Руфій Антоній Агріпній Волузіан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Руфій Антоній Агріпній Волузіан
Народився 370
Рим, Римська імперія
Помер 437
Константинополь
Країна Стародавній Рим
Діяльність політик
Посада давньоримський сенатор[d], префект міста, Квестор священного палацу і преторіанська префектура Італіяd
Батько Гай Цейоній Руфій Альбін
Діти Волузіана

Руфій Антоній Агріпній Волузіан (лат. Rufius Antonius Agrypnius Volusianus, 370 — 6 січня 437) — державний та військовий діяч часів Західної та Східної Римської імперій.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з аристократичного роду Цейоніїв Волузіанів. Син Гая Цейонія Руфія Альбіна, міського префекта Риму 389—391 років. Стосовно імені матері існують дискусії: або Антонія або Агріпнія. Здобув гарну освіту. Замолоду затоваришував з Рутілієм Намаціаном, в подальшому поетом.

У 408 стає квестором священного палацу. Незабаром призначається комітом особистих фінансів (rerum privatorum) імператора Гонорія. У 411 році призначається проконсулом провінції Африка. під час своєї каденції затоваришував зі Аврелієм Августином, єпископом Гіпоном Царським, з яким в подальшому продовжував листуватися, незважаючи на те, що сам Руфій залишився поганином. також протягом 413 року боровся з узурпатором Геракліаном, якого було схоплено та страчено.

У 414 повертається до Риму, де призначається преторіанським префектом Риму. У 417 році стає міським префектом Риму. На цій посаді перебував до 418 року. У 428—429 роках обіймав посаду преторіанського префекта Італії та Африки.

У 436 виконував доручення імператора Валентиніана III, прибувши до Константинополя. Тут помер у 437 році.

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина — ім'я невідоме, християнка.

Діти:

Джерела

[ред. | ред. код]
  • André Chastagnol, «La famille de Caecinia Lolliana grande dame païenne du IVe siècle après J.-C.», Latomus, 20 (1961) pp. 746ff
  • Martindale, J. R. Rufius Antonius Agrypius Volusianus 6 // Prosopography of the Later Roman Empire. — Cambridge University Press, 1980. — Vol. II: A.D. 395—527. — P. 1184—1185. — ISBN 0-521-20159-4