Свято-Троїцька церква (Вельбівка)
| Свято-Троїцька церква | |
|---|---|
 | |
| 50°20′02″ пн. ш. 34°02′39″ сх. д. / 50.33382454° пн. ш. 34.04426211° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |
 Україна, Вельбівка Гадяцького району Полтавської області |
| Початок будівництва | 1865 рік |
| Кінець будівництва | 1866 рік |
| Належність | православ'я |
  Свято-Троїцька церква (Вельбівка) (Україна) | |
 | |
 Свято-Троїцька церква у Вікісховищі | |
Свято-Троїцька церква — чинна дерев'яна церква у селі Вельбівка Гадяцького району Полтавської області.
Історичні відомості[ред. | ред. код]
У 1865—1866 роках тривало будівництво нового храму, який мав замінити стару стодвадцятип'ятилітню церкву. Храм мав типовий вигляд того часу.
Час будівництва першої дерев'яної церкви в ім'я Святої Живоначальної Трійці невідомий. Найдавніша згадка про неї відноситься до 1740 року, коли на місці старого храму збудували нову, тридільну, трибанну церкву. Вона мала квадратну в плані центральну дільницю з двозаломною покрівлею. Покрівлі східної вівтарної та західної дільниць — однозаломні. Покрівля та бані церкви були пофарбовані білою олійною фарбою. В 1864 році старий, перенесений із попередньої церкви іконостас замінили новим.
На 1902 рік володіє островом на р. Псільчик, має церковний будинок, діють жіноча церковно-приходська та земська школи, безкоштовна бібліотека-читальня.
У 1906 році церква передала Служебник київського друку 1629 року (не зберігся) до збірки колекції Полтавського єпархіального давньосховища.
Релігійна громада відновила діяльність в роки тимчасової німецької окупації села в храмовому приміщенні.
Під час масового руйнування церков була зерносховищем.
Опис[ред. | ред. код]
До центральної, квадратної в плані дільниці зі сходу, півдня, півночі та заходу було прибудовано дещо менші за розміром прямокутні притвори. Функції вівтаря виконував східний притвор. Три інших були прикрашені чотириколонними портиками з трикутними фронтонами. Над середохрестям за допомогою парусів був встановлений восьмигранний світловий барабан, площини якого прикрашали аркові вікна, а покрівля мала наметову форму, що завершувалася декоративним восьмигранним ліхтариком, увінчаним маківкою з хрестом. У 1869 р. до західного притвору була прибудована дерев'яна, двоярусна, квадратна у плані дзвіниця, перший ярус якої слугував основним входом до церкви.
Сучасність[ред. | ред. код]
У 1992 році релігійна громада зареєстрована як громада УПЦ.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Науково-видавничий проект «ПОЛТАВІКА. Полтавська Енциклопедія» [Архівовано 7 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- Звід пам'яток історії та культури України: Полтавська область. Гадяцький район [Текст] = Register of Monuments of History and Culture of Ukraine: Poltava Region. Gadjach district / Полт. краєзн. муз.; B.A. Андрієць, С. І. Бочарова, О. О. Вільмовська та ін.; ред. кол.: Ю. В. Волошин, А. М. Киридон, В. В. Кривошея та ін.; [упорядн., наук. ред. В. О. Мо-кляк]. — Полтава: ТОВ «АСМІ», 2013. — 775 с.: іл. с.205-206 (ISBN 978-966-182-296-1)
|
Це незавершена стаття про церковну будівлю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |