Свинарник (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Свинарник
Porcile
Жанр притча
Режисер П'єр Паоло Пазоліні
Продюсер Gian Vittorio Baldid
Сценарист П'єр Паоло Пазоліні
Серджо Чітті
У головних
ролях
Жан-П'єр Лео
Уго Тоньяцці
Оператор Тоніно Деллі Коллі
Армандо Наннуцці
Джузеппе Руццоліні
Композитор Бенедетто Гилья
Художник Даніло Донаті
Костюмер Даніло Донаті
Дистриб'ютор New Line Cinema і Netflix
Тривалість 98 хв.
Мова італійська
Країна Італія Італія
Франція Франція
Рік 1969
Дата виходу 31 серпня 1969 (Прем'єра на ВКФ)
10 жовтня 1969 (Франція)
IMDb ID 0064828
CMNS: Свинарник у Вікісховищі

«Свинарник» (італ. «Porcile») — фільм-притча П'єра Паоло Пазоліні 1969 року.

Сюжет[ред. | ред. код]

У фільмі два паралельних сюжети.

Перший відбувається у сучасній Німеччині. Юліан (Жан-П'єр Лео), син багатого німецького промисловця Клотца з Рура (Альберто Ліонелло), відчуває патологічний потяг до свиней. Вони для нього є набагато привабливішими, ніж його наречена Іда (Анна Вяземскі). Врешті-решт свині з'їдають скотоложця.

Другий сюжет відбувається в «таємничій міфічній пустелі, невідомо коли і де. Пустеля — зриме вираження абсолюту, позаісторичного часу. «„Позаісторичність“ розповіді про те, що відбувається в пустелі — умисна, така, що пояснюється історичністю німецького сюжету, і навпаки»[1]. Молодий ізгой живе в пустелі. Він людожер, причому першою жертвою став його власний батько. У пустелі він їсть ще живих тварин, вбиває і поїдає людей. Вже спійманий, він кілька разів повторює: «Я убив свого батька, їв людське м'ясо і тремчу від радості». Сам Пазоліні відмічав, що у цьому фільмі канібалізм не реальний, а символічний, як вираження крайньої міри протесту.[1].

Актори[ред. | ред. код]

Актор Роль
П'єр Клементі людожер людожер
Жан-П'єр Лео Юліан Юліан
Альберто Ліонелло Клотц із Рура Клотц із Рура
Уго Тоньяцці Хердхітце Хердхітце
Анна Вяземські Іда Іда
Маргарита Лосано Клотц пані Клотц
Марко Феррері Ганс Гюнтер Ганс Гюнтер
Франко Чітті другий людожер другий людожер
Нінетто Даволі Мараккйоне Мараккйоне

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б П. П. Пазоліні Із інтерв'ю П'єро Санавіо. Теорема. М., 2000.

Посилання[ред. | ред. код]