Самуїл Готліб Гмелін

Самуїл Готліб Гмелін
нім. Samuel Gottlieb Gmelin
Народився	4 липня 1744; Тюбінген, Німеччина
Помер	27 липня 1774 (30 років); Akhmedkentd, Кайтагський район, Дагестанська АРСР, Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка
Країна	Російська імперія
Діяльність	мандрівник-дослідник, птерідолог, орнітолог, ботанік, лікар, викладач університету
Галузь	ботаніка
Alma mater	Тюбінгенський університет
Науковий керівник	Йоганн Ґеорґ Ґмелін
Вчителі	Йоганн Ґеорґ Ґмелін і Philipp Friedrich Gmelind
Знання мов	німецька
Заклад	Санкт-Петербурзький державний університет
Членство	Російська академія наук і Петербурзька академія наук
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

S.G.Gmel. є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Самуїл Готліб Гмелін.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI). ^[6]

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гмелін.

Самуїл Готліб Гмелін (23 липня 1745(17450723) — 27 липня 1774) — учений, природознавець-мандрівник. Німець за походженням. Член Петербурзької АН (1767).

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Народився в м. Тюбінген (Німеччина). Жив із 1767 року у Російській імперії, куди був запрошений як учений. У 1768–74 роках за дорученням академії здійснив подорож по Південній Росії та Кавказу, досліджував басейн Дону, пониззя Волги, узбережжя Каспійського моря, Кавказ і степову Україну. Матеріали узагальнив у 4-томнику «Подорож по Росії для дослідження трьох царств природи» (опубл. 1770–84 німецькою мовою; російський переклад 1771–85), який є цінним історико-географічним, економічним та етнографічним джерелом для вивчення згаданих територій. У ньому містяться також цікаві відомості про природу, даються описи тваринного світу. У 4-му томі, опублікованому 1784, вміщено щоденник останньої подорожі Гмеліна та його біографія. На основі зібраного під час подорожі по Російській імперії лексичного матеріалу він склав «Російсько-турецько-персько-гилянський глосарій» (бл. 200 слів). Помер у Дагестані, на Північному Кавказі.

Див. також[ред. | ред. код]

Список ботаніків за скороченням

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ ^а ^б Proleksis enciklopedija — 2009.
d:Track:Q3407324
↑ ^а ^б Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — Leksikografski zavod Miroslav Krleža, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
d:Track:Q1264934 d:Track:Q429032 d:Track:Q18446 d:Track:Q1789619
↑ Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ Математична генеалогія — 1997.
d:Track:Q829984
↑ IPNI. S.G.Gmel..

Джерела та література[ред. | ред. код]

Пінчук Ю. А. Гмелін Самуель Готліб // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 126. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.

Посилання[ред. | ред. код]

Ґмелін Самуель Ґотліб // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 295. — 1000 екз.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb10586059s_Ідентифікатор_BNF]:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-1] а ^б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q615699"_data-entity-id="Q3407324">[[:hr:Opća_i_nacionalna_enciklopedija|Proleksis_enciklopedija]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2009.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q3407324]]</div>-2] а ^б Proleksis enciklopedija — 2009.
d:Track:Q3407324

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q5292"_data-entity-id="Q1789619"><i_class="wef_low_priority_links">[[:hr:Dalibor_Brozović|Brozović&nbsp;D.]],_[[:hr:Tomislav_Ladan|Ladan&nbsp;T.]]</i>_[[:Хорватська_енциклопедія|Hrvatska_enciklopedija]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Лексикографічний_інститут_імені_Мирослава_Крлежі|Leksikografski_zavod_Miroslav_Krleža]],_1999._—_9272&nbsp;с._—_ISBN_978-953-6036-31-8</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1264934]][[d:Track:Q429032]][[d:Track:Q18446]][[d:Track:Q1789619]]</div>-3] а ^б Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — Leksikografski zavod Miroslav Krleža, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
d:Track:Q1264934 d:Track:Q429032 d:Track:Q18446 d:Track:Q1789619

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_Ідентифікатор_BNF:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-4] Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q33270056"_data-entity-id="Q829984">Математична_генеалогія<span_class="wef_low_priority_links">_—_1997.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q829984]]</div>-5] Математична генеалогія — 1997.
d:Track:Q829984

[6] IPNI. S.G.Gmel..

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]