Севастьяненко Юрій Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Юрій Севастьяненко
Особисті дані
Повне ім'я Юрій Григорович Севастьяненко
Народження 2 січня 1942(1942-01-02) (82 роки)
  Копейськ, Челябінська область, РРФСР
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
СРСР «Енергія» (Бердянськ)
СРСР «Торпедо» (Б)
(КФК)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце

1982-1986
1988—1989
1990-1994
1995
1995-1996
1996-1997
1997
1998
1999
1999-2000
2000-2001
2001
2001-2002
2008
2012-?
2018 		СРСР «Торпедо» (Б)
СРСР «Кузбас» (К)
Марокко «Олімпік» (Хурібга)
Марокко ВАК
Оман «Ан-Наср» (С)
Саудівська Аравія «Аш-Шабаб»
Туніс «Сфаксьєн»
Марокко ВАК
Катар ?
Марокко ВАК
Саудівська Аравія «Ан-Наджма»
Марокко ВАК
Марокко «Раджа»
Марокко «Ель-Массіра»
Лівія «Аль-Аглі» (Триполі)
Алжир «Ель-Еульма»
Марокко ТАС

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Юрій Григорович Севастьяненко (рос. Юрий Григорьевич Севастьяненко; нар. 24 вересня 1943, Красноярськ, РРФСР[1]) — радянський та російський футбольний тренер.

Життєпис[ред. | ред. код]

Грав нападником у командах української зони другої ліги[2]. Виступав за бердянські команди «Енергія» та «Торпедо»[3]. Розпочав тренерську кар'єру в бердянському спортклубі «Первомаєць», наприкінці 1973 року очолив юнацьку команду «Торпедо» спортклубу. За рік команда стала чемпіоном Запорізької області, наступного року — другим призером першості обласної ради ДСТ «Спартак». Згодом працював тренером команди «Торпедо» та юнацької збірної облради ДСТ «Авангард»[3]. У 1979-1980 роках навчався у московській Вищій школі тренерів, у центральній спортивній пресі виходили його статті з футбольної тактики та виховної роботи. Входив до науково-методичної ради Федерації футболу СРСР. Працював над кандидатською дисертацією на тему «Підготовка футболіста високої кваліфікації». Тричі стажувався у Валерія Лобановського.

У 1981 році — начальник команди «Металург» (Запоріжжя). У 1982 році став старшим тренером «Кузбасу» (Кемерово), відразу ж вивів команду в першу лігу і отримав звання заслуженого тренера РРФСР[2]. У 1983 році визнаний найкращим тренером РРФСР. Працював із командою до 1986 року.

1988 року на пропозицію В'ячеслава Колоскова став працювати головним тренером марокканського клубу «Олімпік» (Хурібга) («Олімпік Спорт»). У сезоні 1987/88 років врятував команду від вильоту — клуб зайняв 12 місце з 67 очками, на одне очко випередив найближчий клуб, що вилетів з 15 місця. Наступного сезону «Олімпік» за три тури до фінішу посідав перше місце з відривом у чотири очки. Після перемоги над одним із найближчих конкурентів МАС Фес з «Олімпіка» було знято два очки через те, що воротар Азіз Сібус, пославшись на травму, не з'явився на збір національної команди, а зіграв за клуб — історія отримала назву «Афера Сібуса». У підсумку «Олімпік» посів третє місце, поступившись одним очком чемпіону ФАР Рабат і набрав стільки ж очок, як і МАС[4]. Після цього Юрія Севастьяненка було запрошено до клубу «Відад» (ВАК) Рабата, з яким став триразовим чемпіоном Марокко, володарем Африканського Кубка чемпіонів (1992), Афро-азіатського Кубку (1993). Тренував команду до 1994 року, повертався до неї у 1997, 1999, 2000-2001 роках.

Працював у командах Африки та Близького Сходу «Ан-Наср» Салала, Оман (1995)[4], «Аш-Шабаб» Ер-Ріяд, Саудівська Аравія, «Сфаксьєн» Сфакс, Туніс (1996-1997), катарський клуб (1998), «Аль-Наджма» Унайза, Саудівська Аравія (1999-2000), «Раджа» Касабланка, Марокко (2001), «Ель-Масіра» Ель-Аюн, Марокко (2001-2002), «Аль-Аглі» Триполі, Лівія (2008), «Ель-Еульма», Алжир (2012 - ?), "Аль-Зафра» ОАЕ (?)[5], ТАС Касабланка.

З початку 2010-х проживає з дружиною у Канаді, у синів[4], працював у футбольній школі у Квебеку[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Часть 1. С.-С. — Південна Зоря (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 листопада 2019. Процитовано 14 вересня 2020.
  2. ↑ а б Как приручить Львов Атласа. Архів оригіналу за 7 серпня 2018. Процитовано 28 вересня 2018.
  3. ↑ а б Севастьяненко Юрий Григорьевич. Архів оригіналу за 12 жовтня 2018. Процитовано 28 вересня 2018.
  4. ↑ а б в Юрий Севастьяненко: "Вратарь показал пистолет: «Напрасно вы меня в запасе держите, коуч». Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 28 вересня 2018.
  5. ↑ الإطار الاوكراني سيباستيان كو يوري مدربا لفريق (الطاس) . شبكة النايل الاخبارية. Архів оригіналу за 29 вересня 2018. Процитовано 29 вересня 2018.
  6. ↑ يوري: عشت سنوات المجد مع الوداد — جريدة الصباح. Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 28 вересня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]

«Відад» – Тренери

Жего (1939–1952) · Массун (1952–1960) · невідомо (1960–1962) · Массун (1962–1966) · невідомо (1966–1968) · Массун (1968–1969) · невідомо (1969–1972) · Бетташ (1972–1974) · Ледюк (1974–1975) · Бетташ (1975–1978) · невідомо (1978–1984) · Вієйра (1984) · Венсан (1985–1986) · невідомо (1987–1988) · ван дер Гарт (1988–1989) · Сеттаті (1989) · Севастьяненко (1989–1994) · Баду (1995–1996) · Юссон (1996–1997) · Севастьяненко (1997) · Молдован (1997–1998) · Баду (1998–2000) · Севастьяненко (2000–2001) · Лозано (2002) · Фульйоне (2002–2003) · Тауссі (2003) · Оларевич (2003) · Тодоров (2003) · Декастель (2004–2005) · Бонневе (2004–2005) · Роман (2005–2006) · Лозано (2007) · Вінгада (2007) · Марков (2007) · Каваї (2007–2008) · Фуллоне (2008) · Баду (2008–2010) · Дутра (2010) · Гарсітто (2010–2011) · Декастель (2011–2012) · Флоро (2012) · Баду (2012–2013) · Талеб (2013) · Тошак (2014–2016) · Десабр (2016–2017) · Аммута (2017–2018) · Бензарті (2018–2019) · Манойлович (2019–2020) · Десабр (2020) · Гаррідо (2020) · Гамонді (2020) · Бензарті (2020–2021) · Реґраґі (2021–2022) · Аммута (2022) · Нафті (2023) · Гаррідо (2023) · Ванденбрук (2023) · Рамзі (2023–)

Єрьомін (1948) · Судаков (1948) · Фурсов (1949) · Журавльов (1957) · Онищенко (1958) · Тугарін (1962) · Ушаков (1963) · Єгоров (1965) · Маклас (1966) · Дуганов (1967) · Шувалов (1968–1973) · Гуреєв (1974–1975) · Забродін (1976–1981) · Севастьяненко (1982–1986) · Миронов (1987–1989) · Саричев (1990) · Найдьонов (1990) · Єгоров (1990) · Красноженов (1991–1992) · Шершевський (1993) · Бологов (1994) · Русанов (1994–1995) · Шель (1996–1997) · Слесарєв (1998) · Васютін (1999) · Рогалевський (2000) · Русанов (2000) · Нестеренко (2001) · Агафонов (2002) · Бологов (2002) · Русанов (2004) · Бологов (2005–2006) · Дзуцев (2007–2009) · Момотов (2010–2013) ·

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Севастьяненко_Юрій_Григорович&oldid=39917912