Бджільництво

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бджоли на сотах.

Бджільни́цтво — галузь сільського господарства, яка займається розведенням бджіл, отриманням меду, воску та інших продуктів бджільництва. Бджоли також використовуються для запилення багатьох видів сільськогосподарських рослин з метою підвищення врожайності. Продукти бджільництва також використовуються в медицині, фармакології тощо.

Історія бджільництва[ред.ред. код]

Історія бджільництва своїм корінням сягає сивої давнини. 6 тисяч років назад в Єгипті розводили бджіл. Особливо медоносні райони знаходилися у верхній течії Нілу. Єгиптяни перевозили туди вулики — кошики із соломи або очерету, або ж керамічні ємності — на великих плетених плотах, щоб через якийсь час повернутися додому з багатим збором меду. Бджільництво було мінойським ремеслом, а зброджений медовий напій греки почали вживати набагато раніше за вино[1]. Також у Стародавній Греції бджолярі вперше навчилися вставляти у вулики перегородки і з їх допомогою вилучати для себе лишки меду.

На території Русі бджільництво як промисел прослідковується з Х ст. нашої ери. Розвитку бджільництва на території Київської Русі сприяли сприятливі природно-кліматичні умови, достаток медоносів у лісових масивах, лугах і степах. До появи цукру мед був єдиним солодким продуктом для людини. Віск широко застосовувався в домашнім господарстві для освітлення і здійснення релігійних обрядів (особливо після прийняття християнства). Бджільництвом у цей час займалися майже всі селяни. Мед і віск відігравали велику роль в торгівлі Київської Русі з країнами Європи і Грецією.

Бджільництво в Україні[ред.ред. код]

Українське бджільництво — це дуже добре розвинена галузь сільського господарства яка має довгу історію, що сягає доби Київської Русі.

Україна є одним із світових лідерів виробництва меду. Україна з 2008 року займає перше місце з виробництва меду серед країн Європи (з валовим збором до 75 тис. тонн) і четверте після таких світових лідерів як Китай, Туреччина та Аргентина.

Продукти бджільництва[ред.ред. код]

Крім основного продукту бджільництва — меду, також з пасіки добувають бджолиний віск, бджолині стільники, прополіс, пергу, пилок, забрус, маточне молочко, бджолину отруту, бджолиний підмор, гомогенат.

Мед
за походженням розрізняють квітковий, падевий і змішані меди. Мед падевий буває рослинного і тваринного походження. За технологічною ознакою меди бувають відцентрові та стільникові.
Бджолиний віск
бджолиний віск знаходить застосування в медицині. Він входить до складу деяких пластирів, мазей, кремів. Віск добре всмоктується шкірою і додає їй гладкого і ніжного вигляду, тому він широко застосовується в косметичній медицині.
Бджолині стільники
стільниковий мед є природним джерелом незамінних ферментів, мікроелементів і вітамінів.
Прополіс
з прополісу виготовляють спиртові настої, спиртові емульсії, прополісне молоко, прополісне вершкове масло, ефірний екстракт тощо. Прополіс має сильну антимікробну і стимулюючу дію. Використовують його також для інгаляції. З лікувальною метою препарати прополісу застосовують тільки під наглядом лікаря.
Перга та Пилок
використовується для нормалізації функціонування великої кількості органів людини.
Забрус
є високоефективним засобом при лікуванні бактеріальних і вірусних захворювань носоглотки і верхніх дихальних шляхів.
Маточне молочко
маточне молочко надзвичайно корисне, оскільки містить білки й амінокислоти, проте менш доступне.
Бджолина отрута
незважаючи на давнє використання бджолиної отрути в лікувальних цілях, вона майже не знаходить застосування в науковій медицині. Значною мірою це пояснюється болючістю ужалень і важкістю дозування при вжаленнях.
Бджолиний підмор
тіла померлих медоносних бджіл, використовуються в медицині для лікування різних хвороб. З бджолиного підмору виготовляють різноманітні мазі, спиртові екстракти тощо.
Гомогенат
стимулює функціонування сім'яників і передміхурової залози у чоловіків та яєчників у жінок, а також використовується для нормалізації роботи інших органів людини.
Докладніше: Бджолопродукти

Виробництво меду[ред.ред. код]

Світове виробництво меду становить 1,5 млн тонн на рік, і на частку України припадає 5 %. За даними FAO, Україна з 2008 року займає перше місце з виробництва меду серед країн Європи (з валовим збором до 75 тис. тонн) і четверте після таких світових лідерів, як Китай (367 тис. тонн), Туреччина (81,4 тис. тонн) і Аргентина (81 тис. тонн).[2] Усього людей, які займаються розведенням бджіл і виробництвом меду, близько 700 тис. — півтора відсотка населення країни. До того ж винахідник рамкового вулика та всієї сучасної системи бджільництва Петро Прокопович жив і творив у XIX столітті на території нинішньої Чернігівської області.

Світове виробництво і споживання меду в 2005 році
Країна Виробництво
(тисяч тонн)
Споживання
(тисяч тонн)
Кількість
пасічників
Кількість
вуликів
Європа
Україна Україна 71.46 52 500,000[3]
Росія Росія 52.13 54
Іспанія Іспанія 37.00 40
Німеччина Німеччина (*2008) 21.23 89 90,000* 1,000,000*
Угорщина Угорщина 19.71 4
Румунія Румунія 19.20 10
Греція Греція 16.27 16
Франція Франція 15.45 30 70 000[4] 1 300 000[5]
Болгарія Болгарія 11.22 2
Сербія Сербія 3 to 5 6.3 30,000 430,000
Данія Данія (*1996) 2.5 5 *4,000 *150,000
Північна Америка
Flag of the United States.svg США (*2006, **2002) 70.306* 158.75* 12,029** (210,000 бджолярів) 2,400,000*
Канада Канада 45 (2006); 28 (2007)[6] 29 13,000 500,000
Латинська Америка
Аргентина Аргентина 93.42 (в середньому 84)[7] 3
Мексика Мексика 50.63 31
Бразилія Бразилія 33.75 2
Уругвай Уругвай 11.87 1
Океанія
Австралія Австралія 18.46 16
Нова Зеландія Нова Зеландія 9.69 8
Азія
Flag of the People's Republic of China.svg КНР 299.33 (в середньому 245) 238 7,200,000[7]
Туреччина Туреччина 82.34 (в середньому 70) 66 4,500,000[7][8]
Іран Іран 3,500,000[7]
Індія Індія 52.23 45 9,800,000[7]
Південна Корея Південна Корея 23.82 27
В'єтнам В'єтнам 13.59 0
Туркменістан Туркменістан 10.46 10
Африка
Ефіопія Ефіопія 41.23 40 4,400,000
Танзанія Танзанія 28.68 28
Ангола Ангола 23.77 23
Кенія Кенія 22.00 21
Єгипет Єгипет (*1997) 16* 200,000* 2,000,000*
Центральноафриканська Республіка Центральноафриканська Республіка 14.23 14
Марокко Марокко (*1997) 4.5* 27,000* 400,000*
Джерело: Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO), Серпень 2007.

Sources:

  • Denmark: beekeeping.com[9] (1996)
  • Arab countries: beekeeping.com[10] (1997)
  • USA: University of Arkansas National Agricultural Law Center[11] (2002), Agricultural Marketing Resource Center[12] (2006)
  • Serbia[13]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Haralampos V. Harissis, Anastasios V. Harissis. Apiculture in the Prehistoric Aegean.Minoan and Mycenaean Symbols Revisited. BAR S1958, 2009 ISBN 9781407304540
  2. Огляд ринку меду
  3. Стільникові новини
  4. Les chiffres clés de l'apiculture | Alim'agri. agriculture.gouv.fr. Процитовано 2016-08-31. 
  5. Les chiffres clés de l'apiculture | Alim'agri. agriculture.gouv.fr. Процитовано 2016-08-31. 
  6. [1] Production and Value of Honey and Maple Products ; 2007
  7. а б в г д Економічні аспекти бджільництва в Хорватії VETERINARSKI ARHIV 79 (4), 397—408, 2009
  8. «The prospects for beekeeping in the expanded EU»
  9. Apiservices — Beekeeping — Apiculture — Denmark/Danemark
  10. The Future of Bees and Honey Production in Arab Countries
  11. http://www.nationalaglawcenter.org/assets/crs/RS20759.pdf
  12. Bees
  13. http://www.pcela.rs/pcelarstvoSrbiaE.htm

Посилання[ред.ред. код]