Селяни-данники

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Селяни-данники — найчисленніша категорія похожих селян у Великому князівстві Литовському у 15 — 16 століттях.

Селяни-данники жили в державних і приватних маєтках, багатих на лісові угіддя; займалися переважно мисливством, рибальством і бджільництвом, менше — хліборобством; до них належали також рудники, вуглярі, соляники тощо. Крім натуральної данини (хутром, медом та ін.), платили за користування орними землями грошову дань, так звану, серебщину.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]