Рівненська обласна бібліотека для дітей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рівненська обласна бібліотека для дітей
Рівненська обласна бібліотека для дітей.jpg
Основне приміщення - пам'ятка архітектури місцевого значення
Країна: Україна Україна
Тип: Спеціалізована дитяча
Адреса вул. Симона Петлюри, 27, Рівне
Заснована лютий 1940
Фонди: 147 тис. пр.
Річний обіг: 203,000 док.
Читачів: 10,000
Сайт: rdobd.com.ua

Комунальний заклад «Рівненська обласна бібліотека для дітей» Рівненської обласної ради — найбільша спеціалізована дитяча бібліотека на Рівненщині, культурно-освітня, виховна, науково-інформаційна установа, що здійснює бібліотечно-бібліографічне обслуговування дітей, підлітків та організаторів дитячого читання; обласне сховище, яке забезпечує повноту репертуару видань для дітей; методичний і консультаційний центр для бібліотек області, що обслуговують дітей. Розташована у трьох приміщеннях за адресами: вул. С.Петлюри, 27, пр. Миру, 16, вул. Відінська, 13, м. Рівне.

Історія та сьогодення[ред. | ред. код]

Рівненська (до 1992 р. — Ровенська) обласна бібліотека для дітей створена в 1940 році. Перше приміщення бібліотеки знаходилось у Рівному по вулиці Сенаторській, 17 (сьогодні — вул. М. Драгоманова). З 1940 по 1956 роки бібліотеку очолювали: Мина Романович Блажко, Марія Андріївна Мороз, Катерина Олександрівна Губська, Олександра Миколаївна Клімова. З 1956 по 1992 рік директором книгозбірні працював Олександр Омелянович Слива, ветеран Великої Вітчизняної війни, згодом — заслужений працівник культури.

Діяльність книгозбірні припинилась під час німецької окупації. У червні 1941 р. всі культурно-освітні заклади, у тому числі й бібліотеку було закрито, а її книжковий фонд викинуто на вулицю і повністю спалено.

Робота обласної бібліотеки для дітей відновилась 7 листопада 1944 р. в будинку по вул. Червоноармійській, 17 (сьогодні — вул. С. Петлюри). На першому поверсі будинку була розташована обласна бібліотека для дорослих, на другому — обласна бібліотека для дітей.

В 1945 р. у структурному плані книгозбірня складалась з абонементу для всіх вікових груп, читального залу, відділу обробки і каталогізації літератури, адміністративно-господарського відділу. У штаті бібліотеки було 9 працівників, в тому числі 6 бібліотечних. У цьому ж році створено систематичний каталог, розпочато роботу над алфавітним. Бібліотека передплачувала 23 назви журналів та 18 назв газет. На 1.01.1945 р. бібліотечний фонд становив 2150 примірників. У рік свого відродження (1944) бібліотека обслужила 403 читачі, а вже в наступному (1945 р.) — 1975 читачів.

У перші роки після війни обласна бібліотека для дітей працювала у складних умовах: приміщення потребувало ремонту, погано опалювалось. Проте, не зважаючи на труднощі, поступово зростав бібліотечний фонд, кількість юних читачів, розширювалась структура і штат бібліотеки, поглиблювався зміст та вдосконалювались форми роботи з дітьми, подальшого розвитку набували бібліографічне обслуговування та методична діяльність.

З 1947 р. бібліотека розпочинає проводити обласні семінари працівників бібліотек для дітей області. Щороку здійснюються виїзди в райони області з метою вивчення стану бібліотечного обслуговування дітей. В цей період бібліотека двічі отримувала нове приміщення.

В 1946 р. книгозбірня була переведена в приміщення, спільне з будинком піонерів по вул. Ленінській,4 (сьогодні вул. Соборна, приміщення єпархіального управління), а в 1954 р. одержала додаткову будівлю по вул. Червоноармійській, 43 (сьогодні — вул. С. Петлюри).

1960–1974 рр. — період інтенсивного розвитку бібліотеки, становлення та визначення її структури, зміцнення кадрів, вдосконалення змісту та методики бібліотечно-бібліографічного обслуговування юних читачів, активізації її методичної діяльності. В цей період сформувалась структура бібліотеки, яку з певними змінами вона має і сьогодні, створені каталоги та картотеки для дітей кожної вікової категорії.

В наступні десять років у галузі бібліотечних фондів відбувається складна кампанія — їх рекласифікують за системою ББК, здійснюється перебудова структури систематичних каталогів і картотек. Вся організаційно-методична робота цього періоду спрямована на забезпечення централізації мережі бібліотек.

Попри надмірну політизацію і принцип комуністичної партійності, що панував тоді у всіх сферах радянського суспільства, бібліотечні працівники за допомогою книги виховували у маленьких читачів загальнолюдські цінності: почуття дружби, любові до Батьківщини і навколишньої природи, поваги до старших, розуміння мистецтва, працелюбність.

В 1976 р. бібліотека одержує додаткове приміщення на вул. Відінській, 13, а в 1981 р. — на проспекті Миру, 16.

У 1992 р. затверджено статут бібліотеки. Наша установа отримала статус юридичної особи, в її структуру введено бухгалтерію.

У середині 90-х книгозбірня щорічно обслуговувала близько 10300 читачів. Подальшого розвитку набули форми популяризації книги, що ґрунтуються на дискусійній основі, спілкуванні бібліотекаря і читача: літературні ігри, вікторини, диспути, прем'єри книг, театралізовані бібліографічні огляди. Одночасно, у 90-х роках почалась затяжна криза у комплектуванні фонду бібліотеки. Найголовнішою проблемою було те, що зовсім не виділялися державні кошти на придбання літератури. У цей час бібліотеку очолює Світлана Петрівна Шарафан, яка розгортає активний пошук альтернативних джерел фінансування (платні послуги, спонсорська допомога, дарунки від читачів). Під її керівництвом бібліотека починає наполегливо утверджувати свій позитивний імідж серед громади міста і області, розширює коло партнерів та благодійників.

У 2000 році, у віці 48-ми років, С. П. Шарафан передчасно пішла з життя, директором призначають Ларису Мефодіївну Лісову. Разом із нею в бібліотеці розпочинається епоха комп'ютеризації та інформаційних технологій: від першого комп'ютера у 2002 році до Інтернет-центру в 2013-му. Нині бібліотека продовжує розвиватись: удосконалює класичні форми і методи обслуговування користувачів та запроваджує інноваційні, шукає розумне поєднання друкованих джерел інформації та можливостей Інтернету для задоволення навчальних і дозвіллєвих потреб маленьких рівнян. В структурі книгозбірні з'явились нові сектори, значно розширився спектр послуг, здійснюється реалізація ряду проектів з популяризації книги і читання, обслуговування дітей з особливими потребами, представництва бібліотеки в мережі Інтернет.

Протягом року бібліотека обслуговує більше 10 тис. користувачів, здійснює в середньому 203 тис. видач документів, проводить близько 400 масових заходів з дітьми.

Бібліотека підтримує власний веб-сайт, сторінки у соцмережах Facebook та Instagram, блог БібліоHouse та окремий сайт «інформаційно-бібліографічного відділу».

Структура та послуги[ред. | ред. код]

Бібліотека має наступну структуру:

  • відділ обслуговування дітей дошкільного та молодшого шкільного віку (Пр. Миру, 16);
  • відділ обслуговування дітей середнього та старшого шкільного віку (з Інтернет-центром) (вул. Відінська,13);
  • відділ масової роботи та естетичного виховання (з віртуальним читальним залом) (вул. Симона Петлюри, 27);
  • інформаційно-бібліографічний відділ;
  • науково-методичний відділ;
  • відділ комплектування фондів та каталогізування документів;
  • відділ зберігання та реставрації документів;
  • сектор інформаційних технологій та електронних ресурсів;
  • адміністрація.

До послуг користувачів — центр вільного доступу до Інтернету (вул. Відінська, 13) та віртуальний читальний зал (вул. С.Петлюри,27). Тут бібліотека пропонує безкоштовні послуги:

  • пошук у мережі Інтернет;
  • навчання основам комп'ютерної грамотності та безпечної роботи в Інтернеті;
  • спілкування в соціальних мережах;
  • відкриття власної електронної скриньки;
  • користування Скайпом;
  • знайомство з відео-фотохостингом;
  • допомога в написанні та оформленні рефератів;
  • консультації щодо освітніх ресурсів Інтернету;
  • допомога у створенні слайдових презентацій;
  • використання ресурсів Інтернету для цікавого дозвілля;
  • сканування та копіювання електронних документів на інші носії інформації;

Для дітей у бібліотеці працює цілий ряд клубів та гуртків за інтересами: превентивний лекторій «Абетка безпеки від бібліотеки», пізнавальна читальня «Розумійко», клуб цікавих зустрічей «Дотик» та клуб сімейного дозвілля «Нінтешк@», краєзнавчі студії «Відчуй, що це земля твоя», фольклорно-етнографічна вітальня «Бабусині обереги», творчі студії «Кольорові намистинки» та клуб логічних розваг «Мудограйлик».

Фонди[ред. | ред. код]

Фонд бібліотеки становить близько 140 тис. примірників. З них: більше 120 тис. прим. — книги; більше 15 тис. прим. — періодичні видання; близько 7 тис. прим. — аудіовізуальні видання; близько 400 — електронні видання. У бібліотеці найбільш повне в області зібрання книг для дітей рівненських авторів. Щорічно бібліотека передплачує в середньому 100 назв газет та журналів, серед яких близько 50 назв — на допомогу навчально-виховному процесу в школі.

Проекти[ред. | ред. код]

«Через маленьку книгу — у великий світ» — цільова комплексна програма діяльності, спрямована на залучення до читання, сприяння соціальній адаптації дітей-сиріт та інвалідів дошкільного та молодшого шкільного віку через співпрацю з дитячими садками для дітей з особливими потребами, навчально-реабілітаційним центром «Особлива дитина», спеціальним дошкільним дитячим будинком. «Бібліотека йде до Вас» — для пацієнтів дитячого відділення Рівненського обласного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення. «Відомі рівняни читають дітям»  — в рамках Національного проекту «Україна читає дітям». «Літо на книжковій галявині»— організація змістовного, цікавого і комфортного дозвілля дітей під час літніх канікул. «Нінтешк@» — створення клубу сімейного дозвілля, де можна грати в суперсучасні рухливі комп'ютерні ігри за допомогою ігрових приставок Nintendo Wii — за підтримки програми "Бібліоміст. «Маловідомі архітектурні пам'ятки Рівного»  — популяризація пам'яток архітектури місцевого значення за підтримки Українського культурного фонду.

Посилання[ред. | ред. код]

Сайт бібліотеки
БібліоHouse
Сторінка бібліотеки у Facebook
Сайт інформаційно-бібліографічного відділу бібліотеки