Роми

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Запит «Цигани» перенаправляє сюди. Для інших значень див. Цигани (значення)
Роми
Bain rituel dans la mer aux Saintes-Maries.jpg
Кількість За різними оцінками від 5 до 11 млн у світі[1][2], від 10 до 12 млн в Європі[3].
Ареал

США США: 1 000 000[4][5]
Бразилія Бразилія: 800 000[6]
Туреччина Туреччина: 700 000–5 000 000[7][8][9]
Іспанія Іспанія: 650 000–1 500 000[7][10][11][12]
Румунія Румунія: 621 573–2 000 000[7][13][14]
Франція Франція: 350 000—500 000[15][16]
Болгарія Болгарія: 325 343—800 000[17][18]
Угорщина Угорщина: 315 583—990 000[19][20]
Греція Греція: 300 000—350 000[21]
Велика Британія Велика Британія: 90 000—225 000[7][22]
Росія Росія: 182 766–1 200 000[7][23]
Сербія Сербія: 147 604—500 000[24][25]
Іран Іран: 100 000—110 000[26]
Італія Італія: 120 000—180 000[27]
Німеччина Німеччина: 120 000—140 000[7][28]
Словаччина Словаччина: 105 738—600 000[7][29][30]
Македонія Македонія: 53 879[7][31]
Швеція Швеція: 50 000—100 000[32]
Україна Україна: 47 587—400 000[7][33]
Чехія Чехія: 40 370[34]–300 000[35]
Аргентина Аргентина: 300 000[36]
Португалія Португалія: 40 000–70 000[7][37]
Косово Косово: 40 000[38]
Нідерланди Нідерланди: 32 000–48 000[7]
Польща Польща: 15 000–60 000[7][39]
Молдова Молдова: 12 778—200 000[7][40]
Хорватія Хорватія: 16 975–40 000[7][41]
Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина: 8 864–60 000[7][42]
Албанія Албанія: 8 301—150 000[7][37][43]
Казахстан Казахстан: 6 000[джерело?]
Канада Канада: 5 255–80 000[44][45]
Фінляндія Фінляндія: 11 000–50 000
Австралія Австралія: 5 000–25 000[46]
Мексика Мексика: 15 850[47]
Ангола Ангола: 16 000[джерело?]
Колумбія Колумбія: 8 000[36]
ПАР ПАР: 7 000[джерело?]
Словенія Словенія: 2 300[48]
Литва Литва: <3 000[49]


Близькі до: Доми, боша, інші індоарійські народи
Мова Ромська мова, мова в залежності від місцевості
Релігія Християни
(православні, католики, протестанти),
мусульмани,
індуїсти[50]

Роми[51][52][53], поточно цигани — група народів індійського походження[54], що проживає у багатьох країнах світу — в Європі, Близькому та Середньому Сході, Північній Африці та в країнах обох Америк (переважно в Латинській).

Ромська мова належить до індійської групи індоєвропейських мов. Однак слід зазначити, що дуже значна частина ром, якщо не більшість, не говорять ромською, а послуговуються місцевими мовами або ж їх діалектами.

Назви[ред. | ред. код]

В українській мові поширений етнонім цигани, який походить від середньогрецького ἀτσίγγανοι (atsinganoi, лат. adsincani) або ἀθίγγανοι (athinganoi, буквально недоторканні) і вперше згадується в письмових джерелах у ХІІІ столітті. Саме від цього кореня пішла ціла група схожих екзоетнонімів у слов'янських та германських мовах: білоруський цыгане, болгарський цигани, боснійський cigani, словацький cigáni, хорватський cigani, чеський cikáni, македонський цигани, польський cyganie, російський цыгане, сербський цигани, словенський cigáni.

Історія[ред. | ред. код]

Movimiento gitano.jpg
Eurogipsy.PNG

Історія поширення[ред. | ред. код]

Час виходу з Індії різні дослідники називають періоди від 5-7 до 10-12 століть. Після виходу з Індії роми спершу осіли в Західній Азії і жили переважно у східній частині Візантійської імперії та закавказьких провінціях Ірану. Про це свідчать лінгвістичні дані — в ромській мові є цілий пласт запозичень з перської, грецької та вірменської мов. І навпаки, відсутні запозичення з арабської, що беззаперечно спростовує колись популярну «єгипетську» теорію походження. У 13-18 століттях розселилися по Європі. З 16-17 століття з'являються в країнах Південної Америки. Після вимирання більшості індіанців від хвороб уряди Іспанії та Португалії використовували різні способи залюднення своїх величезних колоній в Америці — зокрема, й примусове переселення ром.[джерело?]

У Європі появу ром вперше зафіксовано у хроніці угорського короля Андраша ІІ (1219). У Словаччині їхня поява відображена у хроніці Далиміла 1242 року. Але це були невеличкі групи ром. Масова їх поява у Королівстві Богемія відома з 1399 року, коли з Ерцгерцогства Австрія прибули сікапу černy. В Угорському королівстві роми масово з'явилися близько 1417 року, коли імператор Сигізмунд погодився видати їм охоронні грамоти. Вони прибули до Вестфалії, ганзейських міст, Швейцарії. 1419 року роми перейшли кордони сучасної Франції, а у серпні 1427 року вперше з'явилися біля брам Парижа, який перебував тоді в руках англійців. Їхній табір у Шатель-Сен-Дені протягом трьох тижнів приваблював цілі юрби допитливих.

Перші згадки про ром у португальських джерелах належать до XVI ст. Майже тоді ж вони з'явилися в Королівстві Шотландія та Королівстві Англія. Можливо, там вони привертали менше уваги, ніж на своїх попередніх стоянках, бо на Британських островах споконвіку жили кочівники «тінкери», спосіб життя яких багато в чому нагадував ромський.

Нашестя керделарів[ред. | ред. код]

Одним з найважливіших явищ ромської історії було розселення румунських ром «керделарів» (котлярів), зараз їх нащадки становлять приблизно половину всіх ромів світу. З пізнього середньовіччя Румунія була чи не головною «ромською» країною світу і мала значне ромське населення. Всупереч міфологічним уявленням про «вільний» народ, роми в Румунії перебували в рабстві, яке було оформлене навіть юридично. І хоч частина з них тікала (саме від таких утікачів походить найбільша українізована частина ром «серви», що отримали назву від лат. servus (раб)), але масова міграція румунських ром розпочалася лише після скасування рабства в 60-ті роки 19 століття. Цей процес розселення отримав назву «велике нашестя керделарів». Саме тоді вони розселилися як у країнах, де вже існували ромські меншини, так і в тих, де ром до тих часів не було чи майже не було.

Сучасність[ред. | ред. код]

Прапор ром

8 квітня 1971 року в Лондоні відбувся установчий з'їзд Міжнародного союзу ром, в якому взяли участь представники 30 країн (відтоді 8 квітня відзначають як Міжнародний день ром).

Національний прапор ром: верхня частина — синя (символізує небо), нижня — зелена (символізує траву), посередині — червоне колесо (символ вічної дороги).

У лютому 2016 року Міжнародна конференція ром за участю міністра закордонних справ Індії звернулася до уряду історичної прабатьківщини з рекомендацією вважати громади ром у 30-ти країнах частинами індійської діаспори.[55]

Поширеність[ред. | ред. код]

Кількість ром у світі припускають в межах 2-8 млн. Майже всі вони двомовні: знають свою мову і тієї країни, де оселилися.

Роми в Україні[ред. | ред. код]

Тарас Шевченко. Циганка-ворожка. 1841 рік
Докладніше: Роми в Україні

Вперше в Україні з'явилися у XV—XVII ст. — спочатку в Бессарабії та в Криму.

Перша письмова згадка про ром в Україні — 1501 рік (в охоронній грамоті, виданій великим литовським князем Олександром ромському ватажкові Василю).

Традиційними зайняттями ром були ремесла: ковальство, столярство, лоткарство, конярство і мандрівна торгівля; інші джерела їх заробітку — музика, співи і танці, також ворожіння, крадіжки, жебракування, вимагання тощо.

За релігією роми на Наддніпрянщині були православні, в Галичині й на Закарпатті — греко-католики.

За переписом 1926 р. в УСРР жили 13 000 ром (у тому числі 2 500 у містах); у Криму їх було 1 300, на Північному Кавказі — 6 800. Усіх ром на українських етнічних землях (на 1926 р.) було близько 20 000.

За переписом 1970 р. в УРСР жили 30 100 ром (1959 — 28 000).

Роми у Вінниці

Розселені по всіх областях України, але найбільше їх на Закарпатті, у Криму і Південній Бессарабії. Майже половина їх живе по містах. Лише 40 % ром у містах вважають ромську мову рідною, у селах — 35 %; решта за рідну мову вважає українську, російську та румунську мови.

За радянських часів влада намагалася змусити всіх ром до осілого життя (постанова 1926 року і указ Президії Верховної Ради СССР 1956 р.).

Нині багато ром працює в сільському господарстві і промисловості, але й далі чимало їх тримається старих традицій (бродяжництва).

Роми вирізняються своєрідним одягом, мають багатий фольклор, зокрема, у ділянці народної поезії (особливо казки), музики, танцю.

Ромські мотиви мали вплив на музику й літературу, зокрема, в Україні є вони в творчості Степана Руданського, Михайла Старицького, Миколи Гоголя, Івана Франка та ін.

Роми в ЄС[ред. | ред. код]

Левова частина ром в Євросоюзі опинилися там разом із його розширенням. Хвиля ж переселення ром з центральної і східної Європи в західному напрямку почалася з 2004 року та досягла свого апогею після приєднання Румунії до ЄС у 2007 році. Тамтешні роми їдуть до Італії, яка є найближчою до Балкан країною зі старої європейської сім'ї. Восени 2007 року кількість таборів, що виросли довкола італійських міст досягла вже 340. Міністр внутрішніх справ Італії Джуліано Амато виступив у Сенаті з гострою промовою стосовно ситуації, що склалася:

« Це справжній біблійний вихід (exodus) ром із Румунії. Ситуація кризова і ми маємо діяти. »

Італійські політики були одностайні в тому, що потрібно обмежити приплив ром, оскільки є побоювання виникнення етнічних конфліктів. Мийники автомобільного скла, що силоміць нав'язують свої послуги, жебраки та грабіжники сьогодні в Італії творять образ цього народу в ЄС.[56]

Впродовж 2005 до 2015 років у восьми країнах Центральної та Східної Європи триватиме проект Декада ромської інтеграції.

Кочівництво[ред. | ред. код]

Всупереч уявленням, більшість ром не кочують. Дійсно, в ром є традиція кочівлі (бродяжництва), а їхні традиційні ремесла — ковальство, лудження посуду, торгівля кіньми, ворожіння — сприяли переїздам із місця на місце в пошуках клієнтів. Однак, насправді завжди більшість ромів живуть осіло, а кочівники становлять лише меншу частину. Часто значно меншу. Навіть у Румунії 18-19 століть, яка вважається еталоном ромського способу життя, кочувало дещо менше половини ром. Міф про кочових ром має два підґрунтя. По-перше, оскільки роми становили й становлять лише невеличку частку населення, більшість людей ніколи не бачили ромских поселень, але майже всі бачили бродячих ром. По-друге, дійсно є регіон, де роми виключно кочували і де досі саме так живе більшість із них — це Західна й частково Центральна Європа. У часи пізнього Середньовіччя в Німеччині, Франції та Англії було прийнято закони, що забороняли ромам оселятися будь-де постійно та володіти нерухомістю, тож вести інший спосіб життя, окрім кочівлі, роми просто не могли. Саме тому в західноєвропейській традиції роми є виключно кочівниками.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Encyclopædia Britannica Online (англ.)
  2. Ethnologue: Languages of the World, Sixteenth edition. Dallas 2009. (англ.)
  3. EU demands action to tackle Roma poverty (англ.)
  4. The Marginalization of Shadow Minorities (Roma) and Its Impact on Opportunities. Books.google.com. с. 117. Процитовано 27 July 2016. 
  5. Kayla Webley (13 October 2010). 8599 2025316 00.html Hounded in Europe Roma in the U.S. Keep a Low Profile. Time. Процитовано 3 October 2015. «Today estimates put the number of Roma in the U.S. at about one million.» 
  6. Falta de políticas públicas para ciganos é desafio para o governo [Lack of public policy for Romani is a challenge for the administration] (Portuguese). R7. 2011. Процитовано 22 January 2012. «The Special Secretariat for the Promotion of Racial Equality estimates the number of "ciganos" (Romanis) in Brazil at 800 000 (2011). The 2010 IBGE Brazilian National Census encountered gypsy camps in 291 of Brazil's 5 565 municipalities.» 
  7. а б в г д е ж и к л м н п р с т Recent Migration of Roma in Europe A study by Mr. Claude Cahn and Professor Elspeth Guild (PDF) (вид. 2nd October 2010). Council of Europe Commissioner for Human Rights and OSCE High Commissioner on National Minorities. October 2010. с. 87–88. Процитовано 15 September 2017: Appendix 1 - Romani Population in Council of Europe Member States - Source: Council of Europe Roma and Travellers Division September 2010  Проігноровано невідомий параметр |orig-year= (довідка)
  8. Türkiye'deki Kürtlerin sayısı! [The number of Kurds in Turkey!] (Turkish). 6 June 2008. Процитовано 2 January 2016. 
  9. Türkiye’deki Çingene nüfusu tam bilinmiyor. 2 hatta 5 milyon gibi rakamlar dolaşıyor Çingenelerin arasında. Hurriyet (tr). TR. 8 May 2005. Процитовано 2 January 2016. 
  10. Estimated by the Society for Threatened Peoples[en] [1]
  11. The Situation of Roma in Spain (PDF). Open Society Institute. 2002. Архів оригіналу за 1 December 2007. Процитовано 15 September 2010. «The Spanish government estimates the number of Gitanos at a maximum of 650 000.» 
  12. Diagnóstico social de la comunidad gitana en España (PDF). Msc.es. Процитовано 27 July 2016. 
  13. 2011 census data based on table 7 Population by ethnicity gives a total of 621 573 Roma in Romania. This figure is disputed by other sources because at the local level many Roma declare a different ethnicity (mostly Romanian but also Hungarian in Transylvania and Turkish in Dobruja). Many are not recorded at all since they do not have ID cards [2]. International sources give higher figures than the official census(UNDP's Regional Bureau for Europe Архівовано 7 October 2006 у en:Wayback Machine. contentMDK:20333806~menuPK:615999~pagePK:64168445~piPK:64168309~theSitePK:615987 00.html World Bank International Association for Official Statistics Архівовано 26 February 2008 у en:Wayback Machine.).
  14. Rezultatele finale ale Recensământului din 2011 – Tab8. Populaţia stabilă după etnie – judeţe municipii oraşe comune (XLS) (Romanian). National Institute of Statistics (Romania). 5 July 2013. Процитовано 18 December 2013.  However various organizations claim that there are 2 million Romanis in Romania. See [3]
  15. Situation of Roma in France at crisis proportions. EurActiv Network. 7 December 2005. Процитовано 21 October 2015. «According to the report the settled Gypsy population in France is officially estimated at around 500 000 although other estimates say that the actual figure is much closer to 1.2 million.» 
  16. Gorce, Bernard (22 July 2010). Roms gens du voyage deux réalités différentes. La Croix. Процитовано 21 October 2016. «[MANUAL TRANS.] The ban prevents statistics on ethnicity to give a precise figure of French Roma but we often quote the number 350 000. For travellers the administration counted 160 000 circulation titles in 2006 issued to people aged 16 to 80 years. Among the travellers some have chosen to buy a family plot where they dock their caravans around a local section (authorized since the Besson Act of 1990).» 
  17. [Population by place of residence age and ethnic group] |trans-title= вимагає |title= (довідка). Bulgarian National Statistical Institute (bg). Процитовано 22 June 2015.  Проігноровано невідомий параметр |script-title= (довідка) Self declared
  18. European Commission (4 April 2014). "Roma Integration – 2014 Commission Assessment: Questions and Answers". Прес-реліз. Переглянутий 28 April 2016. EU and Council of Europe estimates
  19. Hungarian Central Statistical Office Census Data 2011. Retrieved 28 March 2013.
  20. Michael Kimmelman (6 February 2008). In Hungary Roma Get Art Show Not a Hug. The New York Times. Процитовано 7 December 2015. 
  21. Greece NGO. Geek Helsinki Monitor. LV: Minelres. 
  22. RME. Ethnologue. 
  23. National Composition of Population and Citizenship (Excel). RU: Perepis2002. Процитовано 16 September 2010. «Census 2002 in Russia: 182 766 Roma» 
  24. [Census of population households and apartments in 2011 in the Republic of Serbia: Ethnicity] |trans-title= вимагає |title= (довідка) (PDF) (sr). State Statistical Service of the Republic of Serbia. 29 November 2012. с. 8. Процитовано 17 July 2017.  Проігноровано невідомий параметр |script-title= (довідка)
  25. Serbia: Country Profile 2011-2012 (PDF). European Roma Rights Centre. с. 7. Процитовано 17 July 2017. 
  26. Gypsy. 
  27. Giornata Internazionale dei rom e sinti: presentato il Rapporto Annuale 2014 (PDF). 
  28. Roma in Deutschland. Regionale Dynamik. Berlin-Institut für Bevölkerung und Entwicklung. 
  29. Population and Housing Census. Resident population by nationality (PDF). SK: Statistics. Архів оригіналу за 15 July 2007. 
  30. Po deviatich rokoch spočítali Rómov na Slovensku ich žije viac ako 400-tisíc. SME (Slovak). SK: SITA. 25 September 2013. Процитовано 25 September 2013. 
  31. The 2002-census reported 53 879 Roma and 3 843 'Egyptians'. Republic of Macedonia State Statistical Office. Архів оригіналу за 21 June 2004. Процитовано 17 September 2010. 
  32. Sametingen. Information about minorities in Sweden. Minoritet (sv). IMCMS. 
  33. [Ukrainian Census 2001: Distribution of population by nationality and mother tongue] |trans-title= вимагає |title= (довідка) (uk). UA: State Statistics Service of Ukraine. 2003. Процитовано 15 September 2017.  Проігноровано невідомий параметр |script-title= (довідка)
  34. Sčítání lidu domů a bytů. czso.cz. 
  35. Současná romská komunita v Evropě. CZ: romove.radio.cz. Процитовано 15 September 2010. «Census 2001 in Bulgaria: 370 908 Roma» 
  36. а б Marsh, Hazel. The Roma Gypsies of Colombia. latinolife.co.uk. Процитовано 17 July 2017. 
  37. а б Roma /Gypsies: A European Minority Minority Rights Group International
  38. Historical Dictionary of the Gypsies (Romanies). 
  39. Poland – Gypsies. Country studies. US. Процитовано 28 August 2015. 
  40. 2004 census
  41. POPULATION BY ETHNICITY – DETAILED CLASSIFICATION 2011 CENSUS. Croatian Bureau of Statistics. Процитовано 21 June 2015. 
  42. 1991 census
  43. Albanian census 2011 (XLS). instat.gov.al. Процитовано 7 December 2015. 
  44. Roma in Canada fact sheet (PDF). home.cogeco.ca. Архів оригіналу за 2007-06-14. 
  45. Statistics Canada. 2011 National Household Survey: Data tables. Процитовано 11 February 2014. 
  46. Yvonne Slee. A History of Australian Romanies now and then. Now and Then. Australia: Open ABC. Процитовано 28 July 2016. 
  47. Emilio Godoy (12 October 2010). Gypsies or How to Be Invisible in Mexico. Inter Press Service. Процитовано 30 July 2016. 
  48. unknown. Culture of Slovenia. Процитовано 28 July 2016. 
  49. Emmanuel Haddad (21 March 2012). Kirtimai:Lithuania's Roma on education and 'missing England'. Cafebabel. Процитовано 29 July 2016. 
  50. Worldmark Encyclopedia of Culture & Daily Life. Vol. 4: Europe. Cleveland 1998. РР. 316, 318. (англ.)
  51. Комітет з прав людини провів слухання щодо стану реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромів. rada.gov.ua. Верховна Рада України. 5 жовтня 2016. Процитовано 21 лютого 2018. 
  52. Адміністрація Президента України (29 вересня 2017). Звернення Президента до Українського народу у зв’язку з 76-ми роковинами трагедії Бабиного Яру. president.gov.ua. Президент України. Процитовано 21 лютого 2018. 
  53. Про затвердження плану заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року. kmu.gov.ua. Кабінет Міністрів України. 11 вересня 2013. Процитовано 21 лютого 2018. 
  54. Генетики підтвердили індійське походження ромів
  55. Can Romas be part of Indian diaspora?
  56. Роми йдуть на Рим. Італії загрожує етнічний конфлікт із ромами. «ЕКСПРЕС» 7-7 жовтня 2007 року № 146 (3627) ст.5

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Роми