Самуель Льорка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Самуель
Особисті дані
Повне ім'я Самуель Льорка Рьполь
Народження 26 квітня 1985 (39 років)(19850426)
  Аліканте, Іспанія
Зріст 1,87 m (6 ft 2 in)
Вага 81 кг
Громадянство  Іспанія
Позиція Центральний захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Еркулес
Номер 5
Юнацькі клуби
1993–1996
1996–2004
Сан Блас Альто
Еркулес
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2004–2006 Hércules B ()
2005–2006   Алоне ()
2006–2007 Ельче Б 42 ( 6)
2007–2011 Ельче 130 ( 3)
2011–2012 Еркулес 39 ( 5)
2012–2015 Сельта 1 ( 0)
2014   Алавес 18 ( 1)
2014–2015   Вальядолід 20 ( 0)
2015–2016 Вальядолід 18 ( 1)
2016–2017 Расінг 39 ( 3)
2017– Еркулес 79 ( 6)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 13 жовтня 2019.

 

Самуель Льорка Рьполь (ісп. Samuel Llorca Ripoll; 26 квітня 1985, Аліканте) — іспанський футболіст, захисник клубу «Еркулес» (Аліканте).

Біографія[ред. | ред. код]

Самуель почав займатися футболом, вступивши 1993 року до футбольної школи «Сан-Блас», де провів три роки, після чого перейшов до клубу «Еркулес». 2004 року гравця перевели до дорослої команди. Упродовж одного сезону він грав за «Еркулес Б», а потім перейшов до «Ельче», де також грав за резервний склад. 9 червня 2007 року Самуель дебютував у першій команді в домашньому матчі проти клубу «Кастельйон», що завершився виграшем 1:0. У сезоні 2007/08 футболіст закріпився в основному складі й незабаром одержав пропозиції з-за кордону, від англійських «Шеффілд Юнайтед» і «Фулхем». Переговори завершилися нічим, і іспанець продовжив грати в «Ельче»[1].

2011 року на правах вільного агента Самуель перейшов до «Еркулеса», що виступав тоді в Сегунді[2]. У сезоні 2011/12 він непогано себе проявив, відігравши 40 офіційних матчів, відзначившись 5-ма забитими м'ячами[3]. У підсумку, 2012 року гравця за 400 тисяч євро придбала «Сельта», що пробилася до Прімери[4].

У складі «Сельти» відіграв лише 2 офіційні матчі. 2014 року його віддали спочатку до «Алавеса» а потім до іспанського «Вальядоліда»[5].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]