської та режисерської майстерності Національної спілки театральних діячів України (Буча, Київ) - тренерка[45]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Перший. Як у Львові змінюється найстаріший дитячий театр в Україні. tvoemisto.tv. Процитовано 2018-03-31. 
  2. “Український театр: шлях до себе” – дослідження стану театральної галузі в Україні (uk). Процитовано 2019-03-14. 
  3. English, UATV (2017-10-10). Ukrainian Directors “Take the Stage” at the British Council Theatre Competition. Medium. Процитовано 2018-04-10. 
  4. Фестиваль «Ніч у Львові 2018: липень». Ваша афіша. Процитовано 2019-04-02. 
  5. teatr DEFACTO (2012-02-13). 2011 / С широко раскрытыми глазами / режиссер Роза Саркисян. Процитовано 2018-03-02. 
  6. МАЛЕНЬКАЯ ПРЕМЬЕРА-2012»: фестиваль пьес для детей. premiera-fest.livejournal.com. Процитовано 2019-02-05. 
  7. Фестиваль пьес для детей «МАЛЕНЬКАЯ ПРЕМЬЕРА» (Москва, 8-10 декабря). livetheatre.livejournal.com. Процитовано 2019-02-05. 
  8. Pavelrudnevwrote, 2013-11-29 15:33:00 Pavelrudnev Pavelrudnev 2013-11-29 15:33:00. Розовские чтения. pavelrudnev.livejournal.com (en-us). Процитовано 2019-02-05. 
  9. ВСЕЛЕННАЯ ШЕКСПИРА | Петербургский театральный журнал (Официальный сайт). ptj.spb.ru (en). Процитовано 2018-03-03. 
  10. Живу В Ижевске (2013-09-04). Шекспир в Удмуртии. Процитовано 2018-03-02. 
  11. 12 песен о свободе. лаборатория театрра (ru-RU). 2014-11-19. Процитовано 2019-02-05. 
  12. В Харькове показали «Да, мой фюрер!» :: Teatre :: современный театр в Украине. teatre.com.ua (ru). Процитовано 2018-03-05. 
  13. teatr DEFACTO (2014-07-06). 2014 /Да, мой фюрер / реж. Роза Саркисян. Процитовано 2018-03-02. 
  14. Дневник фестиваля NON STOP MEDIA VII: UPGRADE. День 4, 5, 6.. ART Ukraine. Процитовано 2018-03-06. 
  15. teatr DEFACTO (2015-01-07). 2014 / ВО(Й)НА / режиcсер Роза Саркисян. Процитовано 2018-03-02. 
  16. teatr DEFACTO (2015-05-16). 2015 / Музей мира. Музей войны / реж. Роза Саркисян. Процитовано 2018-03-02. 
  17. Розлючені й чесні | Збруч. zbruc.eu (uk). Процитовано 2018-04-09. 
  18. ГогольFEST 2016, день 9. "Мій дід копав. Мій батько копав. А я не буду" (прем'єра). Flickr (en-us). Процитовано 2018-04-09. 
  19. Кінець удавання: мапи ідентичності українського (а)театру :: Teatre :: современный театр в Украине. teatre.com.ua (ru). Процитовано 2018-04-07. 
  20. Кто мы и откуда: одесская трагедия 2 мая, Революция Достоинства и другое в современном театре (ФОТО). Южный Курьер. Одесса. Процитовано 2018-04-07. 
  21. Неоднозначне минуле і хаос пам’яті. Представництво Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні (uk). Процитовано 2018-03-05. 
  22. «Мій дід копав…»: хаос пам’яті. Korydor. 2017-03-29. Процитовано 2018-03-05. 
  23. UA:КУЛЬТУРА (2016-09-26). Вистава Мій дід копав мій батько копав а я не буду. Процитовано 2018-03-02. 
  24. teatr DEFACTO (2017-01-29). 2016 / Мій дід копав. Мій батько копав. А я не буду. Процитовано 2018-03-02. 
  25. У Полтаві відбулася прем’єра документальної вистави «Теорія великого фільтра» .: Ресурсний центр ГУРТ. gurt.org.ua (ru). Процитовано 2018-03-06. 
  26. Про стереотипи та толерантність в виставі «Теорія великого фільтра» – Студія 42. Студія 42 (uk-UA). 2017-03-24. Процитовано 2018-03-06. 
  27. Як працювати з дискусійними темами минулого: 5 прикладів з Фестивалю живої історії | Громадський простір. www.prostir.ua (uk). Процитовано 2018-03-06. 
  28. Komuna // Warszawa: Przed wojną/Wojna/Po wojnie/ Odcinek 1 | Narodowe Centrum Kultury. | Narodowe Centrum Kultury (pl-PL). Процитовано 2018-04-10. 
  29. Komuna// Warszawa: Przed wojną/Wojna/Po wojnie/1 | | Komuna Warszawa. Komuna Warszawa (pl-PL). Процитовано 2018-03-06. 
  30. Эти длинные ноги Черкашиной в спектакле «Психоз в 4:48». YABL (ru). Процитовано 2018-04-12. 
  31. Текст: Анастасія Гайшенець Фото: Олексій Товпига. Смерть, сексуальність, божевілля, кетчуп. 
  32. Психоз, каліки, кицюня: сім лютих прем'єр. DT.ua. Процитовано 2018-03-08. 
  33. Taking the Stage — Роза Саркісян — Психоз о 4.48 - Радио Аристократы. aristocrats.fm. Процитовано 2018-03-03. 
  34. Можливість наважитись VS сміливість наважитись | Збруч. zbruc.eu (uk). Процитовано 2018-10-09. 
  35. Яків Сухенко: обличчя людини - Україна модерна. uamoderna.com (uk-ua). Процитовано 2018-03-08. 
  36. Тетяна ІЛЬНИЦЬКА, Рівне. У Рівному презентували анімаційний фільм про Праведника народів світу. 
  37. «Людина з обличчям» | Збруч. zbruc.eu (uk). Процитовано 2018-03-08. 
  38. Офіційний паблік Teatr Defacto. www.facebook.com (uk). Процитовано 2018-03-03. 
  39. АТН Харьков (2015-06-05). 05.06.15 - в Харьков приехала перформер и критик Йоанна Виховська. Процитовано 2018-04-10. 
  40. Европейские театральные студии в Муниципалке. www.facebook.com (uk). Процитовано 2018-04-10. 
  41. Алена Соколинская. «Квартира Миллер» Трехкомнатная «хрущевка» в Харькове стала площадкой социального эксперимента. 
  42. Перший перегляд українських театрів ДесантUA. Polskie Radio dla Zagranicy. Процитовано 2018-03-08. 
  43. Desant.ua/Десант.ua: війна зі стереотипами та мистецтво провокації. LB.ua. Процитовано 2018-03-03. 
  44. Десант незгодних | Збруч. zbruc.eu (uk). Процитовано 2018-03-03. 
  45. Підсумки ЛІТНЬОЇ ШКОЛИ акторської та режисерської майстерності НСТДУ в БУЧІ.. nstdu.com.ua (uk). Процитовано 2018-10-03. 

Відеоматеріали[ред. | ред. код]

  1. Psychosis 4/48 - Sarah Kane - theatre actor - Kyiv на YouTube
  2. 4.48 Psychosis by Sarah Kane / Вистава "Психоз о 4.48" Сара Кейн - trailer на YouTube
  3. У Львові поставили виставу Прекрасні прекрасні прекрасні часи на YouTube
  4. Да мой фюрер. 2014 на YouTube
  5. Мій дід копав. Мій батько копав. А я не буду. 2016 на YouTube
  6. Канал Культура про виставу "Мій дід копав..." 2016 на YouTube
  7. теорія великого фільтра. 2016 на YouTube
  8. Шекспир в Удмуртии. 2013 на YouTube
  9. Про виставу "Музей мира. Музей войны. 2015 на YouTube
  10. ВО(Й)НА. 2014 на YouTube
  11. С широко раскрытыми глазами. 2011 на YouTube