Цукор
![]() Білий цукор з цукрового буряка | |
395 ккал (1654 кДж) | |
Харчова цінність (на порцію) |
|
Глікемічний індекс | 70 (високий) |
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (лютий 2017) |
![]() | Ця стаття потребує упорядкування для відповідності стандартам якості Вікіпедії. (лютий 2017) |





Цу́кор — солодкий на смак харчовий продукт[1]. Це загальна назва групи простих вуглеводів, які використовуються в повсякденному приготуванні їжі. Ця група складається з моносахаридів і дисахаридів і включає:
- моносахариди (прості цукри):
- дисахариди (що складаються із залишків двох моносахаридів):
- олігосахариди, молекули яких містять 3—6 залишків моносахаридів (тріози, тетрози, пентози, гексози). Містяться, наприклад, у топінамбурі, цибулі і часнику.
У повсякденній мові слово «цукор» переважно застосовують до сахарози (C12H22O11), яка виробляється промисловим способом з цукрового буряка (31 % світового виробництва), цукрової тростини (69 % світового виробництва)[2] або, значно рідше, з цукрового клена, соку пальми чи сорго. У цукровому буряку вміст сахарози становить від 16 до 20 %, а в цукровій тростині — 14-26 %.
Форми реалізації[ред. | ред. код]
Для використання в приготуванні їжі, сахароза продається в таких варіантах:
- цукор білий — білі зернисті кристали розміром від 0,2 до 0,5 мм;
- кусковий цукор;
- цукрова пудра — порошок, отриманий шляхом подрібнення білого цукру, який використовується, зокрема, для глазурі;
- цукрова вата;
- коричневий цукор — коричневі гранули, часто вологі. Зазвичай отримують шляхом змішування попередньо очищеного гранульованого цукру з патокою;
- цукрові кульки-перлини (Демерара) — великозернистий цукор з розмірами кристалів близько 3 мм;
- цукерки — великі, неправильної форми, коричневого до бурштинового кольору кристали, часто розміром від 2 до 3 см. Продають в основному в музейних магазинах.
До кінця XIX століття цукор випускався у вигляді цукрових голів — конусів із закругленою вершиною[3].
Білий цукор, коричневий цукор і цукор-кулька мають аналоги у формі органічних продуктів цукру (мед (у тому числі штучний), фруктовий сироп тощо), рафінованих та не штучно вибілених продуктів цукру.
Завдяки цінним харчовим, смаковим і фізичним властивостям цукор віднесено до продуктів першої необхідності. Всі інші речовини, які використовуються для підсолоджування, вважаються замінниками цукру — речовинами, які мають близьку до цукру солодкість і виконують в продукті роль наповнювача маси.
За ДСТУ[ред. | ред. код]
За ДСТУ 4623:2006 під поняттям «цукор білий» мається на увазі харчовий продукт, який являє собою очищену і кристалізовану сахарозу у вигляді окремих кристалів (кристалічний цукор) або окремих кусків (пресований цукор)[4], який виробляється промисловим способом з цукрового буряка або цукрової тростини (тростинного цукру-сирцю). Для використання у харчовій галузі сахароза реалізується в таких видах:
- кристалічний цукор (білий цукор) — білі зернисті кристали розміром від 0,2 до 2,5 мм[4];
- сахароза для шампанського — кристали розміром від 1,0 до 2,5 мм[4];
- пресований (кусковий) цукор виробляють у вигляді окремих кусочків різної форми й розмірів і за асортиментом буває: колотий, швидкорозчинний та дорожній[4];
- цукрова пудра — порошок, отриманий шляхом подрібнення кристалічного цукру (гранули розміром не більшим від 0,2 мм)[4] і використовується, зокрема, для глазурі;
Цукор-рафінад (за ДСТУ 2213-93) — додатково очищений (рафінований) цукор у вигляді кусків (кусковий цукор-рафінад), кристалів (рафінований білий цукор і сахароза для шампанського) та подрібнених кристалів (рафінадна пудра), призначений для реалізації в торгівлі, промислового перероблення та інших цілей[5].
Залежно від способу вироблення цукор-рафінад підрозділяється на[5]:
- пресований;
- рафінований білий цукор;
- рафінадну пудру;
Цукор-рафінад виробляється в такому асортименті[5]:
- пресований колотий насипний у мішках, пачках і коробках;
- пресований швидкорозчинний у пачках, коробках та дрібному фасуванні;
- рафінований білий цукор насипний у мішках, пакетах та дрібному фасуванні;
- сахароза для шампанського;
- рафінадна пудра насипна в мішках і пакетах.
Етимологія[ред. | ред. код]
Українське слово цукор походить через посередництво пол. cukier від нім. Zucker (з німецької також походять біл. цукар, чеськ. cukr, словац. і н.-луж. cukor, в.-луж. cokor). Німецьке слово виводять від італ. zucchero, що сходить через араб. súkkar, перс. shäkär зводиться до дав.-інд. śárkarā, śarkarah («галька, рінь, пісок»; «цукор-пісок»)[6]. Слово са́хар[7] походить від грец. σάκχαρ(ον), яке сходить до палі sakkharā (варіанта дав.-інд. śárkarā). Від грецького слова утворені й терміни сахарин, сахароза[8].
Історія[ред. | ред. код]
Батьківщина цукру — Індія, де його навчилися виготовляти з соку цукрової тростини у I столітті до н. е. Індійською за походженням є й сама назва цукру — від санскритського «саркара» — «пісок», «гравій»[9].
В Європі цукор був відомий ще римлянам. Коричневі цукрові крупинки готували з соку цукрової тростини та ввозили в Європу з Індії. Єгипет, провінція Римської імперії, був посередником в торгівлі з Індією.
Значення цукрових буряків для підготовки цукрового сиропу було відкрито у 16-му столітті паном Олів'є де Серра.[10] Методичні розробки використання цукрових буряків для вилучення цукру започатковані в 1747 році.[11]
Історія українського цукру[ред. | ред. код]
Перша згадка в історичних документах про появу в Київській Русі кристалічного цукру, ввезеного «із заморськими товарами», з'явилося в 1273 році, але для населення він ще тривалий час був недоступним продуктом. Ширше цукор почав надходити на ринки Російської імперії починаючи з XVII століття через порти Чорного та Балтійського морів з різних колоніальних країн.
Введення мита на ввезення цукру змусило руських купців по-новому подивитися на торгівлю цукром. Багато хто з них стали розуміти, що набагато вигідніше налагодити власне виробництво цукру на основі завезеного цукру-сирцю.
Історія цукрової промисловості Російської імперії, до складу якої входили українські землі, бере свій початок з 1719 року, з моменту будівництва перших цукрових заводів у Санкт-Петербурзі та Москві, де цукор виготовляли із завезеного з-за кордону сирцю. Так на зміну в'яленим і сушеним коренеплодам буряка, брукви, ріпи, які до цього широко застосовувалися для виготовлення солодких сиропів, напоїв і настоянок, прийшов справді «золотий» продукт — цукор. Ціна на нього була неймовірно висока: у 1820 році в Росії вона досягла двох рублів за фунт (409 г), у той час, як корова коштувала 3-5 карбованців.
У 30-х роках XIX століття державна влада цілком підтримувала розвиток буряківництва та цукрової промисловості на родючих українських землях. Прекрасні перспективи, які обіцяло виробництво цукру, викликали справжній промисловий бум. Найпопулярнішою темою, яка з цікавістю обговорювалася на світських заходах, було виробництво цукру. Вельми значущий слід в історії не лише цукрової промисловості, але також України в цілому залишила династія Терещенків.[12]
В Україні споживання цукру з 1925 до 1990 року збільшилось у 200 разів.[13]
Види цукру[ред. | ред. код]
Моносахариди[ред. | ред. код]
Фруктоза, галактоза та глюкоза — це прості цукри, моносахариди, із загальною формулою C6H12O6. Вони мають п'ять гідроксильних груп (-OH) та карбонільної групи (C = O) і при розчиненні у воді є циклічними. Кожен з них існує у вигляді декількох ізомерів з декстро- та лаєво-ротаторними формами, які змушують поляризоване світло розходитися вправо чи вліво.[14]
- Фруктоза або фруктовий цукор природним чином міститься у фруктах, тростинному цукрі та меді та є найсолодшим із цукрів. Це один із компонентів сахарози або столового цукру. Він використовується як сироп з високим вмістом фруктози, який виготовляється з гідролізованого кукурудзяного крохмалю, який був оброблений для отримання кукурудзяного сиропу, і куди потім додають ферменти для перетворення частини глюкози у фруктозу.[15]
- Галактоза зазвичай не зустрічається у вільному стані, але є складовою разом із глюкозою дисахариду лактози або молочного цукру. Він менш солодкий, ніж глюкоза. Це компонент антигенів, виявлених на поверхні еритроцитів, які визначають групи крові.[16]
- Глюкоза, декстроза або виноградний цукор природним чином містяться в плодах і рослинних соках і є основними продуктами фотосинтезу. Більшість поглинутих вуглеводів перетворюються в глюкозу під час травлення, і саме форма цукру транспортується навколо тіл тварин у кров. Сироп з глюкозою — це рідка форма глюкози, яка широко використовується у виробництві харчових продуктів. Він може бути виготовлений із крохмалю шляхом ферментативного гідролізу.[17]
Дисахариди[ред. | ред. код]
Лактоза, мальтоза та сахароза — це складні цукри, дисахариди, із загальною формулою C12H22O11. Вони утворюються комбінацією двох моносахаридних молекул із виключенням молекули води.[14]
- Лактоза — це природний цукор, який міститься в молоці. Молекула лактози утворюється шляхом поєднання молекули галактози з молекулою глюкози. Він розщеплюється при споживанні його складових частин ферментом лактази під час травлення. Діти мають цей фермент, але деякі дорослі вже не утворюють його, і вони не в змозі перетравити лактозу.[18]
- Мальтоза утворюється під час проростання певних зерен. Найбільш помітним є ячмінь, який перетворюється на солод, джерело назви цукру. Молекула мальтози утворюється комбінацією двох молекул глюкози. Він менш солодкий, ніж глюкоза, фруктоза або сахароза.[14] Він утворюється в організмі під час засвоєння крохмалю ферментом амілазою і сам розщеплюється під час травлення ферментом мальтазою.[18]
- Сахароза міститься в стеблах цукрової тростини та коренях цукрових буряків. Це також відбувається природним шляхом поряд з фруктозою та глюкозою в інших рослинах, зокрема плодах та деяких коренях, таких як морква. Різні пропорції цукрів, які містяться в цих продуктах, визначають діапазон солодкості, який відчувається при вживанні їх у їжу[14]. Молекула сахарози утворюється поєднанням молекули глюкози з молекулою фруктози. Після їжі сахароза розщеплюється на складові частини під час травлення рядом ферментів, відомих як сукрази.
Надмірне споживання цукру[ред. | ред. код]
Країна | 2007/08 | 2008/09 | 2009/10 | 2010/11 | 2011/12 |
---|---|---|---|---|---|
![]() |
31 600 | 31 850 | 36 400 | 38 350 | 35 750 |
![]() |
28 630 | 15 950 | 20 637 | 26 650 | 28 300 |
![]() |
15 614 | 14 014 | 16 687 | 15 090 | 16 740 |
![]() |
15 898 | 13 317 | 11 429 | 11 199 | 11 840 |
![]() |
7 820 | 7 200 | 6 930 | 9 663 | 10 170 |
![]() |
7 396 | 6 833 | 7 224 | 7 110 | 7 153 |
![]() |
5 852 | 5 260 | 5 115 | 5 495 | 5 650 |
![]() |
3 200 | 3 481 | 3 444 | 2 996 | 4 800 |
![]() |
4 163 | 3 512 | 3 420 | 3 920 | 4 220 |
![]() |
4 939 | 4 814 | 4 700 | 3 700 | 4 150 |
Інші країни | 38 424 | 37 913 | 37 701 | 37 264 | 39 474 |
Всього | 163 536 | 144 144 | 153 687 | 161 437 | 168 247 |
Добова потреба у сахарозі становить 30-50[20] грамів, однак, людина часто перевищує фізіологічні потреби в ній. Загально світова статистика свідчить про те, що середньорічне споживання цукру у розрахунку на одну людину становить 40-50 кг, тобто 100—150 г на добу, що у 3-4 рази перевищує фізіологічну норму.[20]
Довгий час споживання цукру і внутрішньовенне введення концентрованих розчинів глюкози вважалося ефективним засобом при різних захворюваннях серцево-судинної, нервової та травної систем.
В останні роки дослідники схиляються до необхідності обмеження вживання цього продукту[21]. Встановлено, що в похилому віці надмірне споживання цукру сприяє порушенню жирового обміну, призводить до збільшення концентрації холестерину і цукру у крові, вносить дезорганізацію у функції клітин.
На підвищення в крові холестерину впливає характер прийнятих з їжею мікровуглеводів: найактивніша в цьому відношенні лактоза, у порівнянні з сахарозою, яка своєю чергою, більше сприяє гіпер- холестеринемії, ніж глюкоза. Збільшення концентрації цукру в крові, змінюючи проникність стінки артерій, створює сприятливі умови для відкладення в ній ліпідів і підвищує склеювання тромбоцитів.
Дієтологи наполягають на тому, щоб у раціоні людей похилого віку, що особливо мають схильність до ожиріння, кількість цукру не перевищувала 15 % від загальної добової кількості вуглеводів.
Кардіологи стверджують, що в результаті підвищення калорійності харчування внаслідок цукру у людей, які не займаються фізичною працею, створюються умови для надлишкової маси тіла та швидкого розвитку атеросклерозу.
Надмірне споживання цукру та продуктів з доданим цукром може призвести до метаболічного синдрому, ожиріння, діабету, жирової дистрофії печінки та інших патологій.[22][23][24]
Справа вся в тому, незасвоєні вуглеводи потрапляють з кишечника в кровотік і подразнюють (а якщо це повторюється часто, то можуть вивести з ладу) інсулярний апарат підшлункової залози.
У нормальних умовах гормон підшлункової залози — інсулін виконує в організмі функції регулятора вуглеводного обміну. Завдяки інсуліну цукор розподіляється в печінці та в м'язах у вигляді глікогену, а частина цукру перетворюється в жир. Потреба організму у вуглеводах в середньому віці становить 400—500 грамів, а в літньому на 100 грамів менше, тобто 300—400 грамів.
Слід враховувати, що вуглеводи — це не лише цукор, а й мед, фрукти, борошняні продукти, крупи. Так звані прості цукри (тростинний, буряковий, виноградний) легкорозчинні у воді й швидко всмоктуються у кров. Для уповільнення переходу цукру з крові в тканини рекомендується замінювати рафіновані вуглеводи (солодощі, кондитерські вироби та інше) крохмалем.
Замість цукру можна використовувати мед або фрукти, які містять як фруктозу, так і глюкозу. У клітинах печінки фруктоза фосфорилюється, а потім розщеплюється на тріози, які або використовуються для синтезу жирних кислот, що може призводити до ожиріння, а також до підвищення рівня тригліцеридів (що, своєю чергою, підвищує ризик атеросклерозу), або використовується для синтезу глікогену (частково також перетворюється на глюкозу в ході глюконеогенезу)[25]. Фрукти і ягоди особливо корисні організму завдяки вмісту в них вітамінів, органічних кислот і мінеральних солей. Бджолиний мед також містить вітаміни, органічні кислоти, солі, ферменти, білки й в тій же мірі впливає на організм, але вміст сахарози (до 2 %) і висока калорійність також вимагають обмеження його споживання до 50-60 грамів на день. Слід також зазначити, що мед є алергеном.
Замінники цукру (ксиліт, сорбіт, аспартам, ерітрит), які на смак та виглядом мало відрізняються від харчового цукру, можуть використовуватися при лікуванні ожиріння. Для забезпечення потреби людини у солодощах достатньо в день 40 грамів ксиліту. Проте є дані, що безперервне вживання ксиліту в літньому віці може прискорити протікання атеросклеротичного процесу.
Небезпека цукру[ред. | ред. код]
При стабільному вживанні цукру тривалість життя людини зменшується.[джерело?] Крім цього, цукор впливає на метаболізм, оскільки глюкоза присутня у всіх процесах поживних обмінів. Зловживання цукром може призвести до ожиріння, цукрового діабету, патологій серця і судин, і хвороб печінки.[22][23][24]
Цукор у фармацевтиці та медицині[ред. | ред. код]
При виробництві лікарських препаратів застосовують рафінадну цукрову пудру, яка слугує наповнювачем (при виготовленні таблеток, капсул, драже) або коригентом смаку (при виготовленні ліків для хворих на цукровий діабет використовують інвертний цукор), у медицині цукор — антидот (при отруєнні ціанистим калієм). Цукор пресований використовують при виробництві жувальних таблеток методом прямого пресування. Цукор є корисним компонентом у виробництві сиропів (у педіатрії)[26][27].
У косметології використовують шугаринг — спосіб епіляції за допомогою густої цукрової пасти. Пасту розподіляють по ділянці шкіри та видаляють разом з волоссям.
Коричневий цукор[ред. | ред. код]

Коричневий цукор — класично, це тростинний нерафінований цукор.
Коричневий цукор складається з кристалів цукру, що покритий тростинною мелясою з природним ароматом і кольором. Він виготовляється шляхом виварювання цукрового сиропу за спеціальною технологією. Існує велика кількість видів коричневого цукру, які відрізняються між собою в основному кількістю патоки меляси. Темний тростинний цукор має інтенсивніший колір і сильніший аромат патоки, ніж світлий. Виробниками коричневий цукор позиціонується як елітний екологічно чистий делікатесний продукт, у той час як дієтологи відзначають, що неочищений цукор може містити небажані домішки та має велику калорійність[28].
Ціна цукру на світових ринках[ред. | ред. код]
Станом на 26 березня 2010:
- ціна на білий цукор на Лондонській біржі склала 482,6 дол. США за тонну,
- ціна на цукор-сирець на Нью-Йоркській біржі склала 375,9 дол. США за тонну[29].
Станом на 29 січня 2021:
- ціна на білий цукор на Лондонській біржі склала 456,1 дол. США за тонну.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- Так званий «ячмінний цукор» (лат. Saccharum Hordei) готують зовсім не з ячменю, а зі звичайного цукру шляхом його карамелізації. Назва пояснюється тим, що для його приготування колись могли використовувати ячмінний відвар[30][31].
- Листя парагвайського чагарнику стевія більш ніж у 300 разів солодше за цукор, а листя мексиканської цукрової трави — у 1000 разів. Червоні ягоди рослини «Тоуматокус даннелій» з африканської савани солодші за цукор у 2000 разів, а червоні ягоди «Діоскорефіллюм куммінісіі» з лісів Нігерії та інших західноафриканських країн — у 3000 разів. У Західній Африці росте й найсолодша рослина — чагарник «кетемф», що містить речовину тоуматин, що перевершує за солодкістю цукор в 100000 разів.
- Цукор-рафінад у формі кубиків був винайдений у 1843 році в Чехії. Винахідник — швейцарець Яків Крістоф Рад[de] був керівником цукрового заводу у місті Дачице[32]. На місці, де знаходився цукровий завод, зараз встановлено пам'ятник — білосніжний куб, що символізує цукор-рафінад[33].
- Досліди на пацюках показали, що вживання цукру викликає залежність, при цьому «зміни в мозку, що викликаються цукром, дуже схожі на ті, що виникають під дією кокаїну, морфію чи нікотину»[34].
- Підпалити шматочок цукру вдасться, якщо насипати на місце підпалу трохи попелу, наприклад, тютюнового, оскільки останній містить солі літію, що каталізують горіння сахарози.
- Цукор рафінад (кубик 1 см) повністю розчиняється в склянці з водою температурою 60 °C протягом 11…24 с без перемішування води. Випробування цукру-рафінаду на міцність та розчинність проводять відповідно до ДСТУ 4623-2006[35], історично: ДСТУ 1993[36] та 1967 р[37]
- Білий цукор фасується в пакети масою 900 г, 1 кг, мішки 2,5; 5, 10, 50 кг.
Див. також[ред. | ред. код]
- Замінники цукру
- Полімери цукрів
- Цукровий спирт
- Цукрозамінники
- Цукрова промисловість
- Інвертний цукор
- Мед штучний
- Раціональне харчування
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Цукор // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. — С. 246.
- ↑ Вишнівська Б. В. Світовий ринок цукру // Ефективна економіка. — № 12. — 2013.
- ↑ Михайло Мустафін. Цукор. Солодка (може, навіть занадто) історія — К., 2018, с.49
- ↑ а б в г д ДСТУ 4623:2006 Цукор білий. Технічні умови.
- ↑ а б в ДСТУ 2213-93 (ГОСТ 22-94) Цукор-рафінад. Технічні умови.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8. — С. 265
- ↑ Сахар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X. — С. 185
- ↑ Михайло Мустафін. Цукор. Солодка (може, навіть занадто) історія — К., 2018, с.18
- ↑ Jules Hélot (Fortier et Marotte). Histoire Centennale du Sucre de Betterave. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 11 січня 2013.
- ↑ Marggraf (1747) «Experiences chimiques faites dans le dessein de tirer un veritable sucre de diverses plantes, qui croissent dans nos contrées» [Chemical experiments made with the intention of extracting real sugar from diverse plants that grow in our lands], Histoire de l'académie royale des sciences et belles-lettres de Berlin, pages 79-90.
- ↑ «Истории успешных компаний и людей» № 10/11' 2008
- ↑ Кірілеско О. Л. Продовольча безпека — головна передумова ринкових трансформацій в АПК // Науковий вісник Буковинського державного фінансово-економічного університету. Економічні науки. Збірник наукових праць. — Випуск 1 (20), 2011 р.
- ↑ а б в г Buss, David. (1976). Manual of nutrition Ministry of Agriculture, Fisheries and Food. H.M. Stationery Off. OCLC 991588701.
- ↑ Kretchmer, Norman. (1991). Sugars and sweeteners. CRC Press. ISBN 0-8493-8835-X. OCLC 260182291.
- ↑ Gilchrist, Sandra L. (1989-09). Basic Biology Overview Understanding Biology Peter H. Raven George B. Johnson. BioScience 39 (8). с. 571–572. ISSN 0006-3568. doi:10.2307/1310987. Процитовано 10 квітня 2020.
- ↑ Schenck, Fred W. (15 грудня 2006). Glucose and Glucose-Containing Syrups. Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry (Wiley-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA). ISBN 3-527-30673-0. Процитовано 10 квітня 2020.
- ↑ а б Encyclopaedia Britannica. Lexikon des gesamten Buchwesens Online. Процитовано 10 квітня 2020.
- ↑ (англ.) Sugar: World Markets and Trade. United States Department of Agriculture. November 2011. Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 11 січня 2013.
- ↑ а б Бальон Я. Г., Сімуров О. В. Синтез та біологічні властивості цукрозамінників // Вісник Черкаського університету Науковий журнал. 2007, Вип.87
- ↑ Цукор — наркотик з продуктової полички. Архів оригіналу за 13 листопада 2010. Процитовано 25 грудня 2011.
- ↑ а б Stanhope, Kimber L. (2016). Sugar consumption, metabolic disease and obesity: The state of the controversy. Critical Reviews in Clinical Laboratory Sciences 53 (1). с. 52–67. ISSN 1549-781X. PMC 4822166. PMID 26376619. doi:10.3109/10408363.2015.1084990. Процитовано 16 жовтня 2022.
- ↑ а б Basaranoglu, Metin; Basaranoglu, Gokcen; Sabuncu, Tevfik; Sentürk, Hakan (28 лютого 2013). Fructose as a key player in the development of fatty liver disease. World Journal of Gastroenterology 19 (8). с. 1166–1172. ISSN 2219-2840. PMC 3587472. PMID 23482247. doi:10.3748/wjg.v19.i8.1166. Процитовано 16 жовтня 2022.
- ↑ а б Debras, Charlotte; Chazelas, Eloi; Srour, Bernard; Kesse-Guyot, Emmanuelle; Julia, Chantal; Zelek, Laurent; Agaësse, Cédric; Druesne-Pecollo, Nathalie та ін. (11 листопада 2020). Total and added sugar intakes, sugar types, and cancer risk: results from the prospective NutriNet-Santé cohort. The American Journal of Clinical Nutrition 112 (5). с. 1267–1279. ISSN 1938-3207. PMID 32936868. doi:10.1093/ajcn/nqaa246. Процитовано 16 жовтня 2022.
- ↑ XuMuK.ru — печінка у вуглеводному обміні.
- ↑ «Цукор» у «Фармацевтичній енциклопедії».
- ↑ Жогло Ф. Допоміжні речовини та їх застосування в технології лікарських форм: довідник-посібник / Ф. Жогло, В. Возняк, В. Попович, Я. Богдан. — Львів: Центр Європи, 1996. — 96 с.
- ↑ Тростинний цукор на Гастроном.ру. Архів оригіналу за 19 липня 2011. Процитовано 25 грудня 2011.
- ↑ 07 квітня 2010. Інформаційне повідомлення прес-служби Міністерства економіки України
- ↑ Сахар ячменный // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Ячменный сахар // Медицинская энциклопедия [Архівовано 2017-02-20 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Цукру-рафінаду виповнилося 165 років [Архівовано 2008-06-28 у Wayback Machine.], Радіо «Свобода», 19.06.2008
- ↑ Фото пам'ятника цукру-рафінаду. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 10 серпня 2011.
- ↑ Сніжана Шабанова (10 грудня 2008). Цукор діє на мозок як наркотики. infox.ru. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 21 грудня 2009.
- ↑ ДСТУ 4623-2006. Цукор білий. технічні умови (33839)
- ↑ ДСТУ 2213-93. Цукор-рафінад. Технічні умови (61080)
- ↑ (рос.)ГОСТ 12577-67 Сахар-рафинад. Методы определения крепости и продолжительности растворения в воде.
Джерела[ред. | ред. код]
- Скорик К. Д. Якість цукру: вимоги, контроль, менеджмент: навч. посіб. / Скорик К. Д. — Київ: Сталь, 2009. — 99 с. — ISBN 978-966-1555-24-1.
- Технологічний процес виробництва цукру з цукрових буряків: правила усталеної практики 15.83-37-106-2007 : нормативне вид. / Хоменко М. Д., Скорик К. Д, Чупахіна В. П., Штангеєв К. О. та ін. — Київ: Цукор України, 2008. — 420 с.
- Хоменко М. Д. Сучасні схеми і обладнання для переробки цукрових буряків. Транспортування, очищення, отримання стружки і дифузійного соку: навч. посіб. / Хоменко М. Д. — Київ: ІПДО НУХТ, 2006. — 240 с. — ISBN 966-612-057-7.
- Сапронов А. Р. Технология сахарного производства: учеб. для вузов по спец. «Технология сахаристых продуктов» / А. Р. Сапронов. — 2-е изд., перераб. и доп. — Москва: Колос, 1998. — 495 с. : ил. (Учебники и учебные пособия для студентов высших учебных заведений). — ISBN 5100030739.
- Кириченко Л. С. Крохмаль, цукор, мед та кондитерські вироби: підручник для студентів вищих навч. закладів, які навчаються за освітньо-професійною програмою бакалавра з напряму «Торгівля» / Л. С. Кириченко. — Київ : КНТЕУ, 2006. — 359 с. — (Товарознавство). — ISBN 966-629-232-7.
- Сирохман І. В. Товарознавство крохмалю, цукру, меду, кондитерських виробів: підручник / І. В. Сирохман. — Київ: Вища школа, 1994. — 238 с. — ISBN 5-11-004203-9.
- Мустафін М. Цукор. Солодка (може навіть занадто) історія / М. Мустафін. — Київ, 2018.— 64 с. — ISBN 978-966-97667-4-8.
- Труды химической лаборатории Всероссийского общества сахарозаводчиков. 1901—1912 гг. — Киев: Типография Р. К. Лубковского, 1913. — 610 с. : ил.
- Тропа на завод: общедоступное введение в изучение фабрично-заводских производств, основанных на химических переработках: в 6-ти вып. / под. общ. ред. проф. В. Г. Шапошникова, действ. чл. Укр. Акад. наук. — Москва ; Ленинград: Госиздат, 1926—1927.
- Крамер М. Сахара и их производные / М. Крамер ; пер. с фр. Е. С. Цветковой ; под. ред. проф. Н. И. Иванова. — Ленинград: Химтехиздат, 1929. — 227 с. : ил.
- Вогрызек О. Химия сахарной промышленности / О. Вогрызек. — Киев: Сахаротрест, 1922.— 582 с. : ил.
- Бонвеч Т. Сахар в России и за границей: к вопросу о хим.-техн. и хим.-сан. исследовании сахара: дис. … магистра фармации Трауготта Бонвеч / Т. Бонвеч ; Гигиен. ин-т Имп. Моск. ун-та. — Москва: Тип. А. И. Мамонтова, 1914. — 193 с. : ил. — Текст представлен в дореформенной орфографии, используемой до 1918 г.
- Нахманович М. И. Химический состав сахарной свеклы / М. И. Нахманович. — Москва ; Ленинград: Пищепромиздат, 1940. — 98 с. : ил.
- Шиффнер А. Машины и аппараты свеклосахарных и рафинадных заводов, их расчет и конструирование, с обращением особого внимания на расход пара: руководство для инж., машиностроителей и служащих на сахар. з-дах / А. Шиффнер ; пер. с нем. И. Злобинского ; под ред. В. И. Васильева. — 2-е изд., испр. и доп. — Киев: И. И. Самоненко, 1913. — 171 с. : ил. — Текст представлен в дореформенной орфографии, используемой до 1918 г.
- Штоман Ф. К. А. Атлас к руководству по производству сахара / Ф. К. А. Штоман, Ш. андер ; пер. с 5-го нем. изд. — Киев: Сахаротреста, 1922. — 94 с. : ил.
Посилання[ред. | ред. код]
![]() |
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Цукор |
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Цукор |
- Цукор // Фармацевтична енциклопедія
- Цукор // Київський Університет імені Бориса Грінченка
- Цукор // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2038. — 1000 екз.
- Білоцерківський О. Б. Аналіз сучасного стану цукрової галузі в Україні / О. Б. Білоцерківський, О. О. Замула // Вісник Нац. техн. ун-ту «ХПІ»: зб. наук. пр. Темат. вип. : Технічний прогрес і ефективність виробництва. — Харків: НТУ «ХПІ», 2008. — № 17. — С. 25–29.
- Sugar. Cook's Thesaurus. (англ.)
- Sugar, каталог посилань Open Directory Project (англ.)
- В. Артюх. Цукор і піт: експлуатація та споживання в історичній антропології Сідні Мінца // Спільне
|
|