Сарич
.jpg)
| Сарич крим. Sarıç | |
 | |
| Країна |  Україна
|
| Регіон | Севастополь |
| Акваторії, що омивають | Чорне море |
| Координати | 44°23′14″ пн. ш. 33°44′17″ сх. д. / 44.38722° пн. ш. 33.73806° сх. д. |
  Сарич | |
| |
Сарич на Вікісховищі
| |
|---|---|
Координати: 44°23′14″ пн. ш. 33°44′17″ сх. д. / 44.38722° пн. ш. 33.73806° сх. д.
Са́рич (крим. Sarıç) — мис в південно-західній частині Криму, входить до складу території Севастополя за адміністративним відношенням. Найпівденніша точка України та Кримського півострова.
Загальний опис[ред. | ред. код]
Найбільш поширеною є думка, що назва походить від характерного кольору оточуючих гір — Сарич дослівно з тюркських мов означає «тканий золотом». Давні греки називали цей мис Кріу-Метопон (Баранячий лоб). 1898 року на мисі Сарич було збудовано маяк, що існує й донині. Світло маяка вночі видно за 17 морських миль (40 км) від берега.
Мис Сарич знаходиться між Ласпінською бухтою та Форосом. За 5 км від мису Сарич знаходиться селище Форос, відстань до центру Севастополя — 30 км, до Ялти — близько 40 км. Відстань від мису Сарич до мису Керемпе на Анатолійському узбережжі Туреччини (найпівнічнішої точки Туреччини) — ≈263 км (142 милі). Це найвужче місце у Чорному морі.
Складається з вапняків. Схід часто опускається до моря у вигляді величезних вапнякових брил (кам'яних «хаосів»). На схилах — розріджений ліс з ялівця високого, (вік 300—500 років), дуба пухнастого, граба східного, фісташки туполистої; в підліску — мускус понтійський, ладан кримський. Крім того, тут росте грабинник, держидерево, жасмин кущовий, іглиця понтійська та інші дерева і чагарники. Росте 2000-річний екземпляр ялівця.
Навколо маяка, починаючи з 2005 року, точиться суперечка між Україною та Росією. З серпня 2005 маяк окуповано російськими військовослужбовцями.[1] Незважаючи на рішення Господарського суду Севастополя про те, що Росія має повернути Україні 77 гідрографічних об'єктів (В тому числі — маяк на мисі Сарич), російські війська до сих пір незаконно утримують маяк.[2]
29 травня 2013 року члени робочої групи Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації на чолі з Едуардом Леоновим прибули на маяк, аби проконтролювати дотримання вимог приватизації житла громадянами України у Севастополі, зокрема на території маякових містечок, однак представники ЧФ РФ перешкодили народним депутатам та журналістам у здійсненні їхніх повноважень та реалізації громадянських прав.[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 березня 2007. Процитовано 17 грудня 2006.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 березня 2007. Процитовано 17 грудня 2006.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ «Свобода» заявляє про перешкоджання представниками ЧФ РФ роботі членів Спеціальної контрольної комісії ВР.
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Байцар Андрій. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. Львів. нац. ун-т імені І. Франка. — Львів. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — 224 с.
- Байцар Андрій. Географія Криму.: навч.-метод. посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — с. 301
- Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.