Циганський романс
|
У прийомній за столом сидить Людмила Федорівна. Вона переглядає папери, пише, наспівуючи мотив «пристрасного» циганського романсу. |
| Захар Мороз, П'єси, 1959, 280. |
Циганський романс (також Циганська пісня) — жанр російського побутового романсу, що виник у середині ХІХ ст. під впливом своєрідної манери виконання російських народних пісень, романсів солістами і гітаристами хорів петербурзьких і московських циган.[1] Основою для формування циганського романсу стала «російська пісня».[1] Жанр склався під впливом особливої манери їх виконання ромами — циганськими інтерпретаціям російського романсу. Назва «циганський романс» використано у значенні, запровадженому Т. Щербаковою. Ця дослідниця розуміє його як сукупність «романсів, які створювалися російським містом (підкреслено Т. Щербаковою) на різних «поверхах» його музичних та навколомузичних сфер».[2]
Характерними ознаками циганських романсів ХІХ ст. є органічне поєднання пісенних та танцювальних компонентів, експресивний любовно-ліричний текст, специфічні усталені елементи музичної мови (романтична секстова інтонація, хроматичний висхідний або низхідний рух), синтезуюча природа, що охоплює всі рівні твору (від інтонаційного до жанрово-стильового, а також об'єднує різні види мистецтв: музику, танок, театр).[3]
Історичні приклади російських виконавців часів НЕПу[ред. | ред. код]
Першою дружиною Арманда Гаммера, «обраного капіталіста Леніна», була російська актриса Ольга Вадимівна фон Рут (вона ж Ольга Вадіна, ресторанна співачка циганського хору в Ялті), дочка царського генерала.[4][5] Дружина рідного брата Арманда Гаммера Віктора, Барбара, теж була виконавицею циганських романсів (вони розлучилися в 1928 році).[6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Історія вокального виконавства: прогр. та навч.-метод. матеріали до курсу для студ. спеціальності «Музичне мистецтво» спеціалізації «Естрадний спів»/ Харк. держ. акад. культури; уклад. О.В. Єрошенко — Х.: ХДАК, 2008. — 80 с.
- ↑ Щербакова Т. Цыганское музыкальное исполнительство и творчество в России / Т. Щербакова. — М.: Музыка, 1984. — 176 с. (стор.: 74)
- ↑ Шнур Іванна В. Циганські романси-шлягери ХІХ століття як «культурні віруси» (на прикладі романсів О. Аляб'єва, О. Варламова та О. Гурільова)]/ Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство / [за ред. О.С. Смоляка]. — Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2013. — № 1 — 208 с.
- ↑ Considine, Bob (1975). The remarkable life of Dr. Armand Hammer. Harper & Row. с. 75. ISBN 0-06-010836-3.
- ↑ Reaches Into Her Gypsy Songbag For Tunes To Give To Posterity. Meriden Daily Journal. 6 березня 1934. Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 18 травня 2011.
- ↑ Armand Hammer. "My twentieth century. Ways and meetings." “Progress” Publishing House, Moscow. 1988
Див. також[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про музику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |