Савицька Ольга
| Савицька Ольга | |
|---|---|
| Народився | 6 жовтня 1885 |
| Помер | 23 жовтня 1971 (86 років) |
Ольга Сави́цька (6 жовтня 1885, Перемишль — 23 жовтня 1971, Львів) — галицька педагогиня, науковий працівник Львівського Державного музею етнографії та художнього промислу АН УРСР.
Життєпис[ред. | ред. код]
Ольга Савицька народилася у Перемишлі в сім'ї дрібних міщан Іллі та Катерини (з дому Сарабай) Савицьких. У родині Савицьких, крім Ольги, були ще діти:
- старший син Йосиф (1981 — 1943) став греко-католицьким священником і вніс вклад у розвитик культури Стрийщини;
- дочка Стефанія (1891 — 1977) українська громадська діячка, активістка жіночого руху, економіст, дружина Михайла Матчака;
- дочка Марія (†24.III. 1958).
З 1900 до 1910 року вчителювала в Перемишльській школі імені Маркіяна Шашкевича. Пізніше до 1913 року викладала малювання та каліграфію в Українському інституті для дівчат у Перемишлі.
Після війни переїхала до Львова, де проживала із сестрою Марією в квартирі на партері в будинку, який вибудував й тривалий час в якому проживав громадський діяч, етнограф, педагог і публіцист Володимир Шухевич. Працювала науковим співробітником у Львівському державному музеї етнографії й художнього промислу АН УРСР.
Ольга Савицька була близькою приятелькою сестер Олени та Ольги Кульчицьких.
Активно спричинилася до перепоховання Михайла Матчака, чоловіка своєї сестри Стефанії, військового і політичного діяча (УСС, УВО), публіциста, книговидавця, який помер у радянському концтаборі в Казахстані. Родині вдалося з великими труднощами викупити тіло померлого і поховати на Личаківському цвинтарі.
Ольга Савицька померла у Львові 23 жовтня 1971 року і похована на Личаківському цвинтарі у спільній могилі з сестрою Марією поруч з могилою Михайла Матчака.
Джерела[ред. | ред. код]
- Любомир Криса, Роман Фіголь. Личаківський некрополь. Путівник. —Львів, 2006.С. —294.