Самуїл Готліб Гмелін
Самуїл Готліб Гмелін | |
---|---|
нім. Samuel Gottlieb Gmelin | |
![]() | |
Народився |
4 липня 1744[1][2][3] Тюбінген, Німеччина |
Помер |
27 липня 1774[4][2][3] (30 років) Akhmedkentd, Кайтагський район, Дагестанська АРСР, Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка |
Країна |
![]() |
Діяльність | мандрівник-дослідник, птерідолог, орнітолог, ботанік, лікар, викладач університету |
Галузь | ботаніка |
Alma mater | Тюбінгенський університет |
Науковий керівник | Йоганн Ґеорґ Ґмелін |
Вчителі | Йоганн Ґеорґ Ґмелін і Philipp Friedrich Gmelind[5] |
Знання мов | німецька[1] |
Заклад | Санкт-Петербурзький державний університет |
Членство | Російська академія наук і Петербурзька академія наук |
Самуїл Готліб Гмелін (23 липня 1745 — 27 липня 1774) — учений, природознавець-мандрівник. Німець за походженням. Член Петербурзької АН (1767).
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
Народився в м. Тюбінген (Німеччина). Жив із 1767 року у Російській імперії, куди був запрошений як учений. У 1768–74 роках за дорученням академії здійснив подорож по Південній Росії та Кавказу, досліджував басейн Дону, пониззя Волги, узбережжя Каспійського моря, Кавказ і степову Україну. Матеріали узагальнив у 4-томнику «Подорож по Росії для дослідження трьох царств природи» (опубл. 1770–84 німецькою мовою; російський переклад 1771–85), який є цінним історико-географічним, економічним та етнографічним джерелом для вивчення згаданих територій. У ньому містяться також цікаві відомості про природу, даються описи тваринного світу. У 4-му томі, опублікованому 1784, вміщено щоденник останньої подорожі Гмеліна та його біографія. На основі зібраного під час подорожі по Російській імперії лексичного матеріалу він склав «Російсько-турецько-персько-гилянський глосарій» (бл. 200 слів). Помер у Дагестані, на Північному Кавказі.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Proleksis enciklopedija — 2009.
- ↑ а б Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — Leksikografski zavod Miroslav Krleža, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
- ↑ Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Математична генеалогія — 1997.
- ↑ IPNI. S.G.Gmel..
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Пінчук Ю. А. Гмелін Самуель Готліб // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 126. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
Посилання[ред. | ред. код]
- Ґмелін Самуель Ґотліб // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 295. — 1000 екз.
|
- Народились 4 липня
- Народились 1744
- Уродженці Тюбінгена
- Померли 27 липня
- Померли 1774
- Померли в Росії
- Випускники Тюбінгенського університету
- Науковці Санкт-Петербурзького університету
- Автори ботанічних таксонів
- Німецькі природознавці
- Німецькі ботаніки
- Дійсні члени Санкт-Петербурзької академії наук
- Німецькі мандрівники