Український культурний фонд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Український культурний фонд
(УКФ)
Logo of the Ukrainian Cultural Foundation.svg Франка Івана вул., 19 DSC 5459.JPG
Будівля Міністерства Культури України в Києві по вулиці Івана Франка, 19 (юридична адреса Українського культурного фонду)
Загальна інформація
Країна Україна Україна
Дата створення 2017
Керівництво діяльністю здійснює Logo of Ministry of Culture of Ukraine.svg Міністерство культури України
Штаб-квартира Юридична: Київ, 01601, вул. Івана Франка, 19
Фізична: Київ, 01010, вул. Лаврська, 10-12
Відповідальний міністр Ткаченко Олександр Владиславович
Голова Мудрак Лариса Михайлівна
Виконавчий директор Берковський Владислав Георгійович
Код ЄДРПОУ 41436842
ucf.in.ua

Український культурний фонд (УКФ) — державна установа, створена у 2017 році, на підставі відповідного Закону України, з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості й суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Діяльність фонду, згідно з чинним законодавства, спрямовується та координується Міністерством культури України.

Історія створення[ред. | ред. код]

Ідея створення Українського культурного фонду була висловлена Євгеном Нищуком на початку 2017 року і мотивувалась бажанням «урівняти в доступі до ресурсів культурно-мистецьких організацій бюджетного і небюджетного секторів», а також позбавити міністерство «непритаманних йому функцій розподілу коштів між гравцями культурного простору»[1].

Робочою групою Ради реформ при Адміністрації Президента України було напрацьовано відповідний законопроект, який підтримав Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності. У 2017 році було прийнято Закон «Про Український культурний фонд», а у 2018 році було виділено бюджет на його діяльність.

Український культурний фонд розпочав свою роботу у 2018 році, коли зібралася команда з представників культури різних секторів та розробили стратегію напрямків роботи на три роки. Фонд налічує 10 програм, які дозволяють підтримувати інноваційні культурні продукти, а не лише проєкти, що існують давно.

Аналізуючи ситуацію, команда розуміла, що в першу чергу потрібно було вирішувати проблеми, які вже були наявні в кожному секторі. Наприклад, в Україні створюють масштабні події ‒ ГогольFest, кінофестиваль «Відкрита ніч», фестиваль актуальної анімації Linoleum, які стали відомими за межами країни. Для того, щоб вони продовжували отримувати визнання, потрібно розробляти іноземну промоцію та комунікацію. При цьому, важливо підтримувати участь українців у знакових подіях за кордоном, тому Український культурний фонд надає у таких випадках кошти на логістичні витрати: транспорт, проживання тощо.

У 2019 році  було втілено 432 проєкти. Це була підтримка як великих фестивалів, типу BookForum у Львові та Одеського міжнародного кінофестивалю, так і промоція українського кінопродукту в селищах Миколаївської області, де немає кінотеатру і можливості дивитися вітчизняні фільми. Підтримали кінотеатр на колесах з презентацією за участю українських акторів, продюсерів та режисерів.

Вже з 2021 року УКФ буде розробляти нову 7-річну стратегію. На основі опитування споживачів культурного контенту, фонд буде створювати нові цілі та плани на формування якісного культурного простору в країні[2].

Законодавчі повноваження[ред. | ред. код]

23 березня 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про Український культурний фонд», який вичерпно регламентує широкий спектр його повноважень.[3]

Положення про Український культурний фонд затверджено наказом Міністерства Культури від 01.03.2018 № 174.[4]

Місія[ред. | ред. код]

Культивувати та популяризувати культуру в Україні, яка породжуватиме та розповсюджуватиме в суспільстві спільні для народу цінності. Зберегти культурну спадщину та розвинути українську культуру в контексті актуальних світових тенденцій[5].

Сектори підтримки з боку Українського культурного фонду[ред. | ред. код]

  • Аудіовізуальне мистецтво (кіно, телебачення, відео-арт, диджитал-арт, нові медіа, відеоігри, віджеїнг);
  • Культурні та креативні індустрії (фестивалі та заходи, культурні й креативні простори, креативне підприємництво, інновації);
  • Перформативне та сценічне мистецтво (театр, балет, танець, цирк, музичні вистави (мюзикл, опера), перформанс, геппенінг);
  • Візуальне мистецтво (живопис, графіка, мозаїка, естамп, інсталяція, плакат, літографія, муралізм, стріт-арт, ленд-арт, скульптура, фотографія, паблік-арт);
  • Візуальне мистецтво (живопис, графіка, мозаїка, естамп, інсталяція, плакат, літографія, муралізм, стріт-арт, ленд-арт, скульптура, фотографія, паблік-арт)
  •  Культурна спадщина (бібліотеки, музейна справа, архіви, ремесла, матеріальна та нематеріальна культурна спадщина)
  • Література та видавнича справи (книги, періодика, журнали, друковані ЗМІ, літературні фестивалі)
  •  Аудіальне мистецтво (жива/відтворена музика, саунд-арт, радіо)[6]

Основні принципи діяльності[ред. | ред. код]

Діяльність Українського культурного фонду ґрунтується на принципах:

  • гуманізму;
  • толерантності;
  • свободи творчості;
  • демократичності та прозорості прийняття рішень;
  • забезпечення змагальності та рівності умов для інтелектуального, творчого розвитку людини та суспільства;
  • інноваційності;
  • підзвітності, відповідальності за результати діяльності перед державою та суспільством;
  • запобігання конфлікту інтересів під час організації конкурсного відбору та фінансування проектів;
  • забезпечення рівних можливостей отримання підтримки Українського культурного фонду фізичними особами, юридичними особами незалежно від форми власності;
  • забезпечення культурного розмаїття;
  • партнерства держави та громадянського суспільства у питаннях національно-культурного розвитку;
  • дотримання авторських і суміжних прав.

Мета[ред. | ред. код]

  • сприяння реалізації державної політики у сферах культури та мистецтв, розвиткові сучасних напрямів культурної і мистецької діяльності, виробленню конкурентоспроможного на світовому ринку вітчизняного (національного) культурного продукту;
  • експертний відбір, фінансування та моніторинг виконання проектів, реалізація яких забезпечується за підтримки Українського культурного фонду;
  • стимулювання розроблення інноваційних проектів;
  • підтримка реалізації міжнародних проектів;
  • сприяння збереженню, актуалізації і популяризації національного культурного надбання;
  • підтримка мистецьких дебютів, стимулювання творчої праці діячів культури і мистецтва, зокрема молодих митців;
  • популяризація української культури та мистецтв, формування позитивного іміджу України у світі;
  • підтримка культурних проектів української діаспори;
  • задоволення культурних потреб громадян України, які проживають за кордоном;
  • підтримка культурних та інформаційних програм міжнародного співробітництва.

Основні повноваження[ред. | ред. код]

  • визначає за погодженням з Міністерством культури України пріоритетні напрями здійснення Українським культурним фондом підтримки розвитку вітчизняної культури і мистецтв, просування інтересів України у світі;
  • визначає критерії конкурсного відбору проектів, реалізація яких здійснюватиметься за підтримки Українського культурного фонду;
  • оприлюднює порядок подання Українському культурному фонду пропозицій щодо підтримки творчих проектів;
  • створює і веде реєстр проектів, поданих до Українського культурного фонду з пропозиціями про їх підтримку, та оприлюднює його у формі відкритих даних відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації»;
  • надає гранти юридичним особам незалежно від форми власності, гранти та стипендії фізичним особам, здійснює інші види підтримки проектів, визначені Положенням про Український культурний фонд;
  • забезпечує прозоре, цільове та ефективне використання коштів Українського культурного фонду;
  • одержує та аналізує звіти про виконання проектів, реалізованих за підтримки Українського культурного фонду;
  • інформує громадськість про діяльність Українського культурного фонду та реалізовані за його підтримки проекти;
  • взаємодіє з питань, віднесених до компетенції Українського культурного фонду, з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, міжнародними організаціями, а також із представниками громадянського суспільства.
  • вносить Міністерству культури України, на підставі досвіду, отриманого під час реалізації проектів, пропозиції щодо вдосконалення реалізації державної політики та законодавства у сферах культури та мистецтв.

Керівництво[ред. | ред. код]

Голова фонду[ред. | ред. код]

Фонд очолює на громадських засадах голова, що згідно з чинним законодавством, мусить бути фахівцем у сфері культури, мати бездоганну ділову репутацію, високий суспільний авторитет, вільно володіти державною мовою, володіти іноземною мовою — однією з офіційних мов Ради Європи.

Він призначається Міністром культури, після його офіційного обрання членами Наглядової ради фонду.

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Посада для першої леді («Схеми» - Випуск № 165)

Першою головою Українського культурного фонду 19 січня 2018 року призначена Марина Порошенко, кандидат медичних наук, дружина п'ятого Президента України Петра Порошенка[7]. У 2007 році вона закінчила з відзнакою Національну академію керівних кадрів культури і мистецтв за спеціальністю «Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво» і здобула кваліфікацію «мистецтвознавець-експерт»[8]. Призначення М. Порошенко стало предметом журналістського розслідування Радіо Свобода «Схеми».

16 грудня 2019 року М. Порошенко написала заяву про звільнення з посади голови УКФ[9]. .

З 1 лютого по 9 квітня 2021 року на посаді голови УКФ працював Михайло Захаревич, генеральний директор-художній керівник театру ім. Франка[10][11][12][13].

14 квітня 2021 року Головою фонду призначена Лариса Мудрак[14]. 7 червня Мудрак, пропрацювавши на цій посаді менш як два місяці, подала у відставку через, як вона пояснила, «кризу у Фонді, яка розпочалася задовго до її приходу»[15]. Мудрак повідомила про конфлікт із Наглядової радою Фонду і заявила, що вимагає її «перезавантаженя шляхом самовідведення»[16].

Виконавчий директор[ред. | ред. код]

Безпосереднє організаційно-фінансове керівництво фондом, згідно з законодавством, здійснює виконавчий директор, який обирається Наглядовою Радою фонду на відкритих конкурсних засадах, після чого він підписує трудовий контракт з Міністерством культури України.

7 лютого 2018 року, в результаті проведеного відкритого конкурсу та голосування членів Наглядової ради фонду, його Виконавчим директором обрано Юлію Федів[17][18]. До цього часу Юлія Федів працювала Керівником Національного бюро програми Європейської комісії «Креативна Європа» в Україні[19][20]. 8 лютого 2018 року Міністерство культури уклало з нею трирічний контракт щодо виконання відповідальних державних службових обов'язків по керівництву фондом[21].

27 квітня 2021 року виконавчим директором фонду обраний Берковський Владислав Георгійович[22].

Проєкти[ред. | ред. код]

Впродовж 2018-2020 років 859 грантоотримувачів реалізували свої проєкти за підтримки УКФ. З них 18 - тричі[23].

Сектори 2018[24] 2019[25] 2020[23]
Подано заявок 716 2059 2592
З них реалізовано 298 432 278
Сектори Аудіовізуальне мистецтво 77 147 47
Культурна спадщина 62 66 58
Перформативне (сценічне) мистецтво 42 50 31
Культурні та креативні індустрії 42 63 57
Література і видавнича справа 30 46 22
Візуальне мистецтво 20 30
Аудіальне мистецтво 17 22
Дизайн і мода 8 8 12
Фінансування

(млн грн)

Спрямовано на фінансування проєктів 139,4[26] 497,9[27] 248,69[28]
Загальний бюджет 153,7[26] 572,1[29] 907,1[30]

Скандали[ред. | ред. код]

Конфлікт зі спілкою концертої індустрії[ред. | ред. код]

Наприкінці головування Юлії Федів на фонд почався системний тиск, одним із найяскравіших епізодів якого стала кампанія членів партії «Голос» проти нібито порушень під час підтримки ґрантових проєктів[31].

Один із засновників спілки — спонсор партії партієць «Голосу» Максим Шульженко звинуватив УКФ у непідтримці концертної індустрії і нібито порушеннях. Незабаром його однопартієць, депутат Ярослав Железняк написав заяву у НАБУ щодо неправомірної витрати коштів фондом (не дочекавшись офіційної відповіді УКФ). Втім, незабаром відбулася зустріч депутата й керівників фонду, на якій вони досягли порозуміння, а депутат відкликав заяву, визнавши, що одна з основних проблем полягала у недосконалості законодавства.

В той же час, цей інцидент трапився безпосередньо перед виборами нового/ї директора/ки УКФ. Попри те, що Юлія Федів мала намір подаватися на другий термін, після цієї події вона в останній момент відмовилася від переобрання. В результаті жоден кандидат/ка не виявив/ла достатньої компетентності й не набрав/ла достатньої кількості балів для обрання. Обрати директора УКФ вийшло лише з другого разу.

Скандал із наглядовою радою УКФ[ред. | ред. код]

У травні 2021 наглядова рада вперше в історії втрутилася в процес конкурсного відбору та прийняла рішення не підтримувати значну частину проектів програм, і натомість профінансувати проекти, що за рішенням експертних рад мають меншу кількість балів і займають нижчі місця в рейтингу. З цього приводу низка культурних інституцій, зокрема Довженко-Центр, Мистецький арсенал, звернулися до президента В. Зеленського, Кабінету міністрів та Міністерства культури з проханням втрутитися у конфлікт із Українським Культурним Фондом і розпустити його Наглядову раду[32][33].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Нищук оголошує про створення Українського культурного фонду. Архів оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 20 січня 2018. 
  2. Український культурний фонд про стратегію, тренди та еміграцію митців. Bazilik Media (укр.). 19 лютого 2020. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 8 березня 2021. 
  3. Закон України «Про Український культурний фонд» на сайті Верховної Ради України. Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 6 лютого 2018. 
  4. Наказ Міністерства Культури від 01.03.2018 № 174. на сайті Українського культурного фонду Архівовано 30.11.2021, у Wayback Machine., pdf
  5. Український культурний фонд. ucf.in.ua (ua). Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 8 березня 2021. 
  6. Український культурний фонд. ucf.in.ua (ua). Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 8 березня 2021. 
  7. Марину Порошенко обрали Головою Українського культурного фонду /Укрінформ, 19.01.2018/. Архів оригіналу за 06.02.2018. Процитовано 05.02.2018. 
  8. Марина Порошенко продемонструвала свій диплом мистецтвознавця /Укрінформ, 07.02.2018/. Архів оригіналу за 08.02.2018. Процитовано 07.02.2018. 
  9. Марина Порошенко йде з поста глави Українського культурного фонду. www.segodnya.ua. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 16 грудня 2019. 
  10. Призначено голову Українського культурного фонду. ucf.in.ua (ua). Архів оригіналу за 10-02-2021. Процитовано 1 лютого 2021. 
  11. Керівником Українського культурного фонду призначили Михайла Захаревича (ua). «ЛІГА.net». 1 лютого 2021. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 2021-2-03. 
  12. Призначено голову Українського культурного фонду. Архів оригіналу за 10-02-2021. Процитовано 01-12-2021. 
  13. Голова Наглядової Ради УКФ склав повноваження Архівовано 07-06-2021 у Wayback Machine. (9 березня 2021)
  14. Ларису Мудрак призначено головою УКФ /Сайт МКІПУ, 14.4.2021/. Архів оригіналу за 14.04.2021. Процитовано 14.04.2021. 
  15. Голова Наглядової ради УКФ Лариса Мудрак оголосила про відставку. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021. 
  16. Голова Наглядової ради УКФ Лариса Мудрак розповіла, чому написала заяву про відставку. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021. 
  17. Сайт Міністерства культури України, 07.02.2018. Архів оригіналу за 08.02.2018. Процитовано 07.02.2018. 
  18. Мінкультури представили обраного Виконавчого директора Українського культурного фонду /Урядовий портал-Сайт Кабінету Міністрів України, 07.02.2018/. Архів оригіналу за 20.08.2018. Процитовано 07.02.2018. 
  19. Юлія Федів, Еспресо, 06.08.2017. Архів оригіналу за 07.02.2018. Процитовано 07.02.2018. 
  20. Національне Бюро Креативна Європа в Україні. Архів оригіналу за 8 лютого 2018. Процитовано 7 лютого 2018. 
  21. З виконавчим директором Українського культурного фонду укладено трирічний контракт /Сайт Міністерства культури України, 08.02.2018/. Архів оригіналу за 09.02.2018. Процитовано 08.02.2018. 
  22. Виконавчим директором УКФ обрали Владислава Берковського /Укрінформ, 27.4.2021/. Архів оригіналу за 27.04.2021. Процитовано 27.04.2021. 
  23. а б Річний звіт УКФ 2020. ucf.in.ua. Архів оригіналу за 01-12-2021. Процитовано 01-12-2021. 
  24. фонд, Український культурний. УКФ презентує звіт діяльності за 2018 рік. ucf.in.ua (ua). Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 1 грудня 2021. 
  25. Кількість поданих заявок – 2059. ucf.in.ua. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 1 грудня 2021. 
  26. а б Звіт-2018, с.140
  27. Звіт-2019. с.25
  28. Звіт-2020, с.13
  29. Звіт-2019, с.21
  30. Звіт-2020, с.40
  31. Концертна індустрія звинуватила УКФ у порушеннях при видачі грантів. Що відбувається?. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 3 червня 2021. 
  32. Культурні інституції звернулись до президента та уряду із закликом втрутитись у ситуацію з УКФ. LB.ua. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021. 
  33. Скандал з відмовою фінансування в УКФ. Пів сотні представників культурної сфери написали відкритого листа Зеленському. nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 6 червня 2021. 

Джерела[ред. | ред. код]

Законодавчі акти[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]