Іркутськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Іркутськ
рос. Иркутск
Герб Іркутська Прапор Іркутська
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Сибірський федеральний округ
Муніципальний район Іркутська область
Код ЗКАТУ: 25401000000
Код ЗКТМО: 25701000001
Основні дані
Час заснування 1661
Статус міста 1686
Населення 623 562 (2020)
Площа 277 км²
Поштові індекси 664xxx
Телефонний код +7 3952
Географічні координати: 52°17′ пн. ш. 104°18′ сх. д. / 52.283° пн. ш. 104.300° сх. д. / 52.283; 104.300Координати: 52°17′ пн. ш. 104°18′ сх. д. / 52.283° пн. ш. 104.300° сх. д. / 52.283; 104.300
Часовий пояс UTC+8, UTC+9 влітку
Висота над рівнем моря 440 м
День міста Перша неділя червня
Влада
Вебсторінка www1.irkutsk.ru
Міський голова Дмитро Вікторович Бердников
Мапа
Іркутськ (Росія)
Іркутськ
Іркутськ

Іркутськ (Іркутська область)
Іркутськ
Іркутськ

Мапа


CMNS: Іркутськ у Вікісховищі

Ірку́тськ (рос. Иркутск, бур. Эрхүү) — обласний центр Іркутської області в азійській частині Росії. Розташований у Східному Сибіру, на берегах Ангари при впадінні в неї Іркута (звідси назва міста), за 66 км на захід від Байкалу. Великий вузол на Транссибірській магістралі. Є міжнародний аеропорт. Населення — 623 562[1] жителів (2020), 23 місце серед міст Росії.

Історія[ред. | ред. код]

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат Іркутськ (1981–2010)
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 2,3 10,2 20,0 29,2 34,5 35,6 37,2 34,7 29,7 25,6 14,4 5,3 37,2
Середній максимум, °C −12,8 −7,8 0,3 9,4 18,1 22,7 24,8 22,2 15,7 7,7 −2,7 −10,6 7,3
Середня температура, °C −17,8 −14,4 −6,4 2,5 10,2 15,4 18,3 15,8 9,1 1,8 −7,6 −15,3 1,0
Середній мінімум, °C −21,8 −19,6 −12,2 −2,8 3,6 9,3 13,0 10,9 4,3 −2,5 −11,6 −19,2 −4,1
Абсолютний мінімум, °C −49,7 −44,7 −37,3 −31,8 −14,3 −6 0,4 −2,7 −11,9 −30,5 −40,4 −46,3 −49,7
Норма опадів, мм 13 8 12 18 37 78 114 91 52 21 20 16 480
Кількість сонячних годин 93 149 207 223 266 264 243 218 182 152 93 62 2142
Кількість дощових днів 0 0,04 1 9 15 18 18 17 16 9 2 0 105
Кількість сніжних днів 21 16 13 11 3 0,2 0 0 2 10 20 23 119
Вологість повітря, % 82 76 65 56 55 67 74 78 76 73 79 85 72

Транспорт[ред. | ред. код]

Автомобільний[ред. | ред. код]

Через лівий берег Ангари містом прокладена чотирисмугова федеральна автодорога «Байкал» Р255, Р258, AH6 Новосибірськ — Чита. З правого берега прокладені обласні траси Р418 на селище Усть-Ординський, по Олександрівському тракту — на Усть-Уду, по Байкальському тракту — на Листвянку. На захід у напрямку Шелехова споруджено обхід Іркутська[ru].

Мости[ред. | ред. код]

Транспортні переходи через Ангару проходять по греблі ГЕС і трьом мостам — Глазковському[ru] в центрі, побудованому за проектом архітектора І. Француза, а також Іннокентьєвському і Академічному[ru][2]. . Залізничний міст споруджено через річку Іркут.

Громадський транспорт[ред. | ред. код]

Громадський транспорт представлено автобусами, трамваями, тролейбусами, маршрутними таксі та таксі.

Залізничний[ред. | ред. код]

Місто обслуговують дві залізничні станції: Іркутськ-Пасажирський та Іркутськ-Сортувальний

Авіаційний[ред. | ред. код]

Місто обслуговує аеропорт Іркутськ. У Ленінському окрузі на території авіазаводу діє випробувальний аеродром Іркутськ-2.

Наука і освіта[ред. | ред. код]

У місті працює Іркутський науково-дослідний інститут благородних і рідкісних металів та алмазів.

Вищі навчальні заклади Іркутська[ред. | ред. код]

Музеї[ред. | ред. код]

Пам'ятники[ред. | ред. код]

У місті встановлено пам'ятник Олександру III .

Відомі люди[ред. | ред. код]

Уродженці[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. SiteSoft. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. www.gks.ru (рос.). Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 13 червня 2020. 
  2. Иркутским мостам дали новые официальные имена. // gazetairkutsk.ru. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 24 листопада 2011. 
  3. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Література[ред. | ред. код]

  • УСЕ Універсальний словник-енциклопедія. — 4-е видання. — 2006. — С. 533.

Посилання[ред. | ред. код]