Селищанський цукровий завод

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Селищанський цукровий завод
Тип Товариство з обмеженою відповідальністю
Галузь Цукрова промисловість
Засновано 1847
Штаб-квартира Селище
Продукція Цукор

Селищанський цукровий завод - підприємство харчової промисловості в селі Селище Корсунь-Шевченківського району Черкаської області України.

Історія[ред. | ред. код]

Цукровий завод у волосному центрі Селище Селищанської волості Канівського повіту Київської губернії Російської імперії було збудовано у 1847 році[1] князями Лопухіними-Демидовими. Спочатку це було невелике кустарне підприємство, але в 1852 його реконструювали, і тут були встановлені три парові машини Уатта.

Під час першої російської революції в 1905 робітники цукрового заводу влаштували страйк[1]. В ході громадянської війни село окупували радянські війська, підприємство постраждало, але після закінчення бойових дій було відновлено та у 1922 році відновило роботу. У 1923-1924 рр. було проведено реконструкцію заводу, що збільшило його переробні потужності до 532 тонн буряків на добу. В ході індустріалізації 1930-х років завод був розширений і реконструйований, в результаті в 1938 його переробні потужності збільшилися до 852 тонн буряків на добу.

В ході другої світової війни влітку 1941 року селище було окуповане німецькими військами[1]. Після звільнення села радянськими військами, відповідно до четвертого п'ятирічного плану відновлення та розвитку народного господарства СРСР завод був відновлений та відновив роботу.

Станом на 1971 рік, цукровий завод був передовим підприємством цукрової промисловості та найбільшим підприємством населеного пункту. Також у Селищі знаходилися центральна садиба, що забезпечувала завод сировиною бурякорадгоспу, заводський клуб цукрового заводу та ремонтні майстерні, що обслуговували завод і бурякорадгосп[1]. Пізніше за рахунок коштів підприємства в селі збудували дитячий садок.

Після проголошення незалежності України державне підприємство було реорганізовано у відкрите акціонерне товариство[2]. У разі економічної кризи 1990-х років становище підприємства ускладнилося. 5 березня 2004 року господарський суд Черкаської області розпочав процедуру банкрутства заводу[2]. 5 листопада 2004 завод був визнаний банкрутом і почалася процедура його ліквідації[3].

Надалі завод був реорганізований у товариство з обмеженою відповідальністю та відновив роботу. Станом на початок листопада 2019 року завод продовжував функціонувати[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Селище, Корсунь-Шевченківський район, Черкаська область // Історія міст і сіл Української РСР. Черкаська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972.
  2. а б Господарським судом Черкаської області ухвалою від 5 березня 2004 року порушено провадження в справі № 01/786 про банкрутство ВАТ "Селищанський цукровий завод" (19443, с. Селище, Корсунь-Шевченківського району Черкаської області; код ЄДРПОУ 00373468) // газета "Голос України", № 83 від 7 травня 2004
  3. Постановою господарського суду Черкаської області від 5 жовтня 2004 року у справі № 01/786 визнано банкрутом відкрите акціонерне товариство "Селищанський цукровий завод" (19443, с. Селище Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, р/р 260061874 в К.-Шевченківському ТВБВ банку "Аваль", МФО - 354411, код - 00373468) та введено ліквідаційну процедуру // газета "Голос України", № 208 від 5 листопада 2004
  4. Україна з початку сезону виробила понад 800 тис. тонн цукру [Архівовано 8 лютого 2022 у Wayback Machine.] // "Про Агро.UA" от 31 октября 2019