Серватюк Василь Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Миколайович Серватюк
UA-OF8-LT-GEN-GSB-H(2015).png Генерал-лейтенант
Василь Серватюк, український дипломат.jpg
Загальна інформація
Народження 12 березня 1957(1957-03-12) (63 роки)
м. Українка, Кіровоградська область
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Формування Emblem of the State Border Guard Service of Ukraine.svg Прикордонна служба
Війни / битви Війна в Афганістані (1979—1989)
Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден Червоної Зірки

Васи́ль Микола́йович Серватю́к (нар. 12 березня 1957, м. Українка, Кіровоградська область) — український військовик та дипломат. Генерал-лейтенант[1], доктор військових наук, професор. Надзвичайний і Повноважний Посол України у Таджикистані (з 16.05.2019) [2].

Надзвичайний і Повноважний Посол України в Ісламській Республіці Афганістан за сумісництвом (з 15.06.2020)[3].

З життєпису[ред. | ред. код]

1978 року закінчив Вище військове прикордонне училище ім. К. Ворошилова, 1987 року — Військову академію ім. М. В. Фрунзе.

Протягом 1978—1984 років проходив службу, Закавказький прикордонний округ — заступник начальника, начальник прикордонної застави.

У 1987—1992 роках — у Середньоазійському прикордонному окрузі, в тому числі у Афганістані. Цього часу займав посади начальника мотоманевреної групи, заступника начальника штабу, начальника штабу прикордонного загону.

У1992—1994 роках — начальник штабу Березинського прикордонного загону Прикордонних військ України, протягом 1994-2000-х — заступник начальника кафедри тактики та оперативного мистецтва, начальник кафедри, Національна академія Прикордонних військ України. У 2000—2003 роках працював заступником начальника штабу - начальник управління прикордонної служби штабу Прикордонних військ України.

З 2003 по 2011 рік — начальник відділу зі зв'язків з державними органами гендирекції по обслуговуванню іноземних представництв КМДА. За сумісництвом викладав в 2007—2010 роках — професор кафедри тактики Прикордонних військ, Військовий інститут Прикордонних військ Республіки Казахстан.

В 2011—2014 роках був завідувачем кафедри аеромобільних військ та сил спеціальних операцій, Національний університет оборони України. Як національний експерт входив до складу Міжнародної організації міграції з питань прикордонної безпеки та реформування прикордонного відомства у відповідності до стандартів ЄС. Член експертної ради МОН України з національної безпеки та спеціальних проблем оборони й оборонно-промислового комплексу, був членом спеціалізованих вчених рад Національного університету оборони України.

У листопаді 2014-го року в добровільному порядку прийнятий на військову службу.

З 17 листопада 2014 по 4 квітня 2019 року [4] — перший заступник голови Державної прикордонної служби України.

Є автором понад 120 навчальних посібників, наукових статей, підручників.

Брав участь у бойових діях радянсько-афганської та російсько-української війни.

Одружений, з дружиною виховують трьох доньок.

Нагороди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 27 травня 2015 року № 289/2015 «Про присвоєння військових звань»
  2. Указ Президента України від 16 травня 2019 року № 233/2019 «Про призначення В.Серватюка Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Таджикистан»
  3. Указ Президента України від 15 червня 2020 року № 225/2020 «Про призначення В.Серватюка Надзвичайним і Повноважним Послом України в Ісламській Республіці Афганістан»
  4. Указ Президента України від 4 квітня 2019 року № 101/2019 «Про звільнення В. Серватюка з посади першого заступника Голови Державної прикордонної служби України»
  5. Указ Президента України від 2 травня 2019 року № 177/2019 «Про відзначення державними нагородами України»
  6. Указ Президента України від 26 грудня 2014 року № 957/2014 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]