Макбет (п'єса)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Назва «Макбет»
Makbet (palityrka UKR, 1900).jpg

Палітурка першого українського видання
Автор Вільям Шекспір
Назва мовою
оригіналу
Macbeth
Мова англійська
Жанр трагедія
Виданий 1623
Виданий
українською
1900
Перекладач(і) Гнат Хоткевич (невідомо)
П. Куліш (ред. І. Франка, 1900)
Ю. Федькович (ред. І. Франка, 1902)
Тодось Осьмачка (1930)
Юрій Корецький (1940)
Борис Тен (за уч. В. Гуменюка) (1986)

CMNS: Макбет на Вікісховищі
Q:  Макбет у Вікіцитатах
S:  Макбет у  Вікіджерелах

«Макбе́т» (англ. Macbeth) — п'єса, одна з найвідоміших трагедій Вільяма Шекспіра. П'єса, віддалено заснована на історії реального шотландського короля Макбета, часто представляється архетиповою історією про небезпеку надмірного жадання влади і зради друзям.

Дійові особи[ред.ред. код]

  • Дункан — король Шотландії
    • Малкольм — старший син Дункана
    • Дональбайн — молодший син Дункана
  • Макбет — воєначальник армії Дункана; спочатку гламіський тан, згодом кавдорський тан і король Шотландії
  • Леді Макбет — дружина Макбета, згодом королева Шотландії
  • Банко — друг Макбета, воєначальник армії Дункана
    • Флінс — син Банко
  • Макдуф — тан Файфу
    • Леді Макдуф — дружина Макдуфа
    • Син Макдуфа
  • Росс, Ленокс, Ангус, Ментіс, Кетнес — шотландські вельможі (тани)
  • Сівард — граф Нортемберленд, англійський воєначальник
    • Молодий Сівард — син Сіварда
  • Сейтон — офіцер з Макбетового почту
  • Геката — королева відьм
  • Три відьми
  • Офіцер шотландської армії
  • Три вбивці
  • Воротар
  • Шотландський лікар
  • Англійський лікар
  • Придворна дама
  • Перший привид — голова в шоломі
  • Другий привид — закривавлене дитя
  • Третій привид — дитя з короною на чолі і гілкою у руці
  • Вельможі, дворяни, гінці, слуги, солдати

Сюжет[ред.ред. код]

Трагедія починається грізною сценою із громом та блискавкою: три сестри-відьми вирішують, де буде їх зустріч із Макбетом. В наступній сцені поранений воїн повідомляє королю Шотландії Дункану про те, що його генерали Макбет і Банко перемогли ірландсько-норвезьке військо повстанців під проводом Макдональда. Макбета вихваляють за хоробрість.

Макбет і Банко зустрічають відьм, котрі розповідають їм свої віщування. Перша прославляє Макбета як гламіського тана (дворянський титул, Макбет отримав його у спадок), друга — як кавдорського тана, третя — як нового короля. Банкові вони віщують, що йому не судилося бути королем, однак він стане предком королівської династії. Відьми непомітно зникають, а замість них з'являється посланець короля Росс і повідомляє про присвоєння Макбету титулу кавдорського тана (попередній тан засуджений до смерті за зраду) — перше віщування збулося. Макбет повірив у те, що стане і королем. Про віщування він пише своїй дружині. Коли король Дункан зупиняється у їхньому домі Інвернесі, вона вирішує вбити його, щоби гарантувати трон своєму чоловікові. Макбет сумнівається в доцільності такої затії, але дружині вдається його вмовити. Вона влаштовує вбивство, закривавлений кинджал підкидає сплячим слугам.

Наступного ранку приїжджають Ленокс і Макдуф, тан Файфа. Макбет проводжає їх до короля, Макдуф знаходить труп. У фальшивому гніві Макбет вбиває прислугу, не даючи їй можливості виправдатися. Однак Макдуф ще спочатку підозрює Макбета, не показуючи цього.

Хвилюючись за своє життя, сини Дункана тікають: Малкольм — до Англії, а Дональбайн — в Ірландію. Через це на них лягає тінь підозри, і Макбет приймає трон Шотландії.

Незважаючи на успіх, Макбет замислюється над третім пророцтвом, котре стосується Банко. Він запрошує Банко на бенкет, але дізнавшись, що той вже зібрався на вечірню кінну прогулянку зі своїм молодшим сином Флінсом, наймає вбивць. Банко вбито, але його син утік.

На бенкеті раптово з'являється привид Банко і сідає на трон. Але бачить його лише Макбет, а гості дивуються з того, що Макбет кричить на порожній трон. Далі він вирішує звернутися до відьом. Вони викликають трьох привидів з віщуваннями-попередженнями: «Макдуфа уникай», «З народжених жінками ніхто Макбетові не вдіє шкоди» і «Ніхто Макбета не здолає, доки на Дунсіанський пагорок високий не зрушить ліс Бірнамський». Поки Макдуф перебуває у вигнанні в Англії (збирається разом із Малкольмом іти війною на Макбета), Макбет убиває всіх у його замку, включно з дружиною та трьома синами.

Леді Макбет мучить совість — вона ходить уві сні й намагається змити кров із рук, весь час говорячи про якісь страшні речі.

Тим часом Малкольм і Макдуф зібрали військо, щоб іти в Шотландію і скинути з престолу «тирана Макбета». Багато танів (дворян) покинули Макбета. Малкольм, Макдуф і Сівард оточують замок Дунсіан. Їх воїни збирають гілки для маскування в Бірнамському лісі. Слуга повідомляє Макбету, що ліс став рухатися. Друге пророцтво здійснилося.

Макбет проголошує знаменитий монолог «Завтра, завтра, завтра», дізнавшись про смерть своєї дружини (самогубство).

Під час битви Макбет вбиває Молодого Сіварда. Макдуф сходиться з Макбетом. Макбет говорить, що він не боїться Макдуфа, адже не може бути вбитий будь-ким, народженим жінкою. На що Макдуф, відповідає: «Розчаруйся! Нехай тобі твій пан, диявол, скаже: із лона материнського дочасно Макдуфа вийнято». Макбет нарешті розуміє останнє пророцтво, але пізно. Битва закінчується тим, що Макдуф відрубує голову Макбету.

У фінальній сцені коронується Малкольм. Вважається, що пророцтво відьм стосовно Банко здійснилося, адже Реальний король Англії Яків І із шотландського роду стюартів є нібито нащадком Банко. На це є прямий натяк Шекспіра у тексті, коли Макбет бачить привид Банко і ряд його нащадків-королів, восьмий із яких тримає дзеркало, в якому видно нових королів «із потрійним скіпетром, потрійною державою» (починаючи з Якова І, восьмого короля з роду Стюартів, шотландські монархи почали правити Англією та Ірландією).

Екранізації[ред.ред. код]

П'єса екранізувались та адаптувались для кіно десятки разів[1]. В тому числі:

Рік Країна Назва Режисер В ролях Примітки
1908 Макбет (фільм, 1908) Джеймс Стюарт Блектон
1916 Макбет (фільм, 1916) Джон Емерсон Герберт Бірбом Трі (Макбет)
1922 Макбет (фільм, 1922) Генрі Паркінсон Расел Торндайк (Макбет)
1948 Flag of the United States.svg США Макбет (Macbeth) Джордж Орсон Уеллс Орсон Уеллс (Макбет), Жанетт Нолан (леді Макбет), Ден О'Герлігі (Макдуфф), Родді МакДауел (Малькольм)
1957 Японія Японія Замок інтриг (Трон в крові)
(яп. 蜘蛛巣城)
Акіра Куросава Тосіро Міфуне (ВасідзуМакбет), Ісудзу Ямада (Асадзі — леді Макбет) Дію перенесено в середньовічну Японію
1971 Велика Британія Велика Британія
Flag of the United States.svg США
Макбет (англ. Macbeth, інша назва — англ. The Tragedy of Macbeth) Роман Поланскі Джон Фінч (Макбет), Франческа Аніс (леді Макбет)
1979 Велика Британія Велика Британія Макбет (англ. Macbeth, інша назва — англ. A Performance of Macbeth) Пилип Кассон Ієн Маккеллен (Макбет), Джуді Денч (леді Макбет) Телевізійний фільм
1990 Flag of the United States.svg США Люди достойні поваги (Men of Respect) Вільям Рейлі Джон Туртуро (Майк БатальяМакбет), Кетрін Боровіц (Руті Батталья — леді Макбет) Дію перенесено в мафіозний клан сучасної Америки
2006 Австралія Австралія Макбет (Macbeth) Сем Вортінгтон (Макбет)
2010 Велика Британія Велика Британія Макбет (фільм, 2006, Британія) Руперт Гулд Патрік Стюарт (Макбет), Сучасна адаптація призвана нагадувати глядачу про сталінську диктатуру
2015 Велика Британія Велика Британія Макбет Джастін Курзель Майкл Фассбендер (Макбет), Маріон Котіяр (леді Макбет) Реалістична військова кінодрама

Переклади українською[ред.ред. код]

Українською п'єсу Макбет повіністю переклали: Ю. Федькович (переклад 1872—1874 років, вперше надрукуваний 1902 року; існують три незалежні між собою редакції Федьковичевого “Макбета” які, по суті, є трьома різними перекладами одного твору)[2][3] Панько Куліш (1900),[3] Тодось Осьмачка (1930 (перша редакція перекладу), 1961 (друга редакція перекладу))[4][5][6] Ю. Корецький (1940)[3] Борис Тен за участю Віктора Гуменюка (1986)[3] та Гнат Хоткевич (рукопис).[3]

Також повний переклад п'єси Макбет зробив Павлин Свєнціцький, але його було у нього вкрадено і він зник безслідно (про що повідомляла львівська преса).[2]

Українською уривки п'єси Макбет перекладали: Леся Україна (переклад 1898 року, вперше надрукований 1954 року),[3] Андрій Вёретельник (1901)[3] Г. Чикаленко (1922)[3] та С. Гусак (1937)[3]

Список українських перекладів[ред.ред. код]

  • Уілліям Шекспір. Макбет. Переклад з англійської: Пантелеймон Куліш. Виданий з передмовою та поясненнями Др. Івана Франка. Львів: Друкарня Наукового Товариства імени Шевченка під зарядом К. Беднарського, 1900. 150 стор. (archive.org)
  • Уілліям Шекспір. Гамлет; Макбет. Переклад з англійської: Юрій Федькович // Юрій Федькович. Писання: Перше повне і критичне видання у 3 томах: Т. 3-го 2-а ч. Драматичні переклади. З автографів уперше видав д-р Іван Франко. Львів, 1902. 373 стор.: 175-373 (Google books)
  • Шекспір В. Макбет: Трагедія на 5 дій / Пер. з англ. Ю. Корецького. Ред. і післямова, с 151 - 165, А. Гозенпуда.- К.: Мистецтво, 1940.- 165 с

Примітки[ред.ред. код]

  1. Результат пошуку по сайту imdb.com.
  2. а б Михайло Москаленко. Нариси з історії українського перекладу (частина 1—6): частина 3 // журнал «Всесвіт», Київ: 2006–2009
  3. а б в г д е ж и к Мирослав Мороз. Шекспір в Україні. Бібліографічний покажчик (1986) // В.Шекспір. Твори в шести томах: Том 6. К.: Дніпро, 1986. 840 с. - С.: 803-832.
  4. Лада Коломієць.Діалог титанів: “Трагедія Макбета”Вільяма Шекспіра в українському перекладі Тодося Осьмачки // Дивослово: Українська мова й література в навчальних закладах. 1999. №3. сс. 4-9.
  5. Ольга Керзюк. Переклади Шекспіра українською мовою // Британська бібліотека, 2015
  6. Барна-Шалата І.М., Шалата О.М. Самобутність традиційного образу Макбета у перекладній інтерпретації Тодося Осьмачки // Studia Ingardeniana / Red. I. Nabytowycz, T. Hundorowa, M. Ołdakowska-Kuflowa. – Tom – S. 138-151 [Teka Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych Oddział PAN w Lublinie, vol. IV, Lublin 2009].

Посилання[ред.ред. код]