Іванов Порфирій Корнійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іванов Порфирій Корнійович
Порфирий Иванов
Народився 20 лютого 1898(1898-02-20)
село Оріхівка, Петропавловська волость, Слов'яносербський повіт, в Єкатеринославській губернії, Російська імперія (зараз в Лутугинському районі, Луганська область, Україна)
Помер 10 квітня 1983(1983-04-10) (85 років)
хутір Кондрюче, Свердловский район, Ворошиловградська область, УРСР, СРСР (зараз в Свердловському районі, Луганська область, Україна)

Порфи́рій Корні́йович Івано́в (* 20 лютого 1898 — 10 квітня 1983) — творець оздоровчої системи з низкою оригінальних ідей.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 20 лютого 1898 року в селі Оріхівці на Луганщині (Україна) в багатодітній родині шахтаря. Закінчив чотири класи церковнопарафіяльної школи, працював із 12 років, із 15 — шахтарем.

25 квітня 1933 року (ця дата відзначається послідовниками) прийшов до думки, що причина всіх хвороб — у відриві людини від природи. Ідея призвела до різкого повороту життя Іванова і початку експерименту — жити в єднанні з природою. Зокрема, він став зменшувати кількість одягу на тілі і через деякий час зумів жити цілий рік тільки в трусах.

«Оздоровча система Іванова»[ред.ред. код]

Порфирій Іванов є автором «Оздоровчої системи Іванова», яка передбачає цілеспрямовану відмову від житла, одягу і всього рукотворного, «жити в природі». Так людина стає незалежною від природи, тобто від потреб їжі, одягу, житлового дому. Це треба робити поступово. Загартування за системою Іванова починається з прийому Учителем Івановим. До Іванова звертався хто-небудь, він чи вона, з просьбою допомогти в здоров'ї, прийняти. Іванов всіх бажаючих приймав однаково. Він клав на спину, однією рукою брався за пальці ніг, другу руку клав на голову, дивився на всі органи. Потім його чи її водою холодною обливав, потім Іванов усно давав вчення всім однаково, що робити в своєму житті.

Перше. Треба два рази, вранці й увечері, купатися холодною водою. (Спочатку ноги мити до колін).
З людьми здороватися, жодного чоловіка не проходити. Твоє діло — їм сказати, а їхнє діло — вони як хочуть.
Треба знайти чоловіка нужденного, йому треба дати 50 копійок. Сам собі скажи: я, мовляв, ці гроші даю за те, щоб мені не хворіти.
У пятницю о шостій годині повечеряй, личи 42 години, у неділю о 12 годині будеш їсти. Вийди надвір, з висоти тягни повітря і говори: «Учителю, дай мені здоров'я». Після цього їж, що хочеш, скільки хочеш. Твоє здоров'я — це є все.
Не харкай, не плюй на землю, не кури, не вживай алкоголь[1].

Це основні п'ять заповідей Іванова для здоров'я, «п'ятикутна зірка» здоров'я. Іванов так приймав людей і давав такі заповіді протягом 25 років, від 1958 до 1983 року. Іванов не лікар, він не лікує, як лікарі. Хто робить за його ідеєю, той сам своєю силою волі запобігає всяким захворюванням, простуді, епідеміям тощо. Свідоме терпіння — легке лікування і безплатне. При цьому не потрібен діагноз захворювання. Іванов учить. Кожен відповідає за своє здоров'я, сам заслуговує здоров'я в природі. Треба не лікувати хворого, а треба пробуджувати, загартовувати здорового, щоб не застудився і не захворів. За вченням Іванова, ніхто не має права лікувати захворювання технічними, хімічними засобами, бо хворобу саджає природа. Хворобу саджає на тіло природа за нелюбов до неї, вона сама зніме хворобу, коли людина буде любити природу, як учить наука загартування. Коли Іванов був під домашнім арештом, і йому заборонили приймати людей, тоді він у 1982 році написав людям поради, широко відомі під назвою «Дєтка»[2], щоб люди самі зміцнювали своє здоров'я. «Дєтка» має п'ять основних заповідей Іванова для здоров'я. Щоби бути в житті вільним, здоровим, не попадати в тюрму і лікарню, треба вчитися в Іванова. Своє вчення Іванов назвав «наука загартування» для всіх, вона представлена в його збірці праць[3]. Отже, праці Іванова всім треба читати, розуміти, виконувати його слово.

Цитати[ред.ред. код]

« Я прошу, я благаю всіх людей: ставай і займай своє місце в природі, воно ніким не зайняте і не купується ні за які гроші, а тільки власними справами і працею в природі собі на благо, щоб тобі було легко.[Джерело?]  »
« Дорогі ви мої, всі ваші хвороби від нежерсті вашої: від тепла, від смачної їжі, від спокою. Не бійтеся холоду, він мобілізує, як нині модно казати, захист організму. Холод кидає в тіло гормон здоров'я. Нехай кожний покумекає, що йому важливіше — справа або малі радості. На все повинна бути перемога. Людина повина жити в перемозі; якщо її не одержиш, гріш тобі ціна в базарний день… Навіщо лікуватися, коли можна й треба хворобу в тіло не пускати[4].  »
« Людина живе перемогою, не отримаєш її так гріш тобі ціна в базарний день.[Джерело?]  »
« До нього можна добратися і великій і малій людині. На цьому місці є ток, магнето і електрика. Це все є і у людини теж саме.[Джерело?]  »
« Я наважився піти в природу, я наважився ступати своїми ногами, своїми лапами по Землі для того, щоб обов'язково електризуватись, для того, щоб набратися цих сил і ними володіти.[Джерело?]  »
« Не в оточуючій природі потрібно шукати здоров'я, а в собі.[Джерело?]  »
« Пішов у степ. Ось де ванна, ось де електризація, ось де закалювання нічне і незабутнє зі всіх кінців, я іду прямо в ціль свою нерозривно з природою.[Джерело?]  »
« Ми весь час просимо бога, а він є у людині, тільки б людина захотіла щоб зробитися ним на певний час.[Джерело?]  »
« З природою дружити треба, любов проявити. А любов життя створює. А в житті є повітря, вода, земля[5].  »
« У житті найдорожча ідея — зоставатись усякому і кожному чоловікові без усякої потреби. Це наше райське місце, чоловікові слава безсмертна[6].  »
« Хто не любить у природі поганого і холодного, умирає на віки віків. А хто тільки живе в природі різнобічно, той живе вічно в природі, йому слава в ній... Ми з вами почали робити для того, щоб вийшло хороше і тепле, але врешті-решт ми із цим прийшли до холодного і поганого. Нас за це вбила природа, ми вмерли на віки віків свого життя[7].  »
« Це життєвий такий закон. Солдат більше служити не буде. Армія не знадобиться. Крадіжка припиниться, хворіти люди перестануть. Всі до одного одержать одне — 33 крб. Тюрми не стане, лікарні теж не буде. Учитися так не будемо. Місця теж не стане. В людях проявиться життєва любов. Між національностями війни більше не буде ніколи. Ось чого ми від природи доб'ємось. Умирати зовсім перестанемо. Усі люди від цього діла встануть, їх як таких підніме природа, вона нам дасть наше життя. Ось що ми з вами побачимо, це все життєрадісне. У житті нашому проявиться наше все на землі райське життя, бугор ми з вами для цього діла всі оточимо[8].  »
« Учитель вносить в люди свою еволюційну спільну свідому пропозицію, щоб жити в природі однаково. Не треба ніякої в житті політики, не треба такий ріст економіки. Нам треба рівна одна для всіх зарплата. Мы маємо всі до одного человека із цим утриманням згодитись, і взяти свою належну спільного надбання зарплату від малого до старого 33 карбованці в місяць. Ми повинні всі наявні засоби в житті ліквідувати. Борги наявні людям люди повинні простити. Злоби на кожного чоловіка і ненависті не мати. Випустити всіх ув’язнених і божевільних з моєю ідеєю. Буде нам всім мало — всім прибавимо[9].  »

Збірка цитат Іванова[10].

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]