Свертушка маранонська
| Свертушка маранонська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Microspingus alticola Salvin, 1895 | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Poospiza alticola | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Све́ртушка маранонська[2] (Microspingus alticola) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[3]. Ендемік Перу.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 15,5 см. Голова темно-сіра, над очима довгі білі «брови». під дзьобом білі «вуса». Горло і нижня частина тіла білі, груди з боків рудуваті, живіт з боків коричневий. Верхня частина тіла сірувато-коричнева. Крила і хвіст темно-коричневі. Покривні і махові пера крил мають світлі краї. У молодих птахів верхня частина тіла, горло і груди темні, нижня частина тіла менш руда.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Маранонські свертушки мешкають в Андах на заході Перу, від Кахамарки до Ла-Лібертаду та до східного Анкашу, зокрема в долині річки Мараньйон. Більша частина популяції мешкає в горах Кордильєра-Бланка в регіоні Анкаш. Маранонські свертушки живуть у високогірних чагарникових заростях та у вологих гірських лісах, де переважають Polylepis і Gynoxys. Зустрічаються на висоті від 3500 до 4300 м над рівнем моря.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція маранонських свертушек становить від 600 до 1700 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Microspingus alticola. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 20 лютого 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 20 лютого 2022.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |