Саєнтологія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Саєнтологія (від лат. scio і грец. λόγος) — релігійно-філософське вчення, що було засновано і розвинено американським відставним військовим, письменником-фантастом Л. Роном Габбардом у 1950-х роках. Новітній релігійний рух.

Суть та основні течії

Л. Р. Габбард охарактеризував саєнтологію як прикладну релігійну філософію. Саєнтологія містить у собі філософію і техніку духовного вдосконалення і охоплює такі теми як мораль, етика, детоксикація, освіта, управління та ін.

У саєнтології є дві течії — Церква Саєнтології та Вільна Зона. Найвідоміша Церква Саєнтології (ЦС), що існує з 1953 року. Вільна Зона виділилася від ЦС у результаті розколу на початку 1980-х років.

Послідовники саєнтології є у понад 100 країнах світу, серед прихильників Церкви Саєнтології є популярні діячі культури, зокрема й зірки Голлівуду.

Саєнтологічні рухи — це нетрадиційні релігійні рухи, в яких орієнтація на досягнення науки і техніки поєднується з практикою психоаналізу, фантастикою. При цьому саєнтологію вважають одним із найконфліктніших релігійних рухів, численні судові процеси за участю саєнтологів нерідко призводили до накладання санкцій та штрафів. Основні удари критики спрямовані проти Церкви Саєнтології. Критичні відгуки надходять з боку низки колишніх саєнтологів, громадських і релігійних діячів, вчених, державних і медичних організацій. Критики, як правило, заперечують гуманітарну і релігійно-філософську місію саєнтології, вважаючи її суто комерційним підприємством. Саєнтологічні методи, на думку низки критиків, руйнівно впливають на організм людини і його психіку.

Саєнтологія в Україні

В Україні представниками саєнтологічного руху є течії: діанетика, АСТІКА, наука розуму, християнська наука, а також система Порфирія Іванова.

Посилання

Література

  • Релігієзнавство: Підручник/За ред. В.І. Лубського, В.І. Теремка. — К.: Видавничий центр "Академія", 2000. — 408 с. (Альма-матер)