Річковий вокзал (Ростов-на-Дону)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Річковий вокзал

47°12′47″ пн. ш. 39°42′37″ сх. д. / 47.21319444447177460° пн. ш. 39.71044444447177568° сх. д. / 47.21319444447177460; 39.71044444447177568Координати: 47°12′47″ пн. ш. 39°42′37″ сх. д. / 47.21319444447177460° пн. ш. 39.71044444447177568° сх. д. / 47.21319444447177460; 39.71044444447177568
Країна  Росія
Розташування Ростов-на-Дону
Берегова вулиця[d]
Тип гавань і river stationd

Річковий вокзал. Карта розташування: Росія
Річковий вокзал
Річковий вокзал
Річковий вокзал (Росія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Річковий вокзал Ростова-на-Дону — комплекс будівель і споруд, призначених для обслуговування пасажирів річкового транспорту, розташований в центрі міста на Береговій вулиці. Вокзальний комплекс включає в себе будівлі пасажирського терміналу та одинадцятиповерхового готелю (давно використовується під офіси), причальну стінку з пристанями, що простягнулася майже на кілометр від Ворошиловського мосту до Халтуринського провулка. У пасажирському терміналі є зал очікування, каси, медпункт, кафе, магазини, офіси туристичних агентств і супермаркет[1]. Ширина Дону біля річкового вокзалу варіюється від 160 до 205 м. Ростовський річковий вокзал є структурним підрозділом Ростовського морського торговельного порту.

Історія[ред. | ред. код]

Ростовський порт був заснований в 1750 році і відразу, завдяки своєму розташуванню поблизу місця впадіння Дону в Азовське море, перетворився на центр міжнародної торгівлі на півдні Російської імперії. На початку XX століття порт Ростов став одним з найбільших портів Азово-Чорноморського басейну. Успішність перевалки вантажів була обумовлена наявністю транспортної розв'язки залізниця–річка–море. під час навігації 1912 року загальна кількість суден, що зайшли в порт досягла 7 тисяч, з яких близько 40 % — річкових, вантажообіг при цьому досяг майже 3 млн тонн. До порту були приписані 176 судів. Обслуговування в порту здійснювали 102 судна. Під час розведення залізничного мосту, тоді ще поворотного, в тому році прослідувало понад 11 тисяч судів[2].

Компанії та напрямки[ред. | ред. код]

Круїзи з Ростова-на-Дону виконуються до Азова, Константиновська, Романовська, Єйська, Волгограда, Астрахані, Казані, Самари, Саратова. Найбільша судноплавна компанія, що використовує Ростовський річковий вокзал — «ВодоходЪ»[3][неавторитетне джерело]. Двопалубні теплоходи типу «Москва» здійснюють нетривалі водні екскурсії по Дону в межах міста, а також в Азов і станицю Старочеркаську[4].

Архітектура[ред. | ред. код]

Комплекс будівель річкового вокзалу побудований за проєктом московського архітектора Ю. Кубасова, ростовського архітектора Ю. Алексєєва (нині — співробітника Ростовського архітектурного інституту) і інженерів М. Соколова та М. Мурованого в 1977 році. Силует пасажирського терміналу динамічно поєднує великі площини зі скла і бетону, наскрізні галереї та перехідні пандуси-трапи. Витягнута по горизонталі будівля образно перегукується з конфігурацією пасажирських теплоходів. Це світосприйняття посилюється тим, що одинадцятиповерховий готель, що входить до комплексу річкового вокзалу, за задумом авторів, має нагадувати капітанський місток. Блоки з дев'яти готельних номерів з трапецієподібними бічними стінами-пілонами, що висять на гігантських кронштейнах, створюють враження легкості й динамічності[5].

Галерея[ред. | ред. код]

Панорама речного вокзала

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Речной вокзал в Ростове-на-Дону (рос.). Rutraveller. Архів оригіналу за 11 січня 2017. Процитовано 19 квітня 2021.
  2. Морской порт Ростов-на-Дону: становление и развитие (рос.). Морские вести России. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 19 квітня 2021.
  3. Ростов-на-Дону (рос.). Водоходъ. Архів оригіналу за 8 липня 2017. Процитовано 19 квітня 2021.
  4. Расписание речных судов. Ростов-на-Дону (рос.). Транспорт Ростова-на-Дону. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 19 квітня 2021.
  5. Советская архитектура 60-80-х гг (рос.). Rostov-Region. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 19 квітня 2021.