Селезньов Петро Януарійович

Селезньов Петро Януарійович
Народився	28 січня 1897(1897-01-28) село Тимашово Бугурусланського повіту Самарської губернії, тепер Самарської області Російська Федерація
Помер	7 березня 1949(1949-03-07) (52 роки) місто Краснодар
Поховання	Vsesvyatskoye cemetery, Krasnodard
Країна	СРСР  Російська імперія
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Партія	ВКП(б)
Нагороди

Петро Януарійович Селезньов (28 січня 1897(18970128), село Тимашово Бугурусланського повіту Самарської губернії, тепер Самарської області Російська Федерація — 7 березня 1949, місто Краснодар, Російська Федерація) — радянський партійний діяч, 1-й секретар Краснодарського крайкому ВКП(б). Депутат Верховної Ради РРФСР 2-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 1—2-го скликань (1941—1949). Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у 1939—1949 роках.

Біографія

Народився 16(28) січня 1897 року в родині службовця-приказчикаа. У 1911 році закінчив двохкласну школу в селі Тимашово Бугурусланського повіту Самарської губернії. Трудову діяльність розпочав чорноробом на залізниці.

У червні 1913 — січні 1915 року — конторник млина Карпова у місті Самарі.

Член РСДРП(б) з січня 1915 року.

У січні — квітні 1915 року перебував у самарській в'язниці.

У травні 1915 — серпні 1916 року — рахівник контори комітету (комісії) із постачання армії продовольством «Постачпродарм» у місті Самарі. У вересні 1916 — лютому 1917 року — писар управління військового начальника у місті Вольську Самарської губернії. У березні — червні 1917 року — секретар ради із виборів Вольської ради робітничих і солдатських депутатів Самарської губернії. У липні — листопаді 1917 року — рахівник контори хлібпродарму в Самарі.

У грудні 1917 — травні 1918 року — комісар, секретар і член колегії Купецького банку і Самарського губернського фінансового відділу. У червні — вересні 1918 року — у підпіллі від влади Чеського корпусу в селищі Зубчаніновка Самарської губернії. У жовтні 1918 — квітні 1919 року — заступник завідувача Самарського губернського фінансового відділу.

У травні — серпні 1919 року — інструктор-агітатор комісії ВЦВК РРФСР у Владимирській губернії.

У вересні 1919 — березні 1920 року — інструктор політичного відділу 15-ї армії Західного фронту в Смоленську і Великих Луках.

У квітні — липні 1920 року — заступник завідувача агітаційно-пропагандистського відділу, заступник завідувача організаційного відділу Самарського губернського комітету РКП(б).

У серпні 1920 — квітні 1921 року — секретар і член колегії Самарської губернської надзвичайної комісії (ЧК).

У травні 1921 — липні 1923 року — завідувач інформаційного підвідділу та інструктор обліку досвіду ЦК РКП(б).

У серпні 1923 — квітні 1924 року — студент економічного відділення факультету суспільних наук Московського державного університету. Закінчив один курс.

У квітні — листопаді 1924 року — пропагандист на Бежецькому заводі «Профінтерн» і заступник завідувача агітаційно-пропагандистського відділу Бежецького повітового комітету РКП(б) Брянської губернії.

У листопаді 1924 — жовтні 1926 року — секретар циркулярного комітету організаційно-інструкторського відділу ЦК РКП(б).

У жовтні 1926 — червні 1928 року — завідувач агітаційно-пропагандистського відділу, завідувач організаційного відділу Оренбурзького губернського комітету ВКП(б).

У липні 1928 — вересні 1930 року — заступник завідувача організаційного відділу Середньо-Волзького крайового комітету ВКП(б) у місті Самарі.

У жовтні 1930 — грудні 1931 року — слухач курсів марксизму-ленінізму в Москві.

У січні 1932 — грудні 1934 року — заступник завідувача організаційного відділу та інструктор Московського обласного комітету ВКП(б).

З грудня 1934 року — інструктор відділу керівних партійних органів ЦК ВКП(б). У жовтні 1935 — листопаді 1936 року — завідувач сектору єдиного партійного білета відділу керівних партійних органів ЦК ВКП(б). У листопаді 1936 — березні 1938 року — завідувач сектору загальної інформації та інформархіву відділу керівних партійних органів ЦК ВКП(б). У березні 1938 — січні 1939 року — заступник завідувача відділу керівних партійних органів ЦК ВКП(б).

31 січня 1939 — 7 березня 1949 року — 1-й секретар Краснодарського крайового комітету ВКП(б) та 1-й секретар Краснодарського міського комітету ВКП(б).

Під час німецько-радянської війни з 21 квітня по 19 травня 1942 року був членом Військової ради Головного командування Північно-Кавказького напрямку, а у травні — липні 1942 року — членом Військової ради Північно-Кавказького фронту. З вересня 1942 по 1943 рік — начальник Південного (Краснодарського) Штабу партизанского руху.

У жовтні 1946 — березні 1948 року — член Ради у справах колгоспів при Раді Міністрів СРСР.

Помер після важкої і тривалої хвороби. Похований у Краснодарі на Всесвятському цвинтарі.

Нагороди

• два ордени Леніна (16.03.1940,)
• орден Вітчизняної війни І ст.
• чотири медалі

Джерела

• Филиппов С. Территориальные руководители ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — Москва, РОССПЭН, 2016. (рос.)
• Селезнёв Пётр Иануарьевич [Архівовано 28 грудня 2018 у Wayback Machine.] // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза (1898—1991). (рос.)