Ласпі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ласпі
Бухта Ласпі згори
44°25′07″ пн. ш. 33°42′20″ сх. д. / 44.41861° пн. ш. 33.70556° сх. д. / 44.41861; 33.70556Координати: 44°25′07″ пн. ш. 33°42′20″ сх. д. / 44.41861° пн. ш. 33.70556° сх. д. / 44.41861; 33.70556
МореЧорне море
Прибережні країниУкраїна Україна
РегіонКрим
Площа18,4387 га
Вливаються
  • Абарка (річка)
  • Міста та поселенняСевастополь
    ідентифікатори і посилання
    GeoNames703361
    Ласпі. Карта розташування: Україна
    Ласпі
    Ласпі
    Ласпі (Україна)
    Ласпі. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
    Ласпі
    Ласпі
    Ласпі (Автономна Республіка Крим)
    Мапа
    CMNS: Ласпі у Вікісховищі

    Ласпі — бухта на Південному березі Криму, неподалік від Фороса у бік Севастополя. Обмежена мисом Сарич зі сходу і заповідником Айя — із заходу. Умовно має поділ на дві частини — Батилиман і Ласпі.

    Зупинка «Ласпі» знаходиться на тридцятому кілометрі траси Ялта-Севастополь, за 30 км від Севастополя і 40 від Ялти, від цієї зупинки йде дорога до самої бухти. Відстань від траси до безпосередньо Ласпі близько 5 км.

    Бухта отримала назву від грецького села Ласпі, яке знаходилось за декілька кілометрів на північ від бухти між горами Шабурла (545 м) та Мачук (624,7 м) вище сучасної траси Ялта-Севастополь.[1] Слово ласпі перекладається з грецької як бруд, багно (грец. Λάσπη 'бруд'). Місце, де знаходилося кримське село Ласпі, очевидно, відрізнялося багнистим, болотистим ґрунтом.[2]

    Географія

    [ред. | ред. код]
    Захід Сонця у бухті Ласпі

    Від західних і північних вітрів бухту захищає гора Куш-Кая (663 м), а від східних — гірський хребет Каланих-Кая (625 м) і гора Іллі, або Атанаса (739 м). Завдяки цьому для Ласпі характерний власний мікроклімат — в дикому вигляді росте рід субтропічних рослин і зустрічається багато реліктових і ендемічних видів. У Ласпі росте суничник дрібноплідний, ялівець високий, сосна Станкевича, півонія кримська занесені до Червоної книги, рідкісний мешканець кримських лісів піраканта яскраво-червона, іглиця понтійська, жасмин, ладанок. За даними вчених Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського з 36 видів орхідей Криму 16 орхідей виростають в урочищі Ласпі.[3] Серед них булатка довголиста, декількка видів зозулинців і рідкісна комперія Компера.

    Акваторія від Фороса до мису Айя — західного краю Ласпінської бухти, вважається однією з найбільш екологічно чистих в Чорному морі.

    Відпочинок

    [ред. | ред. код]

    Бухта Ласпі є традиційним курортом, який набув популярності ще за радянських часів. Вздовж берега йде півторакілометровий галечний пляж. Він поділений між місцевими санаторіями і облаштований. Там, де скелі підходять до самого берега, залишилися невеличкі дикі пляжи, які зазвичай використовують туристи.

    Популярною розвагою в Ласпі є підводне плавання, чому сприяють природні умови бухти — дуже чиста вода, багато каменів та скель на дні, оброслих водоростями та мідіями. За 300 метрів від Саричу на приблизно десятиметровій глибині розташований так званий «кам'яний сад» — скупчення каменів, що увтроюють справжній лабіринт з гротами та западинами.

    Археологія

    [ред. | ред. код]

    Раніше навколо Ласпі було багато джерел, а сама вона була густо заселена з часів палеоліту. Ласпі-7 відома стоянкою середньокам'яної доби.[4]

    На березі бухти колись знаходилося середньовічне місто[джерело?], від якого залишилися залишки будівель, стін та храмів. Однак в 1790 році стався сильний землетрус після якого більшість джерел висохли, після цього люди покинули Ласпі і бухта майже збезлюділа.

    Література

    [ред. | ред. код]
    • Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. Алексей Иванов. Ласпи. От Айя до Сарыча. Историко-географические очерки". ISBN 9668231260
    2. Отин Е. С. Топонимия приазовских греков: историко-этимологический словарь географических названий. Юго-Восток Лтд, 2002–208 с.
    3. [Дряхлов Николай Иванович. Природный символ Ласпи — орхидея Комперия Компера (рос.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 травня 2013. Дряхлов Николай Иванович. Природный символ Ласпи — орхидея Комперия Компера (рос.)]
    4. Археология Украинской ССР в 3-х тт (російська мова) . Т. 1. Киев. 1985. с. 85.