Форос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Форос
COA Foros, Krym.svg FLA Foros, Krym, Ukraine.svg
Герб Фороса Прапор Фороса
Форос
Форос
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Ялтинська міська рада
Рада Фороська селищна рада
Код КОАТУУ: 0111949700
Облікова картка Форос 
Основні дані
Статус з 1962 року
Площа 2.65 км²
Населення 1996 (на 2014 рік)[1]
Густота 753.21 осіб/км²
Поштовий індекс 98690
Телефонний код +380 654
Географічні координати 44°23′28″ пн. ш. 33°46′59″ сх. д. / 44.39111° пн. ш. 33.78306° сх. д. / 44.39111; 33.78306Координати: 44°23′28″ пн. ш. 33°46′59″ сх. д. / 44.39111° пн. ш. 33.78306° сх. д. / 44.39111; 33.78306
Висота над рівнем моря 32 м


Відстань
Найближча залізнична станція: Севастополь
До станції: 52 км
До райцентру:
 - фізична: 42 км
 - автошляхами: 40,8 км
До обл. центру:
 - фізична: 98 км
 - автошляхами: 97,6 км
Селищна влада
Адреса смт Форос, вул. Космонавтів, 3
Голова селищної ради Биков Анатолій Миколайович
Карта
Форос. Карта розташування: Україна
Форос
Форос
Форос. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Форос
Форос

Commons-logo.svg Форос у Вікісховищі

Форо́с (рос. Форос, крим. Foros) — селище міського типу в Україні, у складі Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим. Назва походить від грец. φορος — податок.

Розташоване в південно-західному районі Великої Ялти, за майже 41 км від м. Ялта (автошлях Н19), і за майже 98 км від м. Сімферополь, а також за 48 км від найближчої залізничної станції до м. Севастополя. У Форосі розташована найпівденніша точка України (44°23'11 пн. ш. і 33°46'38 сх. д.).[2]

Автостанція забезпечує автобусний зв'язок із містами Ялта і Севастополь.

Історія[ред.ред. код]

Фороська селищна рада
Вид на Форос і Фороську церкву з перевалу Байдарські ворота
Церква Воскресіння Христового над Форосом

На території сучасного Фороса з античних часів і до XV ст. існувало грецьке поселення з аналогічною назвою. Існує ряд версій походження назви - φάρος — маяк; φόρος — мито, податок. Вважаєтсья, що поселення було засноване греками ще у V ст. до н.е. У XIII-XV ст. тут існувала генуезька фортеця та факторія Форі (у документах 1360 р. - Фові). Це був важливий торговельний пункт. Тут був порт, ймовірно маяк. Це було значне поселення, яке стояло безпосередньо на березі моря. Проте поселення існували і на схилах, що прилягали до підніжжя Байдарської скелі. За 600-800 м на південний захід від підніжжя Фороської скелі було виявлено ще одне середньовічне поселення із залишками оборонної споруди. Поряд був могильник та церква. На схилах гори нижче сучасної Фороської церкви 1968 р. було виявлено залишки храму 13-15 століть розміром 7 на 4,5 м. Західніше залишків цього храму було виявлено могильник середньбовічного Форсоа та залишки ще одного храму розміром 5,7 на 8 метрів. 1475 р., при загарбанні Криму османами, генуезька факторія Форі була зруйнована.

Вважаєтсья, що наступні століття на місці Форі існувало крихітне село Форос.

Село Форос згадане у Камеральному описі Криму 1784 року як поселення Мангупського кадилика. Того ж року село увійшло до складу Сімферопольського повіту Таврійської області. З 1796 по 1802 р. входило до Акмечетського повіту Новорсоійської губернії. З 1802 р. село увійшло до складу Сімферопольського повіту Таврійської губернії.

Після загарбання Криму Російською імперією землями Фороса володіли, змінюючи один одного, князі Потьомкін, Наришкін, Голіцин, граф Ігнатьєв. Маєток Тесселі було подаровано генералу М. Раєвському-старшому. Ним же було засновано Фороський парк.

1805 року у Форосі налічувалося 14 дворів та мешкало 79 осіб, виключно татар. З 1829 р. належала до Байдарської волості Сімферопольської, а з 1838 р. - Ялтинського повіту. За «Переліком населених пунктів Таврійської губернії за відомостями 1864 року», «Форос, 2 власницькі російські економії, при безіменних джерелах, за 39 верст від повітового міста, 11 верст від станової квартири, 3 двори, 8 мешканців, кордон прикордонної сторожі». У картографічних джерелах кінця ХІХ ст. фігурує просто як садиба Форос.

Наприкінці XIX ст. власником Фороса став відомий чайний промисловець, московський купець першої гільдії Олександр Григоревич Кузнецов (18551895), який перетворив селище на зразковий маєток європейського типу. Він розбив на території селища відомий Фороський парк, який нині є пам'ятником садово-паркової архітектури загальнодержавного значення, збудував палацовий ансамбль, який зберігся до наших днів.

Інтер'єр головного палацу в стилі класицизму створювали художники XIX ст. — Клебер, Чагін, Маковський.

У 1892 р. над Форосом, на Червоній скелі, за проектом архітектора Г. Чагіна, коштом О. Г. Кузнецова, була побудована церква у візантійському стилі, що стала нині однією з візитівок Південного узбережжя Криму.

Перед більшовицьким переворотом останніми власниками Фороса були Ушкови, які збудували тут іподром, розвинули в селищі виноградарство і виноробство.

З 1922 р. Форос — курорт для лікування серцево-судинних захворювань, неспецифічних хвороб органів дихання, функціональних захворювань нервової системи. 1926 року у хуторі та санаторії Форос Мухалатської сільської ради Ялтинського району налічувалося 113 дворів та мешкало 279 осіб. 1954 року у поселеннях санаторія та підсобного господарства Форос налічувалося 233 двори та мешкало 508 осіб. З 1962 р. — селище міського типу.

У Форосі — одна загальноосвітня школа, дитячий комбінат; амбулаторія; клуб, філіал музичної школи.

Курортні установи: санаторій, кемпінг, готель; відділення одного банку. У Форосі розташована дача «Тесселі», що стала знаменитою у зв'язку із серпневими подіями 1991 р., дача Михайла Горбачова.

У 2006–2008 рр. у Форосі проходив міжнародний шаховий турнір — «Форос». Спонсором виступав «АероСвіт». Місцеві майстри посіли найвищі місця.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
  2. Географія України — Крайні географічні точки

Джерела та література[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.