Саті-бега

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Саті-бега
Народилася 1300(1300)
Тебриз
Померла 10 березня 1345(1345-03-10)
гори Сіджас
Громадянство
(підданство)
Flag of Mongolia.svg Монголія
Національність монголка
Діяльність політик, Принцеса
Титул ханша
Посада Хатун
Термін 1338—1339 роки
Попередник Мухаммед-хан
Наступник Сулейман-хан
Рід Хулагуїди
Батько Олджейту
У шлюбі з Чобан-емір
Арпа Ке'ун
Сулейман-хан
Діти Сурган

Саті-бега (*1300  —10 березня 1345) — правителька держави Ільханів у 13381339 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походила з династії Хулагуїдів. Донька Олджейту, хана держави Ільханів. Народилася у 1300 році у Тебрізі. Тут провела значний час. 1319 року вийшла заміж за еміра Чобана, чим сприяла піднесеню рода чоловіка. її сини стали намісниками найважливіших провінцій держави. У 1327 році чоловіка Саті-беги було вбито.

У 1336 році вийшла заміж за нового хана Арпа Ке'ун, який таким чином намагався зміцнити свої права на владу. 1337 року після призначення сина Сургана намісником Карабаху Саті-бега перебралася до сина.

З фактичним розпадом держави Ільханів у 1337 році, рід Чобанідів вирішив використати Саті-бега як претендента у боротьбі з Джалаїрідами, які висували своїх кандидатів. У 1338 році онук колишнього чоловіка Чобана — Хасан Кучек — переміг Мухаммед-хана у битві при Алатакі. Після цього Саті-бегу було оголошено новим володарем держави. Втім вона контролювала лише Кавказ та північний Іран. Проти цього виступили Джалаїріди, які висунули новим претендентом онука хана Гайхату — Джахан Темура, який став володарем південно-західних областей держави.

У 1339 році підозрюючи Саті-бега у спробі змови з Джалаїрідами, Хасан кучек повалив її, а потім змусив вийти заміж за нового правителя — Сулейман-хана. Після цього вплив на політику Саті-бега припинився. 1343 року Хасан кучека було вбито. Її син Сруган брав участь у боротьбі за владу на півночі та заходу рештків держави Ільханів. 1353 року Сурган зазнав поразки, разом з Саті-бегою втік до Анатолії, де померла у горах Сіджас того ж року.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Peter Jackson (1986). The Cambridge History of Iran, Volume Six: The Timurid and Safavid Periods. ISBN 0-521-20094-6