Форос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Форос
COA Foros, Krym.svg FLA Foros, Krym, Ukraine.svg
Герб Фороса Прапор Фороса
Форос
Форос
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Ялтинська міська рада
Рада Фороська селищна рада
Код КОАТУУ: 0111949700
Облікова картка Форос 
Основні дані
Статус від 1962 року
Площа 2.65 км²
Населення 1996 (на 2014 рік)[1]
Густота 753.21 осіб/км²
Поштовий індекс 98690
Телефонний код +380 654
Географічні координати 44°23′28″ пн. ш. 33°46′59″ сх. д. / 44.39111° пн. ш. 33.78306° сх. д. / 44.39111; 33.78306Координати: 44°23′28″ пн. ш. 33°46′59″ сх. д. / 44.39111° пн. ш. 33.78306° сх. д. / 44.39111; 33.78306
Висота над рівнем моря 32 м


Відстань
Найближча залізнична станція: Севастополь
До станції: 52 км
До райцентру:
 - фізична: 42 км
 - автошляхами: 40,8 км
До обл. центру:
 - фізична: 98 км
 - автошляхами: 97,6 км
Селищна влада
Адреса смт Форос, вул. Космонавтів, 3
Голова селищної ради Биков Анатолій Миколайович
Карта
Форос (Україна)
Форос
Форос
Форос (Автономна Республіка Крим)
Форос
Форос

Commons-logo.svg Форос у Вікісховищі

Форо́с (рос. Форос, крим. Foros) — селище міського типу в Україні, у складі Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим. Назва походить від грец. φορος — податок.

Розташоване в південно-західному районі Великої Ялти, за майже 41 км від м. Ялта (автошлях Н19), і за майже 98 км від м. Сімферополь, а також за 48 км від найближчої залізничної станції до м. Севастополя. У Форосі розташована найпівденніша точка України (44°23'11 пн. ш. і 33°46'38 сх. д.).[2]

Автостанція забезпечує автобусний зв'язок із містами Ялта і Севастополь.

Історія[ред.ред. код]

Фороська селищна рада
Вид на Форос і Фороську церкву з перевалу Байдарські ворота
Церква Воскресіння Христового над Форосом

На території сучасного Фороса з античних часів і до XV ст. існувало грецьке поселення з аналогічною назвою.

Після загарбання Криму Російською імперією землями Фороса володіли, змінюючи один одного, князі Потьомкін, Наришкін, Голіцин, граф Ігнатьєв.

За Переліком населених пунктів Таврійської губернії 1865 року, «Форос, 2 власницькі російські економії, при безіменних джерелах, за 39 верст від повітового міста, 11 верст від станової квартири, 3 двори, 8 мешканців, кордон прикордонної сторожі». За тодішнім адміністративним поділом Форос належав до 2-го стану Ялтинського повіту, після запровадження 1866 року волосного поділу — до Байдарської волості Ялтинського повіту.

Наприкінці XIX ст. власником Фороса став відомий чайний промисловець, московський купець першої гільдії Олександр Григоревич Кузнецов (18551895), який перетворив селище на зразковий маєток європейського типу. Він розбив на території селища відомий Фороський парк, який нині є пам'ятником садово-паркової архітектури загальнодержавного значення, збудував палацовий ансамбль, який зберігся до наших днів.

Інтер'єр головного палацу в стилі класицизму створювали художники XIX ст. — Клебер, Чагін, Маковський.

У 1892 р. над Форосом, на Червоній скелі, за проектом архітектора Г. Чагіна, коштом О. Г. Кузнецова, була побудована церква у візантійському стилі, що стала нині однією з візитівок Південного узбережжя Криму.

Перед більшовицьким переворотом останніми власниками Фороса були Ушкови, які збудували тут іподром, розвинули в селищі виноградарство і виноробство.

З 1922 р. Форос — курорт для лікування серцево-судинних захворювань, неспецифічних хвороб органів дихання, функціональних захворювань нервової системи. З 1962 р. — селище міського типу.

У Форосі — одна загальноосвітня школа, дитячий комбінат; амбулаторія; клуб, філіал музичної школи.

Курортні установи: санаторій, кемпінг, готель; відділення одного банку. У Форосі розташована дача «Тесселі», що стала знаменитою у зв'язку із серпневими подіями 1991 р., дача Михайла Горбачова.

У 2006–2008 рр. у Форосі проходив міжнародний шаховий турнір — «Форос». Спонсором виступав «АероСвіт». Місцеві майстри посіли найвищі місця.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
  2. Географія України — Крайні географічні точки

Література[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.