Свято-Троїцька церква (Вельбівка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Свято-Троїцька церква
50°20′02″ пн. ш. 34°02′39″ сх. д. / 50.33382454° пн. ш. 34.04426211° сх. д. / 50.33382454; 34.04426211
Тип споруди церква
Розташування Україна УкраїнаВельбівка Гадяцького району Полтавської області
Початок будівництва 1865 рік
Кінець будівництва 1866 рік
Належність православ'я
Свято-Троїцька церква (Вельбівка). Карта розташування: Україна
Свято-Троїцька церква (Вельбівка)
Свято-Троїцька церква (Вельбівка) (Україна)
Мапа
CMNS: Свято-Троїцька церква у Вікісховищі

Свято-Троїцька церква — чинна дерев'яна церква у селі Вельбівка Гадяцького району Полтавської області.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

У 1865—1866 роках тривало будівництво нового храму, який мав замінити стару стодвадцятип'ятилітню церкву. Храм мав типовий вигляд того часу.

Час будівництва першої дерев'яної церкви в ім'я Святої Живоначальної Трійці невідомий. Найдавніша згадка про неї відноситься до 1740 року, коли на місці старого храму збудували нову, тридільну, трибанну церкву. Вона мала квадратну в плані центральну дільницю з двозаломною покрівлею. Покрівлі східної вівтарної та західної дільниць — однозаломні. Покрівля та бані церкви були пофарбовані білою олійною фарбою. В 1864 році старий, перенесений із попередньої церкви іконостас замінили новим.

На 1902 рік володіє островом на р. Псільчик, має церковний будинок, діють жіноча церковно-приходська та земська школи, безкоштовна бібліотека-читальня.

У 1906 році церква передала Служебник київського друку 1629 року (не зберігся) до збірки колекції Полтавського єпархіального давньосховища.

Релігійна громада відновила діяльність в роки тимчасової німецької окупації села в храмовому приміщенні.

Під час масового руйнування церков була зерносховищем.

Опис[ред. | ред. код]

До центральної, квадратної в плані дільниці зі сходу, півдня, півночі та заходу було прибудовано дещо менші за розміром прямокутні притвори. Функції вівтаря виконував східний притвор. Три інших були прикрашені чотириколонними портиками з трикутними фронтонами. Над середохрестям за допомогою парусів був встановлений восьмигранний світловий барабан, площини якого прикрашали аркові вікна, а покрівля мала наметову форму, що завершувалася декоративним восьмигранним ліхтариком, увінчаним маківкою з хрестом. У 1869 р. до західного притвору була прибудована дерев'яна, двоярусна, квадратна у плані дзвіниця, перший ярус якої слугував основним входом до церкви.

Сучасність[ред. | ред. код]

У 1992 році релігійна громада зареєстрована як громада УПЦ.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]