Сербське новіни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Серболужицькі Новини
SerbskeNowiny-title.jpg

Serbske Nowiny 7.01.1899.png


Мова верхньолужицька мова
Видавець Видавництво Домовінаd

Засновано 1921
Головний редактор Q10708384? і Бенедикт Дирліх
Головний офіс Бауцен

Serbske Nowiny
Титульний лист газети за 7 січня 1899 року

«Се́рбське нові́ни» (в.-луж. Serbske Nowiny, укр. Серболужицькі Новини) — вечірня газета, що видається в Верхній Лужиці (східна частина федеральної землі Саксонія в Німеччині). Єдина щоденна газета, що друкується верхньолужицькою мові. Видавець газети — Народне видавництво Домовіна (в.-луж. Ludowe Nakładnistwo Domowina), що є частиною серболужицького національного об'єднання «Домовіна», розташованої в Будишині. Видання газети підтримується за рахунок Фонду серболужицького народу, який фінансується федеральним урядом Німеччини і урядами земель Саксонія і Бранденбург. Газета виходить п'ять разів на тиждень[1]. Друкується у видавництві «Domowina».

Історія[ред. | ред. код]

Історія видання газети «Сербське новіни» починається з часу серболужицького національного відродження XIX століття, коли в Будишині в 1842 році було розпочато випуск щотижневого журналу про політику верхньолужицькою мовою «Тидзенська новіна» (в.-луж. Tydźenska Nowina). У 18501854 роках редакторами тижневика були Г. Зейлер і Я. А. Смолер (також був видавцем)[2]. З 1854 року газета «Тидзенська новіна» була перейменована в «Сербське новіни», а з 1921 року замість журналу видається щоденна газета під тією ж назвою.1937 року випуск газети був припинений рішенням влади Німеччини, але 1947 року газета стала видаватися в НДР під назвою — «Нова доба»(в.-луж. Nowa Doba). 1990 року газеті повернуто її споконвічну назву «Сербське новіни».[1]

Головні редактори[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Serbske Nowiny: Stawizny a narok našeho wječornika.  (в.-луж.)
  2. Лаптева Л. П., Кунце П. История серболужицкого народа. — С. 14.(Перевірено 14 жовтня 2012)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Walter J. Rauch: Presse und Volkstum der Lausitzer Sorben. Holzner, Würzburg 1959, (Marburger Ostforschungen 9, ISSN 0542-6537). (нім.)
  • Manfred Thiemann (Hrsg.): Sorben. Ein kleines Lexikon = Serbja. Domowina-Verlag, Bautzen 1989, ISBN 3-7420-0405-0. (нім.)
  • Völkel M. Serbske nowiny a časopisy w zašłosći a w přitomnosći. — Bautzen: Nakł. Domowina, 1984. (нім.)
  • Гугнин А. А., Введение в историю серболужицкой словесности и литературы от истоков до наших дней, Российская академия наук, Институт славяноведения и балканистики, научный центр славяно-германских отношений, М., 1997, стр. 153, ISBN 5-7576-0063-2 (рос.)