Рубікон (фільм, 2022)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рубікон
Rubikon
Жанрнаукова фантастика
РежисерМагдалена Лаурич
ПродюсерKlaus Grafd, Loredana Rehekampffd і Andreas Schmiedd
СценаристиМагдалена Лаурич, Джессіка Лінд, Елізабет Шмід
У головних
ролях		Джулія Франц Ріхтер, Джордж Благден, Марк Іванір
ОператориСяосу Хан, Андреас Талхаммер
КомпозиторDaniel Helmerd і Wolf-Maximilian Liebichd
КінокомпаніяSamsara Filmproduction, Graf Film
Дистриб'юторADS Serviced[1]
Тривалість110 хв.
Моваанглійська
КраїнаАвстрія
Рік2022
IMDbID 13829262

«Рубікон» (англ. Rubikon) — науково-фантастичний фільм австрійської режисерки Магдалени Лаурич. В Австрії фільм представлений 15 вересня 2022 року[2].

Сюжет

[ред. | ред. код]

Події фільму розгортаються у недалекому майбутньому, у 2056 році. Навколишнє середовище Землі стає дедалі забрудненим тому заможні люди оселяються і мешкають у повітряних куполах, куди подається очищене повітря.

Екіпаж космічної станції «Рубікон»  працює над створенням та дослідженням самодостатньої  системи, в якій взаємодіють зелені водорості, вуглекислий газ та продукти життєдіяльності людини, зрештою виробляючи кисень.

Для заміни частини екіпажу на «Рубікон» прибувають Ханна Вагнер, солдат, яка приймає керування місією, та Гевін Ебботт, хімік, завданням котрого є спостереження та аналіз змін земної атмосфери. Разом із Дмитром Криловим, вченим та автором проєкту системи, вони повинні продовжити дослідження у космосі.

Четверо інших космонавтів, серед яких Данило, син Крилова, які перебували на станції, повинні повернутись на Землю зі зразками материнських рослин для продовження досліджень з видобутку кисню. При цьому Данило вважає, що їх результати повинні належати всьому суспільству, а не тільки купці багатіїв. Але вони гинуть через несправність космічного модуля.

Майже в цей час Землю накриває хмара невідомого походження та зникає зв'язок.

Поки Ханна намагається його відновити, у тому числі й за допомогою старої радіостанції орбітальної станції «Мир», Гевін починає аналіз хмари. Отримавши цю інформацію, він вдається до спроби суїциду, але Ханна та Дмитро, його рятують. При цьому Крилов повідомляє, що існуюча система дієздатна, якщо на станції знаходяться мінімум три людини.

Гевін пояснює, що був збентежений, оскільки за результатами аналізу хмара є високотоксичною та не залишала людям жодного шансу на виживання.

Але через деякий час на зв'язок виходить група людей, яких встигли евакуювати військові.

Постає питання про термінове доставляння на Землю зразків рослин для рятування евакуйованих, тому що вони перебувають у бункері з обмеженими ресурсами.

Проте у членів екіпажу виникає суперечка щодо доцільності залишення станції.  Кожен з них має особисту думку та аргументи хто на користь, хто категорично проти такої дії.

Після двох невдалих спроб покинути «Рубікон», саботованих відповідно Криловим та Вагнер, Гевін вдається до суїциду, сподіваючись у такий спосіб підштовхнути їх до повернення на Землю. Крім того, стає відомим, що початкову інформацію про умови дієздатності системи Крилов повідомив маючи на меті утримати Гевіна від нових спроб самогубства.

Тож, після загибелі Гевіна Ханна, яка виявляється вагітною від нього, та Дмитро залишаються на «Рубіконі».

Через декілька років донька Ханни, граючись, одягає навушники радіостанції та чує дитячий голос, який розповідає їй про відроджену Землю.

Сприйняття

[ред. | ред. код]

Фільм отримав переважно схвальні відгуки[3]. За публікацією кіножурналу Cinema Austriaco, «Рубікон» — це значний дебют Магдалени Лаурич та є важливим для австрійської кіносцени[4].

Видання The Guardian відмічає «чудові візуальні ефекти», «блискучу операторську роботу» та гру у виконанні українського актора Іваніра[5].

Відзнаки та нагороди

[ред. | ред. код]
  • Спеціальний приз журі, Viennale, 2022[6];
  • Австрійська кінопремія у номінації «Найкращий дизайн» та «Найкращий звук», 2023[7];
  • Премія VAM за видатні виробничі послуги (на фестивалі австрійського кіно Diagonale) 2023[8].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Terjesztésre kerülő filmalkotások és artfilmek nyilvántartása — NMHH.
  2. ↑ Lauritsch, Magdalena; Blagden, George; Ivanir, Mark (15 вересня 2022), Rubikon, Samsara Filmproduktion, Graf Film, Carinthia Film Commission, процитовано 8 жовтня 2024
  3. ↑ Rubikon (2022) | Rotten Tomatoes. www.rottentomatoes.com (англ.). Процитовано 8 жовтня 2024.
  4. ↑ Pavido, Marina (25 листопада 2022). Rubikon (2022) by Leni Lauritsch - Review | Cinema Austriaco (англ.). Процитовано 8 жовтня 2024.
  5. ↑ Felperin, Leslie (4 липня 2022). Rubikon review – toxic fog takes over in nifty multilingual sci-fi. The Guardian (англ.). ISSN 0261-3077. Процитовано 8 жовтня 2024.
  6. ↑ Award Winners of the Viennale 2022 | Viennale. www.viennale.at (англ.). Процитовано 8 жовтня 2024.
  7. ↑ Pavido, Marina (15 червня 2023). Österreichischer Filmpreis 2023 - The winners | Cinema Austriaco (англ.). Процитовано 8 жовтня 2024.
  8. ↑ Pavido, Marina (27 березня 2023). Diagonale'23 - Film Prizes | Cinema Austriaco (англ.). Процитовано 8 жовтня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рубікон_(фільм,_2022)&oldid=43657852