Розенберг Олександр Мінейович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Олександр Мінейович Розенберг
Розенберг.jpg
Народився 14 березня 1902(1902-03-14)
Іркутськ
Помер 16 квітня 1989(1989-04-16) (87 років)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Країна СРСР СРСР
Діяльність науковець
Alma mater Сибірський технологічний інститут
Галузь теорія різання металів
Заклад Томський політехнічний університетd
Звання професор
Ступінь доктор технічних наук
У шлюбі з Симоліна Ксенія Олександріна
Діти Юрій, Олег, Ігор
Нагороди
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора
Орден «Знак Пошани»
Медаль «За трудову відзнаку»
Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Олександр Мінейович Розенберг (14 березня 1902, Іркутськ — 16 квітня 1989, Київ) — український радянський вчений у галузі теорії різання металів, доктор технічних наук, професор. Творець томської школи різання металів. Заслужений діяч науки УРСР.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 14 березня 1902 року в місті Іркутську в родині інженера. Після закінчення гімназії в 1920 році поступив на механічний факультет Сибірського технологічного інституту, який закінчив у 1926 році, отримавши звання інженера-механіка і був залишений аспірантом на кафедрі механічної технології, якою тоді керував професор Т. І. Тихонов.

За роки аспірантури Олександр Мінейович виконав три науково-дослідницькі роботи:

  • «Експериментальне дослідження процесу утворення стружки»;
  • «Теорія роботи циліндричної фрези»;
  • «Робота циліндричної фрези».

З 10 жовтня 1930 по 1 лютого 1931 року був у науковому відрядженні в Німеччині. Там він працював в лабораторії верстатів і різання металів Берлінської вищої технічної школи під керівництвом професора Шлезінгера. Після повернення з Німеччини в 1931 році комісією втузів затверджений доцентом, потім призначений завідувачем кафедрою механоскладального виробництва і завідувачем організованою ним лабораторією різання металів.

У березні 1938 року на засіданні Вченої ради Московського механіко-машинобудівного інституту імені М. Е. Баумана Розенбергу була присвоєна вчена ступінь кандидата технічних наук без захисту дисертації через наявність наукових робіт, що перевищували вимоги, пропоновані до кандидатської дисертації.

У жовтні 1940 року захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук в Раді Київського індустріального інституту і в грудні 1940 року ВАКом був затверджений у вченому ступені доктора.

В 19401942 роках був деканом механічного факультету Томського індустріального інституту. Професор з 1941 року. В 19481951 роках за сумісництвом працював старшим науковим співробітником Західно-Сибірської філії АН СРСР (Новосибірськ).

У 1963 році за конкурсом був обраний завідувачем лабораторії Інституту надміцних матеріалів АН УРСР (Київ), куди і перейшов на роботу. Працював завідувачем лабораторією, потім завідувачем відділом обоработки різанням і деформацією до 1979 року, коли у зв'язку з відходом на пенсію був переведений на посаду наукового співробітника-консультанта відділу.

Могила Олександра Розенберга

Помер 16 квітня 1989 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Нагороджений трьмоа орденами Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани», п'ятма медалями, в тому числі «За трудову відзнаку», «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.», почесною грамотою Верховної Ради УРСР, чиленними грамотами партійних, радянських і профспілкових організацій.

Мав премії і подяки Всесоюзного комітету у справах вищої школи, премії і подяки від керівництва Томського політехнічного інституту, неодноразово заносився на дошки пошани ТПІ та Томська.

Заслужений діяч науки УРСР (з 1967 року).

Пам'ять[ред. | ред. код]

У 2002 році на МСФ ТПУ заснована підвищена академічна стипендія імені О. М. Розенберга[1].

Публікації[ред. | ред. код]

  • Розенберг А.М., Еремин А.Н. Элементы теории процесса резания металлов, МАШГИЗ, 1956 djvu

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]