Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ірку́тськ (рос. Иркутск , бур. Эрхүү ) — обласний центр Іркутської області в азійській частині Росії . Розташований у Східному Сибіру, на берегах Ангари при впадінні в неї Іркута (звідси назва міста), за 66 км на захід від Байкалу . Великий вузол на Транссибірській магістралі . Є міжнародний аеропорт. Населення — 623 562[1] жителів (2020 ), 23 місце серед міст Росії.
Клімат Іркутськ (1981–2010)
Показник
Січ
Лют
Бер
Кві
Тра
Чер
Лип
Сер
Вер
Жов
Лис
Гру
Рік
Абсолютний максимум, °C
2,3
10,2
20,0
29,2
34,5
35,6
37,2
34,7
29,7
25,6
14,4
5,3
37,2
Середній максимум, °C
−12,8
−7,8
0,3
9,4
18,1
22,7
24,8
22,2
15,7
7,7
−2,7
−10,6
7,3
Середня температура, °C
−17,8
−14,4
−6,4
2,5
10,2
15,4
18,3
15,8
9,1
1,8
−7,6
−15,3
1,0
Середній мінімум, °C
−21,8
−19,6
−12,2
−2,8
3,6
9,3
13,0
10,9
4,3
−2,5
−11,6
−19,2
−4,1
Абсолютний мінімум, °C
−49,7
−44,7
−37,3
−31,8
−14,3
−6
0,4
−2,7
−11,9
−30,5
−40,4
−46,3
−49,7
Норма опадів , мм
13
8
12
18
37
78
114
91
52
21
20
16
480
Кількість сонячних годин
93
149
207
223
266
264
243
218
182
152
93
62
2142
Кількість дощових днів
0
0,04
1
9
15
18
18
17
16
9
2
0
105
Кількість сніжних днів
21
16
13
11
3
0,2
0
0
2
10
20
23
119
Вологість повітря, %
82
76
65
56
55
67
74
78
76
73
79
85
72
Через лівий берег Ангари містом прокладена чотирисмугова федеральна автодорога «Байкал» Р255 , Р258 , AH6 Новосибірськ — Чита. З правого берега прокладені обласні траси Р418 на селище Усть-Ординський , по Олександрівському тракту — на Усть-Уду , по Байкальському тракту — на Листвянку . На захід у напрямку Шелехова споруджено обхід Іркутська [ru] .
Транспортні переходи через Ангару проходять по греблі ГЕС і трьом мостам — Глазковському [ru] в центрі, побудованому за проектом архітектора І. Француза, а також Іннокентьєвському і Академічному [ru] [2] . . Залізничний міст споруджено через річку Іркут .
Громадський транспорт [ ред. | ред. код ]
Громадський транспорт представлено автобусами, трамваями , тролейбусами , маршрутними таксі та таксі.
Місто обслуговують дві залізничні станції: Іркутськ-Пасажирський та Іркутськ-Сортувальний
Місто обслуговує аеропорт Іркутськ . У Ленінському окрузі на території авіазаводу діє випробувальний аеродром Іркутськ-2 .
У місті працює Іркутський науково-дослідний інститут благородних і рідкісних металів та алмазів .
Вищі навчальні заклади Іркутська [ ред. | ред. код ]
У місті встановлено пам'ятник Олександру III .
1796 — Микола Олексійович Полєвой , письменник, критик, журналіст, історик
1823 — Всеволод Іванович Вагін , історик, громадський діяч
1841 — Серафим Серафимович Шашков , історик, публіцист
1842 — Іван Іванович Моллесон , санітарний лікар, один з організаторів земської медицини
1844 — Олексій Павлович Федченко , натураліст, дослідник Середньої Азії
1849 — Олександр Михайлович Сибіряков , золотопромисловець, меценат, дослідник Сибіру
1854 — Інокентій Іванович Канонніков , хімік
1858 — Микола Олександрович Холодковський , зоолог, поет-перекладач, член-кореспондент Петербурзької АН
1862 — Павло Олександрович Аргунов , історик, один із засновників «Товариства перекладачів і видавців»
1866 — Микола Олександрович Второв , один із представників російської фінансової олігархії
1870 — Альфред Владиславович Мольков , гігієніст, основоположник гігієни дітей і підлітків у СРСР
1874 — Яків Модестович Гаккель , учений і конструктор в галузі літакобудування та тепловозобудування
1878 — Сідлецький Людвіг український політик, письменник , прозаїк . Ветеран Армії УНР. Один з провідних діячів Союзу гетьманців-державників .
1881 — Микола Миколайович Ворожцов , хімік-органік, один з організаторів анілінофарбувальної промисловості
1888 — Марк Костянтинович Азадовський , фольклорист, літературзнавець, етнограф
1888 — Борис Леонідович Лічков , геолог, доктор геолого-мінералогічних наук, видатний український та радянський вчений.
1898 — Леонід Сергійович Соболєв , письменник
1900 — Микола Павлович Охлопков , режисер, актор
1901 — Михайло Ілліч Ромм , кінорежисер
1902 — Олександр Мінейович Розенберг , вчений у галузі теорії різання металів
1906 — Микола Васильович Челноков , льотчик, генерал-майор авіації, двічі Герой Радянського Союзу
1908 — Павло Пилипович Нилін , письменник
1909 :
1919 — Шеметов Микола Станіславович , театральний художник.
1920 — Іван Іванович Петров (Краузе) , співак (бас), народний артист СРСР
1926 — Курочкін Олександр Дмитрович , український кінорежисер.
1934 — Борис Валентинович Волинов , космонавт, двічі Герой Радянського Союзу
1934 — Борис Лапін — російський радянський письменник-фантаст , дитячий письменник, літературний критик, журналіст та кіносценарист.
1938 — Рудольф Хаметович Нурієв , артист балету
1939 — Луценко Валентин Михайлович — радянський і український балетмейстер, заслужений працівник культури України.
1947 — Геннадій Михайлович Гайда , поет
1961 — Галина Вікторівна Бєляева , акторка
1974 — Іван Вирипаєв , режисер, актор, драматург
УСЕ Універсальний словник-енциклопедія. — 4-е видання. — 2006 . — С. 533.
Міста трудової доблесті Росії
Примітка: дані наведено на 2023 рік в тис. осіб.